рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Події навколо Страна.ua – зовсім не про свободу медіа

    • Наталія Іщенко

      Заступник директора Інституту світової політики

    • Розсилка
    Олена Лукаш, Ігор Гужва та співробітники МВС - Події навколо Страна.ua – зовсім не про свободу медіа
    Олена Лукаш, Ігор Гужва та співробітники МВС
    Фото: Страна.ua

    Дещо про захист права на пропаганду

    Не «о том и не про то», як говорять російські політтехнологи.

    Тому що Страна.ua – це не вільне та незалежне ЗМІ, а спеціальний проект, «орган впливу та пропаганди», інструмент гібридної війни. І тому події навколо цього проекту не мають жодного стосунку до утисків вільних та незалежних засобів масової інформації. А обшуки в Страна.ua – це історія про те, як проти спецпроекту була проведена спецоперація.

    Спецоперацію можна обговорювати, наприклад, у руслі «методів висування правоохоронними органами звинувачень підозрюваним у кримінальному злочині». Це мають робити правозахисники, адвокати, юристи… – спеціалісти саме з кримінальних справ. В Україні ця тема завжди була, є і, на жаль, ще довго буде актуальною. Усі реформи в правоохоронних органах та суддівській системі, що так гучно рекламувалися, наразі виявилися не зовсім реформами, скоріше, «косметичним ремонтом». І це є проблемою, якщо ми справді хочемо будувати демократичну правову державу. Отже, ця тема дійсно є важливою, але вона не про свободу ЗМІ.



    Можна також зауважити, чому спецоперація проти гібридного проекту Страна.ua заснована саме на кримінальних звинуваченнях. І тут багато про що можна поговорити. Наприклад, зазначити, що в нас не тільки поліція недореформована, але й інші силові структури, включно зі спецслужбами. І тому… «грають як вміють». Але це знову не про наступ на вільну пресу – це про неспроможність Служби безпеки та контррозвідки ефективно захистити державу та суспільство від російської гібридної агресії в рамках своєї компетенції.

    Як так вийшло, що інформаційне поле України на четвертому році війни буквально нашпиговане агентами російського впливу та пропаганди? Питання зовсім не риторичне. І тут вже час поговорити саме про свободу ЗМІ, почавши обговорення з найбільш болючої теми: як так сталося, що в професійному медійному середовищі України органи впливу та пропаганди стали вважатися повноцінними медіа? А право на пропаганду та інформаційне кілерство – свободою слова? От ці метаморфози дійсно потребують обговорення в журналістському колі. І негайного. Бо якщо сама журналістська спільнота самостійно не позбавиться «солдатів гібридної війни» в своїх рядах, то ця наявна «гібридна окупація» українського медіапростору остаточно дискредитує вітчизняні ЗМІ та журналістські організації в очах суспільства і почне вже загрожувати самому факту існування СПРАВЖНІХ журналістів та справжніх медіа в Україні.

    Джерело: День

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Лариса Ніцой
    Лариса Ніцой

    Письменниця

    Вадим Денисенко
    Вадим Денисенко

    Народний депутат 8 скликання

    Ілія Куса
    Ілія Куса

    Студент магістратури Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Павло Розенко
    Павло Розенко

    ексвіцепрем'єрміністр України

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ