Мирний наступ: куля в лоб - так куля в лоб

Весь час нашої революції я регулярно, регулярно, регулярно задаю собі одне болюче питання - я, особисто я, зробив все, що від мене залежало?..

Я - не тікав? Я був у тих рядах, згадати про які не буде соромно через багато років? (якщо, звісно, я доживу багато років).

Зараз у мене до себе багато питань, але моя совість чиста. Я робив помилки, але не відсижувався.

І я, курва, піду у «мирний наступ» 18 лютого. Мушу йти.

Але, після вчорашньої здачі Київради... Я піду в «мирний наступ» лише в четвертому ряду. У першому мають йти лідери опозиції. У другому - опозиційні народні депутами, всі, скільки їх там є. У третьому - опозиційні депутати місцевих рад. І лише у четвертому піду я, безпартійний активіст.

Куля в лоб - так куля в лоб.

Якщо я їх не побачу перед собою в наступі, - більше не гляну у їх бік ніколи.