Українським журналістам оголошено війну

Янукович піймав диктаторський драйв. Напевно, він зараз кайфує і дуже щасливий. Бо відчуває сп’яніння абсолютною владою, безкарність та впевненість у вседозволенності. Гадаю, що «репетиція» чергових «виборчих шабашів» ПР та невідворотніх «бритоголово»-мєнтовських спроб погромів опозиції, у його розумінні, 18 травня пройшла успішно.

Побиття представників ЗМІ та мирних демонстрантів, ганебна поведінка гопників-«регіоналів» та бездіяльність міліції 18 травня. Крім того, брехливий, цинічний виступ Захарченка в стінах Ради і вчорашній істеричний «епатаж» Азарова на засіданні Кабміну - це ланки одного, закрученого владою «ланцюга».

Вони перевіряють реакцію суспільства, «проковтнуть» чи ні. Тягнуть, спостерігають, вичікують. Саме тому, поки що жодних винних, жодних покарань для зачинщиків бійок, ніяких виправдань чи адекватних пояснень від МВС, СБУ, ГПУ. Зверніть увагу, до цього часу, жодного слова від Януковича стосовно подій, що відбулися в Києві 18 травня. Увесь світ шокований діями української влади, всі обговорюють, опозиційні депутати в парламенті підняли це питання на державний рівень, а нашому гаранту все одно, мовчить як риба.

Власне, ніхто іншого й не чекав, бо країна в якій править кримінальний паханат живе не за Конституцією та Законами України, а живе за законами зони, «вовчими законами». Головний їхній принцип: хто сильніший – той і правий. Ну, можливо, з їхньої точки зору, вони зараз сильніші. У них сотні тисяч працівників МВС (язик не повертається сказати «правоохоронців», бо до правопорядку, на жаль, міліція вже давно не має ніякого відношення), у них ГПУ, СБУ, спецслужби. Вони ненавидять власний народ і вважають, що здатні будь-кого «порвати як тузік грілку». Без сорому, вони готові залізти в особисте життя, «намалювати» кримінал, шантажувати, залякувати, звільняти з роботи, відбирати бізнес і майно, просто грабувати. Це їхній метод «державного управління» або «метод Януковича». Але вони помиляються, бо все це є ознакою їхньої слабкості. Так чинять тільки боягузи, що не здатні боротися з опонентами чесно і відкрито.

Всі останні дні ми споглядаємо відверто агресивну і провокаційну поведінку представників влади. Бридко слухати цих «біло-блакитних» провокаторів. Як папуги вони жують одне й те саме. Таку маячню, що будь-якій адекватній людині це «на голову не налізе».

Я не буду зупинятися на висвітленні деталей подій 18-го травня та виступі Захарченка у ВР, вже про це писав. З цим все ясно, no comment. Наразі, про дві події вчорашнього дня, а потім про головне. Так от.

Молодий "антифашист", що став всесвітньо відомим «обличчям» ПР, гопник-відморозок Вадік "Румун", був донедавна, бідним "бритоголовим заробітчанином". 18 травня, він тпа сотоваріщі, всього за 250 тугриків, готові були жорстоко бити жінок-журналістів та простих українців-патріотів. Представники ЗМІ взялись за цього мордоворота. Показали нахабного юного «бєспрєдєльщіка» на всю Україну. І от, учора настав час "справедливості"... Його відпускають під заставу. При цьому, це "бідне і нещасне" створіння, яке за копійки, під патронатом «Беркуту», готово було вбивати людей, хутко знаходить за 22 000 грн! і "валить" з суду на БМВ Х5! Ну просто, «фініта ля комедія». Як це розуміти? Як те, що міністр Захарченко не зливає кримінальну "братву"? Що регіонали рятують і «витягають» з траблів своїх «спортсменів-биків»? Чи може це Яценюк з Турчиновим, на пару з Тягнибоком і Кличком, скинулися йому на заставу і виділили джип супроводу цьому «герою антифа»?!

Йдемо далі. Вчора, Азаров, в істериці вигнав кількох журналістів з засідання Кабміну і наказав позбавити їх акредитації. Він, бачите, "обурився", не сподобалась правда. І все це тільки тому, що представники ЗМІ абсолютно законно і логічно вимагали чесного і неупередженого розслідування побиття своїх колег, Снісарчук та Соделя "биками Януковича" (або "орлами Захарченка") 18 травня. Вони, що порушували закон чи чиїсь права? Вони просто висловили солідарність та проявили власну громадянську позицію, ЦЕ ЇХ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО! Власне, така поведінка "кровосісь" - це ще одне яскраве підтвердження того, що "рильце в пушку". Втім, вже після вчорашнього виступу

Захарченка у ВР, зрозуміло, що винні покарані не будуть, а справу поступово будуть "спускати на гальма". Отже, на правоохоронні органи надії нема, все дарма.

На жаль, українська міліція поступово і безповоротньо деградує, тісно зрощуючись з криміналом. Жарти жартами, але, насправді, міліція перетворюється в людей без будь-яких принципів елементарної людської етики. Я вже мовчу про дотримання законів та реальних захист громадян України. Нашу міліцію терміново потрібно рятувати! Від них самих і від таких от "захарченків". Бо якщо так далі піде, на наступних акціях, ми ризикуємо побачити «вадіків руминів» у формі працівників МВС. От така невесела перспектива. А тепер головне.

Всі події останнього тижня означають, що режим оголосив журналістам відкриту війну. Їхня мета «зачистити» інформаційний простір перед президентськими виборами. Саме зараз відбувається «ломка». Наступними кроками, будуть виявлення «не благонадежных», їхні звільнення (причини знайдуться), ротація персоналу у провідних виданнях на «более лояльних», як правило, «молодняк» і т.д. Безперечно, не всі ЗМІ їм сьогодні підконтрольні, але, на жаль, більшість. Десь більше, десь менше, але вони мають ресурси та важелі, щоб тиснути на власників видань різними засобами. Це підступна технологія, діяти будуть підло. Можливостей для реалізації таких схем тьма. Також, вони планово намагаються «бомбити» брехнею інформаційний простір, створюючи ілюзію успішності влади та провалів опозиції. Допомгають їм у цьому різні проплачені «розкручені» журналісти, прізвища їх усім відомі (не хочу згадувати, щоб не робити цим інет-тролям зайвої реклами).

Далі. У нас є інформація, що більшість українських журналістів , що активно висвітлюють політику у різних виданнях вже давно прослуховуються спецслужбами. За ними стежать, а на особливо «несговорчивых» відкривають ОРС. Власне, як і на представників опозиції, відомих громадські діячів та активістів, бізнесменів, тощо. За нашими даними, наразі, в Україні таких журналістів біля 200! Навіщо це їм? Дуже просто. Хочуть знати все і тримати під контролем інформацію, щоб мати змогу вчасно щось там «упередити»… Бо Януковичем керує страх, страх втратити все. Владу, гроші, майно або й свободу...

А дякуючи незалежним українським ЗМІ, увесь світ має можливість знати і бачити, що, насправді, відбувається в Україні. Саме це й лякає Банкову найбільше. Як таргани бояться світла, так само, Янукович і Ко, бояться пради і людей.

Зрештою, ми живемо в поліцейській державі, якою керує мафія, тому все це не дивує. Але в усій цій ситуації вибиває одне. А саме те, що українські журналісти, здебільшого, об’єктивні! І опозиції, від них, частенько, дістається «на горіхи»не менше, а й більше за владу. Здавалось би, чого тоді так нервувати і так параноїдально реагувати на елементарне професійне право ЗМІ задавати питання і отримувати відповідь? Очевидно, бо немає, що сказати… От і все. Страх, що люди дізнаються «что по чем», переважає будь-які інші аргументи. І ця ситуація доволі небезпечна. Вони зайшли надто далеко і навряд чи здатні «пригальмувати».

Але ж якщо це не зупинити зараз, то завтра, «гопота» буде виловлювати і гамселити людей під їхніми під’їздами. А «доблесна» міліція, з «успіхом» буде переводити все в «битовуху». Вони будуть нас залякувати, відстежувати наші переміщення, фіксувати контакти, будуть «давити», залякувати і шантажувати. Вони не будуть цуратися порпатися в «брудній білизні», підкидатимуть зброю, наркотики і т.д. Робитимуть все, щоб тільки «закрити рота». І це страшно, це тиранія в реальності. І ми від неї не далеко.

Звичайно, картина, що я намалював зовсім не втішна. Хочу вірити, що завдяки нашим спільним зусиллям до цього не дійде. Але це може і статися, на жаль. Якщо будемо сидіти і протестувати «по норах», якщо будемо мовчати, якщо «проковтнемо», якщо остаточно не вб’ємо в собі рабський інстинкт. Все залежить від кожного з нас, від громадян, справжніх патріотів. Я переконаний, що ми здолаємо хунту, жодних сумнівів.

Втім, треба бути готовими до всього. Бо тільки тоді ти можеш розраховувати на успіх, коли прораховуєш наперед можливі кроки опонентів. Я не претендую на право «першої інстанції», мета моєї публікації не лякати, а упередити. І дай Боже, щоб я помилявся.

Отже, як протидіяти свавіллю влади зараз? По-перше, треба діяти спільно, разом. В умовах коли на жоден з правоохоронних органів надії нема, маємо захищатися самі. Один за всіх і всі за одного, тільки так.

А в ситуації з нашими журналістами, це правило особливо актуальне. Перш за все, повинна працювати професійна солідарність. Вони повинні стояти горою за своїх колег, бо прекрасно розуміють, що покинувши одного – програють всі. Перетовчуть.

Ну, а ми завжди їх підтримували і підтримаємо. Адже, для опозиції, як і для пересічних громадян, найважливіше, щоб вони доносили правду, якою б гіркою вона не була. Вірю в краще і сподіваюся, що справдлевість таки буде. Українським журналістам - респект! Владі - ганьба!