Війна України з Росією: не виходить швидко - значить треба довго
Війна якось закінчиться і давайте не будемо зараз гадати – коли і як. Остаточної перемоги нині не буде, як би ми за неї не молилися
Макрон сказав, що Україна більше не є причиною для того, щоби не розвивати співробітництва з Росією. Ну, власне, відкритим текстом, нарешті, Франція заявляє, що Путін таки свого дочекався: вони переходять до тієї ж політики, коли 50 років дуже принципово не визнавали Прибалтики в складі СРСР, що не заважало їм робити усілякі усі-пусі кремлівським маразматикам: торгувати з ними, обмінюватися візитами, гастролями, виставками та разом літати в космос. Гидко, бридко, але що поробиш?
Великий президент США Рональд Рейган на початку 80-х, коли здавалося, що радянська імперія вічна, проголосив принцип відкидання комунізму. Тобто зі злом нема про що дискутувати, треба лише не підпускати його близько до себе. І цивілізація перемогла, 10 років на це знадобилося і ще - чимало різних умов.
Нам теж, треба нині, коли гірше, здається, не бувало, щось з усім тим робити. Тобто реально зробити – ми не можемо, а от визначитися – так. Так, це надовго. Точно, що на кілька поколінь. Війна якось закінчиться і давайте не будемо зараз гадати – коли і як. Остаточної перемоги нині не буде, як би ми за неї не молилися. Про Крим, судячи з апофігею з конституційними змінами в Росії – режим перегруповується, консолідується, видаляє «слабкі ланки» - вони ще довго й розмовляти не будуть. І ніякі міжнародні суди, включно з Гаазьким, їм тепер не указ. А Донбас, навіть якщо його повернуть нам на наших умовах, ще десятки років болітиме, гноїтиме, «забезпечуватиме» проблемами, зброєю та «ватою».
…Отут, схоже, і криється відповідь на запитання: як нам жити далі? Не виходить швидко – значить треба довго. Як? Культурно-ментальний простір України змінювати! Потроху, поступово… Ну, як православні громади переходять до незалежної від Москви Церкви. А це – переконання, освіта, власний приклад –щоби колись людина сама собою сказала: а чого це не у нас Христос рождається на два тижні пізніше, ніж у всіх інших? Це ж усього лише календар!
Труд щоденний і терпіння на довгі роки. І основний принцип, усього два слова: ВІДКИДАННЯ МОСКВИ.
Коментарі — 0