Феномен Деві Марії Христос. Про різних месій та Надію Савченко

Наш народ завжди відзначався інфантильністю. Ну і нездоланною лінню. Як інтелектуальною, так і банальною. Хтось має прийти і все нам за нас зробити. Ми все ще чекаємо на Месію. От його й підсовують.

То все за нас має зробити Ющенко, то Тимошенко, то Віктор Федорович, то великий і могутній Кличко. Головне, щоб не я. А потім пішли дрібніші месії – Парасюк, Козак Гаврилюк, Ляшко.

І гріх би цією дитячою рисою не скористатися нашим воріженькам.

Останнім нашим рятівником є, звісно, Надія Савченко. Кандидувала Юлія Тимошенко – та, здається, роки підводять – ну і втома від образу, який уже два десятиліття топчеться на сцені.

І все б нічого, хай би бавився народ. Та на жаль, на кону не лише існування держави, а й наше персональне життя. І це не метафора – хто сумнівається - хай подивиться на те, чим завершився такий інфантилізм для жителів Донбасу – тепер процвітають.

Тому мене дістало. Далі мовчати не можна. Мені важливе життя моїх близьких. І нікому віддавати право вирішувати їх долю не хочу. Так само, як і зважати на наші українські менуети…

А тому про нашу чергову Месію:

- Савченко припустила, що бойовики хочуть говорити з нею.
- Савченко вважає, що надання Україні зброї може призвести до Третьої світової війни.
- Економічні санкції бажано поступово скасовувати  відповідно до виконання чогось. Поетапно - сказала Савченко.
Тобто - легалізуємо бандитів і убивць, переконуємо Захід, що зброї Україні не давати, знімаємо з Росії санкції? Що далі? Що це - природний ідіотизм чи банальний кріт – свідомий того, що він говорить чи ні? Чи просто голос Путіна?
Здається, що після першого заціпеніння й шоку від всіх цих откровєній, пора тверезо придивитися до пані Савченко. Без сентиментів - бо ж на кону наші долі. Кожного з нас. Бо вся ця парасюківщина-ляшківщина доведе нас до катастрофи. Уже довела.

Я запостив статтю Юрка Винничука «Говори, Надю, говори», якого дістало одним з перших: «Я довго не висловлювався про Савченко, хоча від самого початку вона викликала в мене глибоку підозру. Зараз багато хто й сам бачить, чим вона дихає і на кого працює… Цікаво, що на сайті Медведчука «Украінскій вибор» усі виголошені Надею постулати давно наявні. Після всіх її заяв виникає тиха підозра, чи не є вона проектом Медведчука, який власне й брав участь у її обміні». Киньте оком на всю статтю – я навів лише одну цитату.

На що мені і Винничуку звернули увагу на коментар помічника Савченко Ірини Юзик:
«1. Санкції: Савченко вимагає посилення й розширення персональних санкцій щодо високопоставлених російських чиновників, включно з Володимиром Путіним. Тому що "Кремлю санкції байдужі, там не відчувають злиднів".
2. Допомога Україні зброєю: Так, вона за допомогу Україні зброєю, але все залежить від того, з якою рішучістю й інтенсивністю це буде робитись. Якщо зараз завалити Україну зброєю всіх видів і потужностей - це може спровокувати Путіна до розв'язання 3-ї світової війни. Тому збройну й військову допомогу потрібно надавати поступово».

Але ж важливі не так персональні санкції – це «укус комара» - як системні, тому відмова від системних санкцій, які б’ють по секторах економіки на користь персональних це зведення на манівці - знову сопілочка крисолова, яка заводить нас у болото - про це вчора делікатно на 112 каналі сказав Безсмертний. Делікатно, бо Надзвичайний і Повноважний Посол… Я не Посол, тому пишу в режимі, заданому самою Савченко – напряму.

Ну і про зброю - важливий часовий фактор, але не в сторону сповільненняи її постачання, як пропонує Савченко, а саме пришвидшення (що не означає, що верещати про це на кожному перехресті) - от вже два роки «сповільнюють» - куди далі – чекаємо, поки Україна гигне? - а тут ще й Савченко - а давайте ще повільніше чи й взагалі ніколи не даватимемо, бо Росію роздратуємо. Звичайно Ірина Юзик крутий коментатор, але і ми відважилися щось докинути :)

І на закінчення Yuriy Romanenko прокоментував всю цю дискусію ще чіткіше: «Тарас, если кто-то крякает как Медведчук, повторяет тезисы Медведчука, то это и есть Медведчук. Савченко не для того раскручивали со стороны России, чтобы она вела проукраинскую политику. А поскольку ее раскручивали с момента, когда слили видео с допросом, то удивительно, что мало кто задавался вопросом зачем русские сделали так много для становления украинского героя. Они же не дураки? Далеко не дураки, а это значит, что у них был мотив и выгода. И если мы видим, что Савченко говорит то, что выгодно России, то мы и видим реализацию такого мотива и выгоды. Это не глупость, а именно реализация мотивов России, учитывая как Савченко системно повторяет тезисы несмотря на нарастающий вал критики. Поэтому нужно перестать удивляться тому, что говорит Савченко, а просто признать ее тем, кем она является де-факто - "троянским конем", которого вольно или невольно используют для того, чтобы принудить Украину к капитуляции. Поэтому Савченко нужно усилиями общественности слить как можно быстрее. Этим мы сделаем неоценимую услугу Украине и самим себе.»