Вибори ректорів по-новому: суд заблокував гучний експеримент Кабміну

Вибори ректорів по-новому: суд заблокував гучний експеримент Кабміну
Суд поставив під сумнів експеримент МОН із призначенням ректорів
фото з відкритих джерел

Вибори ректорів у чотирьох вишах: суд скасував повноваження наглядових рад обирати керівників

Шостий апеляційний адміністративний суд скасував положення постанови Кабміну, за якими наглядові ради окремих держуніверситетів могли самостійно обирати керівників. Суд частково підтримав позов очільника громадської організації «Червоний Губер» Володимира Ксєніча. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на допис організації.

За твердженням позивача, 17 листопада апеляційний суд у справі №320/42507/25 визнав незаконними положення урядової постанови №1029 від 6 вересня 2024 року «Про реалізацію експериментального проєкту щодо розвитку автономії деяких закладів вищої освіти». Ці положення дозволяли наглядовим радам університетів самостійно обирати керівників закладів і укладати з ними дворічні контракти. Саме ця постанова Кабінету міністрів започаткувала експеримент із розширення самостійності окремих університетів.

Скриншот із сторінки Червоний Губер / Facebook.
Скриншот із сторінки Червоний Губер / Facebook.

Експериментальний проєкт передбачав розширення повноважень наглядових рад чотирьох державних університетів. Зокрема, вони могли самостійно проводити співбесіди з кандидатами на посаду керівника, обирати переможця таємним голосуванням і передавати його документи до Міністерства освіти і науки. Після цього міністерство мало укласти з обраним керівником контракт строком на два роки.

Спочатку учасниками експерименту стали три університети. У червні 2025 року Кабмін розширив їхній перелік, додавши ще один заклад. До проєкту увійшли:

  • Державний університет «Київський авіаційний інститут» (до реорганізації – Національний авіаційний університет);
  • Запорізький національний університет;
  • Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (раніше – Прикарпатський національний університет);
  • Одеський національний економічний університет.

Мета експерименту полягала в тому, щоб посилити вплив наглядових рад на управління університетами. Їм дозволили не лише контролювати фінанси та господарську діяльність закладів, а й ухвалювати стратегічні рішення, обирати керівників і визначати показники їхньої роботи.

Однак Закон України «Про вищу освіту» передбачає інший порядок обрання керівника державного університету. Його мають обирати на виборах за участю працівників закладу та представників студентства. Крім того, закон встановлює, що керівник обіймає посаду п'ять років, тоді як експериментальна процедура передбачала дворічний контракт.

Як зазначають у ГО «Червоний Губер», апеляційний суд дійшов висновку, що постанова Кабінету міністрів не може суперечити закону або змінювати встановлені ним правила. Адже закон має вищу юридичну силу, ніж урядова постанова. Тому навіть експериментальний проєкт не дає Кабміну права запроваджувати порядок, який відрізняється від передбаченого законом.

За переказом організації, суд дійшов висновку, що урядова процедура фактично замінила встановлений законом порядок обрання керівника університету. Зокрема, суд наголосив, що голосування членів наглядової ради не може замінити вибори за участю працівників університету та представників студентства. Важливо не лише те, як відбувається голосування, а й те, хто саме має право обирати керівника закладу.

«Апеляційний суд констатує, що в даних правовідносинах експериментальний проєкт мав реальний наслідок, процедура досягнення якого суперечить закону», – цитують у ГО «Червоний Губер» постанову суду.

Проте cуд також відхилив аргумент про тимчасовий характер експерименту. У документі наголошується, що тимчасовість проєкту не змінює юридичної сили нормативного акта, яким його запровадили. Так само погодження постанови заінтересованими органами та наявність висновку Міністерства юстиції не доводять її відповідності закону.

Окремо суд підтвердив право Володимира Ксєніча оскаржувати правила конкурсу. Він подав документи на посаду президента КАІ, був допущений до відбору та отримав запрошення на співбесіду. Тому оскаржуваний Порядок безпосередньо стосувався його прав та інтересів. Суд також не погодився з аргументом про те, що участь у конкурсі означала згоду позивача із законністю процедури.

Чому рішення стосується Ксенії Семенової президентки Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ, колишній НАУ)

Одним із найбільш помітних прикладів застосування урядового експерименту стало призначення президентки Київського авіаційного інституту Ксенії Семенової.

Її кандидатура опинилася в центрі дискусій ще у квітні 2024 року, коли Міністерство освіти і науки призначило Семенову виконувачкою обов’язків ректорки Національного авіаційного університету. Тоді частина освітянської спільноти критикувала це рішення через відсутність у неї наукового ступеня та сумніви щодо відповідності традиційним вимогам до керівника університету.

Семенова закінчила НАУ за напрямом «Електронні пристрої та системи» у 2013 році, а у 2016-му завершила аспірантуру. Водночас кандидатської дисертації вона не захищала і наукового ступеня кандидата наук не має.

В інтерв’ю «Українській правді. Життя» у квітні 2024 року Семенова пояснювала, що не вважає науковий ступінь обов’язковою умовою для ефективного управління університетом. За її словами, керівник закладу передусім має бути менеджером, а науковою роботою повинні займатися науковці. Вона також розповідала, що після завершення аспірантури не мала часу та потреби захищати дисертацію.

Критики призначення, зокрема представники наукової спільноти, натомість звертали увагу на вимоги законодавства до керівника закладу вищої освіти та ставили питання про відсутність у Семенової наукового ступеня. Дискусія стосувалася не лише її академічної кваліфікації, а й того, чи відповідає призначення керівника університету без наукового ступеня законодавчим вимогам.

У серпні 2025 року Семенова стала президенткою вже реорганізованого Київського авіаційного інституту. Цього разу її обирала наглядова рада за процедурою, передбаченою урядовим експериментом. На конкурс подалися восьмеро кандидатів, семеро взяли участь у співбесідах. Після засідання, яке тривало близько семи годин, наглядова рада визначила переможницею Семенову. МОН призначило її президенткою КАІ на два роки — до 29 серпня 2027 року.

Таким чином, саме процедура, законність якої оскаржував Ксєніч, дала змогу наглядовій раді обрати Семенову керівницею університету. Тепер апеляційний суд визнав відповідні положення урядового Порядку такими, що суперечать закону.

Попри визнання частини положень урядового Порядку протиправними та нечинними, апеляційний суд не скасував рішення наглядової ради про обрання переможця конкурсу в КАІ та не зобов’язав проводити нові вибори.

Тобто постанова не припиняє контракт Ксенії Семенової й не скасовує наказ про її призначення президенткою університету. Судове рішення стосується законності самого механізму обрання керівників державних ЗВО наглядовими радами та дворічного строку контрактів.

Ще до рішення апеляційного суду, 13 листопада, МОН надало відповідь на колективне звернення профспілки працівників Київського авіаційного інституту щодо діяльності університету. Текст відповіді оприлюднили в соціальній мережі Facebook.

У відповіді МОН повідомив, що урядовий експеримент завершився 7 вересня 2026 року. Водночас міністерство підтвердило, що Ксенію Семенову призначили президенткою КАІ на два роки – з 30 серпня 2025 року до 29 серпня 2027 року. Її призначення відбулося відповідно до процедури, передбаченої експериментальним проєктом.

Петр Шевчук/Петр Шевчук

 

Міністерство також нагадало, що керівник університету безпосередньо управляє закладом і відповідає за його освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність. Наприкінці відповіді МОН зазначило, що в разі порушення прав людина може звернутися до суду.

Нагадуємо, раніше голова Спілки ректорів закладів вищої освіти України Петро Куліков розкритикував розширення повноважень наглядових рад університетів у межах цього експерименту.

Зокрема, він поставив під сумнів право уряду змінювати постановою порядок обрання керівників університетів, який уже визначений законом «Про вищу освіту». Також Куліков застеріг від можливого закріплення експериментальної процедури в законодавстві, оскільки це може призвести до існування різних правил обрання ректорів.

Окремо голова Спілки ректорів розкритикував можливість призначення керівниками університетів людей без наукового ступеня та оплату роботи членів наглядових рад. Він також заявив, що не бачить покращення якості освіти й дослідницької діяльності в університетах — учасниках експерименту.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Конкретну вартість проживання у гуртожитках університети погоджуватимуть зі студентським самоврядуванням
Скільки студентам доведеться платити за гуртожиток: Міносвіти змінило правила
Половина учнів неприфронтових шкіл навчається дистанційно лише зі смартфонів
Дистанційна освіта під час блекаутів: дослідження Міносвіти показало несподіваний результат
Вчителі масово нарікають на величезне позакласне навантаження, яке часто є абсолютно марним
Батьки, фотозвіти, дідівщина. Вчителі відверто розповіли, чому мусили звільнитися зі школи
Під час судового розгляду дитина повідомила, що хоче жити з батьком удома
Батькові-одинаку не вдалося звільнитися зі служби через суд: що стало причиною
ВАКС заздалегідь не повідомляв журналістів про проведення засідання
Суд таємно ухвалив рішення щодо фігуранта «Карфагена» на прізвисько Консультант
Протест студентів у Львові пройшов 28 жовтня
У Львові студенти Університету Франка влаштували мітинг: що вимагали
Сім ознак того, що старий світ закінчився. І чому це шанс для України
Сім ознак того, що старий світ закінчився. І чому це шанс для України
Апеляційний суд скасував попередній вирок і ухвалив новий, визнавши чоловіка винуватим
На Хмельниччині чоловіка засудили до п’яти років за жорстоке поводження із собакою
Підозрюваний перебуватиме під вартою без права на заставу
Суд ухвалив рішення стосовно підозрюваного у вбивстві Парубія