Україна. План на завтра

Не дивлячись на мілітаризоване шоу псевдореферендуму, думаю, що Крим рано чи пізно буде там, де безпечніше жити, краще вчитися, працювати, лікуватися і торгувати. Цілісність країни напряму залежить від темпів українських реформ.

Зараз відбуваються не реформи, а тимчасовий переділ влади і бізнесу по партійним квотам, що супроводжується гоп-стопом на вулицях.

Країна потребує вертикалі управління і жорстких дій. Це може зробити лише влада, що отримає мандат народної довіри.

Тому і президентські і парламентські вибори в Україні треба провести 25 травня. Перезавантаження влад не можна долати в два стрибка - весною і восени. Тим більш неприпустимо за вимогою Путіна відкладати всі голосування на осінь. Це принесе країні анархію і дасть шанс перегрупуватися п'ятій колоні Кремля.

Вибори в травні мають стати формою укладання контракту на зміни між громадянами і владою.

Новий Президент і нова парламентська більшість має негайно почати реальну боротьбу з корупцією, створити чесний суд і провести глибокі соціально- економічні реформи. Ефективність та інновації мають замінити ідеологію.

Це припинить розділення країни, зацикленність на війнах пам'яті. Апробовані в сусідніх країнах реформи обов'язково приведуть до росту соціальних стандартів, дадуть відчуття захищеності людей.

Якщо ж ми і далі терпітимемо подвійні стандарти, партійну торгівлю посадами і дерибан бізнесу - ми втратимо не тільки рівень життя, але й дамо поживне середовище для сепаратистських рішень нових і нових територій.

Де Голль був правий: «Реформам - так. Ні - бардаку.»