9 травня 2018 року. Про що треба думати вже зараз

Згідно з соціологією лише половина населення повністю прорвала з русскім міром. Третина населення так чи інакше себе ідентифікує з ним. А тому говорити сьогодні лише про провал дніпровської поліції - це брехати самим собі і гратися в історію «зроби винним одного Авакова». Аваков несе свою частину відповідальності і саме від нього зараз залежить чи будуть сидіти тітушки з Дніпра. І це один з наріжних каменів нашої роботи над помилками. Але це лише одна частина цієї історії.

Наша задача на наступний рік відірвати від русского міра 7-8% молодих людей, які зараз стоять на роздоріжжі. Нам не треба агітувати тих, кому вже 50+. Вірогідність того, що вони зміняться не дуже велика. Нам потрібно боротися за молодь і середнє покоління.

Отже, що потрібно зробити? 

1. Потрібно почати нарешті писати нашу історію другої світової війни. І під цю історію ми маємо вже зараз створювати інформаційне поле, повне правдивих історій про дезертирство, про зради, про зґвалтування, про роль США і Британії. І обов'язково про героїзм українців - бо без нього нічого б не було.

2. Ізраїль кілька років тому почав святкувати 9 травня. Концепція святкування - ми воюємо за нашу незалежність зараз і тепер. Діди воювали проти фашистів, але ми воюємо за нас. Нам потрібно цей рік провести саме під цим гаслом - просто об'єднати ці дві війни в сучасності.

3. Акція безсмертний полк дуже складна для контрпропаганди. Її дуже тяжко інформаційно перебивати, набагато легше її очолити. Герої не вмирають - ось наша альтернатива. Але ця акція повинна розпочатися вже з 1 вересня в кожній школі. А кульмінацією має стати 8 травня, коли на паради мають вийти школярі в одностроях нашої армії. При цьому, у нас зараз багато хто вважає, що перенесення свята з 9.05 на 8.05 автоматично зніме масу питань. Це, на жаль, не так, бо якщо людина захоче вийти з червоним прапором, вона це зробить і восьмого травня.

Все інше - це дотичні речі, які легко буде інкорпорувати в цю кампанію, яку ми маємо провести, щоб через рік 9 травня, все пройшло б набагато спокійніше.

Правда, треба пам'ятати ще одну річ - ми воюємо за майбутнє, а не за те, щоб черговий раз поплакати. Вся ця кампанія має бути оптимістична і життєстверджувальна. Тільки тоді в неї повірять.