Поразка в Північному потоці-2. Що далі?

  • Вадим Денисенко

    Народний депутат 8 скликання

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Німеччина, Росія та США домовилися про запуск Північного потоку-2 - Поразка в Північному потоці-2. Що далі?
Німеччина, Росія та США домовилися про запуск Північного потоку-2
фото з відкритих джерел

Ситуація з Північним потоком-2 вийшла на фінішну пряму. І робити вигляд, що ми можемо його зупинити – це виглядати повними ідіотами

Із хороших новин – у нас є люфт до 2024 року

Можна багато говорити, хто винен в тому, що Німеччина, Росія та США домовилися про запуск ПП-2 і нас поставили перед фактом (і це будуть робити всі можливі політичні групи), але зараз більш важливо зрозуміти, що нам робити далі. І це куди складніше, ніж звинуватити команду Зеленського (почасти справедливо) в тому, що там просто не помітили, як змінився світ (Ukrainian Institute for the Future робив свого часу доповідь з цього приводу, лінк в коментах).

Що потрібно робити?

1. Потрібне об‘єднання всіх політичних еліт навколо одного чіткого плану. Я розумію, що зараз мене звинуватять в тому, що пропонуються нереальні речі, але без об‘єднання еліт на зовнішньому фронті ми програємо. І приклади об‘єднань були (як тут не згадати, як сестра Сергія Льовочкіна в минулому скликанні Ради, на деяких принципових для нас сесіях ПАРЄ, грала в одну колективну гру з представниками блока Порошенка)

2. Потрібно перестати вірити в абсурдність тез про те, що Китай вже завтра чекає на нас з розпростертими обіймами і ми замінимо США на Китай. Китайська гра - це роки і в цю гру, безумовно, треба грати. Але треба також пам‘ятати, що завтра ніяких результатів не буде, а вести себе, як слон в лавці з посудом - це і з Заходом посваритися і з китайцями не подружитися.

3. Ми маємо чітко розуміти: справи поки йдуть по найгіршому сценарію, але у нас є люфт до 2024 року (закінчення контракту з Газпромом, президентські вибори в РФ, які мають зацементувати ідеологію путінізму, яка передбачатиме пряму агресію, завершення розгортання російських військ по периметру нашого кордону, президентські вибори в Україні з усіма можливими турбулентностями).

4. Суспільство в Україні буде

розчароване рішенням колективного Заходу, але можна з великою долею імовірності говорити, що це саме суспільство точно не хоче, щоб держава повернулася п‘ятою точкою до колективного Заходу. А відтак, комунікаційна роль посилів, які будуть продукувати представники влади (включно з клоунами від влади) має бути виваженою і розумною. Починаючи з осені РФ, по-максимуму, включить інформаційну машину на розкачування ситуаціі всередині. І це один з головних викликів не тільки для Зеленського, але й для держави в цілому.

5. В міжнародному плані цей час потрібно використати для створення регіональних мініальянсів, кожен з яких (Україна-Туреччина, Україна -Польща, Україна- Прибалтика і т.д) мають відігравати чіткі і зрозумілі для обох сторін задачі по зміцненню, в тому числі і нашого безпекового фактора.

6. Переозброєння армії (закупівля новітньої зброї), посилення армії, створення потужної тероборони (потрібна зміна в закон, який надасть можливість теробороні мати тяжке озброєння) - це альфа і омега наступних двох років. Якщо ми цього не зробимо, в 2024 році ми не зможемо воювати. Якщо ми це зробимо - РФ подумає чи варто починати бойові дії.

7. На Донбасі за два роки 100% жителів ОРДЛО отримають російські паспорти. Саме з цієї точки зору треба говорити про виконання Мінська, і про заморозку процесів. Ніяких інших варіантів ніж замороження ситуаціі в нинішньому статус-кво, на сьогодні, просто не існує.

8. В енергетичній сфері ми маємо з однієї сторони почати нарощувати власний видобуток газу (не обов‘язково державний). Але паралельно, ми маємо вийти на забезпечення себе бензином та дизпаливом власного виробництва (вийти з критичноі залежності від РФ та Білорусі).Гроші з доріг мають піти на власне паливо, бо інакше нашими дорогами будуть користуватися сусіди.

Ці пункти можна продовжити, але вартотзупинитися на ще одному пункті. У нас є велика загроза, яку ми самі до кінця не розуміємо: замість всього того про що зараз треба говорити, ми можемо увійти в безглуздий клінч з колективним Заходом, з приводу антикорупційних органів. Неефективні, НаБУ, САП і т.д, які захищатимуть непопулярні і малоефективні зараз антикорупціонери, можуть стати основою всіх дискусій про наше майбутнє. І тут потрібне дуже швидке і виважене рішення від влади. Якщо ми увійдемо в місяці дискусій, ми можемо програти все.

Джерело: блог Вадима Денисенка

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
Віктор Каспрук
Віктор Каспрук

політолог

Віктор Небоженко
Віктор Небоженко

Директор соціологічної служби «Український барометр»

Олександр Палій
Олександр Палій

Політолог

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Глава Центру політичного аналізу «Пента»

Анатолій Матвійчук
Анатолій Матвійчук

Народний артист

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Поразка в Північному потоці-2. Що далі?