Переговори в Москві. Що Україну має непокоїти вже зараз?
Чому пора почати говорити про фінансування України до 2030 року
Переговори закінчилися нічим. Точніше, сторони, виходячи зі слів Ушакова, обговорили фінансові і, можна допустити, санкційні питання майбутньої угоди.
Тут нема що багато писати – це було прогнозовано, так як американці, на переговорах в Маямі не педалювати територіальне питання, яке є базовим і для Трампа, і для Путіна.
Схоже, американці, справді, дещо змінили стратегію: спочатку вони обговорять з росіянами все важливе для них, а потім нас дотискатимуть територіальним питанням.
Окремо ще раз треба звернути увагу на Китай. Напередодні зустрічі Кушнера-Віткоффа з Путіним, в Москву завітав Ван І і щось передав Шойгу. Що він передав можна лише здогадуватися. Але це точно було «зондування російської позиції» на предмет того наскільки росіяни в своїх торгах із США готові далеко зайти в питаннях співпраці по північному шляху і копалинах Арктики (вуглеводні і рідкоземельні). Також не слід забувати про візит Макрона в Китай де обовʼязково будуть говорити про безпекові гарантії для Європи і про Україну в цьому контексті.
Що має нас непокоїти вже зараз? Базове питання – гроші. І не лише на 2026 рік, а, в цілому, на наступні 5 років, як мінімум. Якщо ми йдемо по сценарію прискорення закінчення війни (якщо США та РФ домовиться) єдиними гарантіями нашої безпеки можуть бути гарантії нашого фінансування і продажу зброї. А про це взагалі ніхто, схоже не говорить. Ані 28 пунктів Віткоффа, ані зменшений варіант, напрацьований в Швейцарії взагалі не про це. А без зовнішніх грошей – ми Зімбабве.
Коментарі — 0