ВВП України: як вирости на 25% за п’ять років

У 2019 році економіка України показує неоднозначні результати. По-перше, вони перевищують очікування, що були закладені в початкові прогнози більшості світових фінансових організацій. Але, по-друге, ці результати не мають системного характеру.

У другому кварталі поточного року ВВП України показав найкращий темп зростання. На це вплинули активний внутрішній попит та зростання надходжень боргового капіталу. Однак у третьому кварталі темпи дещо знизились через уповільнення зростання переробної промисловості та скорочення видобутку вугілля і виплавки металопродукції. Зниження випуску товарів за окремими сегментами національної економіки однозначно відобразиться на стані цінової кон’юнктури в Україні.

Якщо розглянути детальніше, то протягом 2017-2019 років (II квартал 2019 року) курс долара в Україні знаходився в стабільному коридорі від 24 до 27,5 грн. з випадками ситуативного зростання (рис. 1). Разом із тим, ціни загалом в економіці характеризувалися постійним зростанням, що доводить динаміка дефлятора ВВП, котрий відображає загальну інфляцію в національній економіці, тобто підвищення цін за усіма товарами та послугами. Зокрема загальний рівень цін збільшився у 2017-2019 роках на 62,8% при стабільному валютному курсі. Зростання цін пов’язано з глобальною інфляцією (знецінення долара та євро) і зростанням попиту на товари та послуги.

Потрібно зазначити, що тренд на укріплення національної грошової одиниці формують іноземні інвестори, що стали придивлятися до України у зв’язку з можливістю здійснення спекулятивних вкладень на короткостроковий період. Порівняно з 2018 роком інвестиційна активність в Україні у 2019 році змістилася в напрямку зменшення реінвестування отриманих раніше доходів та збільшення обсягів інвестиційних та торгових кредитів.

Рис. 1. Динаміка курсу гривні по відношенню до долара та загального зростання цін в Україні у 2017-2019 роках (розраховано за даними НБУ)

Зокрема реінвестування доходів у січні-вересні знизилось на 11,4%. Разом із тим, в першому півріччі обсяг інвестиційних та торгових кредитів збільшився на 30% та в 5,2 рази відповідно. Також відбулось прискорення виведення акціонерного капіталу з $278,7 млн до 728,9 млн у першому півріччі 2019 року порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Тому в нинішніх умовах, якщо українська влада зможе рефінансувати отримані раніше позики, а на даний момент для цього є всі передумови (відбувається зниження вартості позик та пом’якшення монетарної політики Федеральної резервної системи (ФРС)), то можна буде отримати за п’ять років 20-25% зростання ВВП завдяки надходженню боргового капіталу та розширенню потенціалу агропромислового сектору при стабільній ціновій кон’юнктурі, що також є прийнятним варіантом.

Разом із тим, динаміка цін на товари та послуги в умовах високого рівня глобалізації світової економіки буде визначатися монетарними політиками найбільших світових банків – емітентів резервних валют, котрі мають намір продовжувати послаблення грошово-кредитної політики. Така ситуація буде сприяти підвищенню вартості споживчих товарів, зокрема товарів першої необхідності, і відповідно буде формувати дефіцит відповідних номенклатурних позицій в Україні.

Попередні прогнози міжнародних фінансових організацій передбачають дещо нижчі темпи зростання ВВП в 2020 році – 3,5-3,9% річних, що в умовах розширеного соціального пакету та подальшої емісій облігацій внутрішнього державного боргу може збільшити грошову масу в економіці та прискорити значення інфляції до 10% річних.

Більше того, недиверсифікована структура економіки України є дуже чутливою до глобальних криз. Якщо в 2020 році умови торгівлі для українських виробників погіршаться, а торгові війни наберуть обертів, то Україну, яка продовжує залишатися сировинним придатком, очікує зростання макроекономічних ризиків. Тому потрібна подальша реалізація реформ, спрямованих на збільшення притоку інвестицій в реальний сектор, що допоможе поступово змінити структуру економіки, зберегти темпи економічного зростання і мінімізувати зовнішні ризики.

Необхідно робити все можливе, щоб кумулятивно питома вага інвестицій в основний капітал у ВВП поступово зростала до відмітки 30%. На даний момент, в першому півріччі 2019 року темпи зростання капітальних інвестицій знизилися до 13%, а в другому кварталі – до 8% і відповідно частка їх у ВВП становить менше 20%.