Утворенням Антикорупційного суду системну корупцію в Україні не подолати

Парламент проголосував славнозвісний закон про утворення Антикорупційного суду (АС).

Які висновки можна зробити з аналізу цього закону?

Депутати, як це не прикро, не знають Конституцію України. Стаття 125 Основного закону чітко вказує, що «створення надзвичайних та особливих судів не допускається». Це означає, що в разі розгляду конституційної скарги від будь-якого українського громадянина, Конституційний суд цей закон відмінить як неконституційний. В країні діють спеціалізовані суди – цивільний, адміністративний, господарський і кримінальний. Антикорупційний  суд – є особливим. А утворення такого суду прямо заборонено Основним законом.

Всі суди за визначенням повинні бути антикорупційні, бо всі вони, зокрема, зобов’язані керуватися Кримінальним кодексом і Кримінально-процесуальним кодексом. Тому, якщо вже так кортіло виконати замовлення наших західних партнерів, то спочатку варто було б вилучити вищезгадане положення із Конституції.

У статті 129  Конституції зазначається, що серед основних засад судочинства є «забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду». Створений суд є тільки судом першої інстанції, тому в кінцевому результаті будь-який вирок можна оскаржити у Верховному суді, який повністю підконтрольний главі держави. Бо саме президент призначає і звільняє суддів. Це означає, що при бажанні можна виправдати в суді найвищої інстанції будь-якого злісного хабарника, який завдав відчутної шкоди державі.

Вищезгаданий закон передбачає створення Громадської ради міжнародних експертів, яка складатиметься із іноземців  - представників Євросоюзу, Групи держав по боротьбі з корупцією, Організації економічного співробітництва і розвитку, а також - України. Одначе з цього списку випав представник Міжнародного валютного фонду – основний лобіст нововведення в українське правосуддя.

В прийнятому законі вето на призначення чи звільнення того чи іншого судді долається більшістю голосів спільної комісії, яка складається із Ради міжнародних експертів і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. В цю більшість має входити не менше половини членів Ради міжнародних експертів (тобто, мінімум 3 особи).

Це не те, що вимагав основний кредитор України. Позиція МВФ - в раді, за їх наполяганням, мали б бути лише іноземці, щоб забезпечити  абсолютний зовнішній контроль над призначенням і звільненням суддів. І вето - виключно за Громадською радою міжнародних експертів. Механізм його подолання не передбачався.

Цікаво, яка буде реакція МВФ на кінцеву редакцію прийнятого закону?

В цілому створення антикорупційних судів у світі завжди відбувалося під серйозним тиском Міжнародного валютного фонду в країнах, фінансово залежних від США. В основному – в Азії, Африці, Латинській Америці…  МВФ переслідував завжди одну мету – запобігти крадіжці своїх коштів і гарантувати повернення наданих кредитів з процентами. У правових країнах світу елітні антикорупційні суди відсутні.

На мою думку, створення АС системну корупцію, яка стала інструментом управління в державі, не подолати.

Поки не буде незалежного правосуддя від законодавчої і виконавчої влади, виборності суддів народом, введення хоча б на 10-15 років смертної кари за корупційні діяння – за Україну і далі доведеться червоніти.

На жаль, на 27 році незалежності влада публічно фактом утворення Антикорупційного суду визнала, що наша держава є серед нецивілізованих і найбільш корумпованих у світу.