Ми перетворюємося на Росію? Що означає скандал з ботофермою

Новина про «мільйонну ботоферму», та ще й керовану «депутатом ЄС» здивувала…

Знайомі журналісти сказали, що одне «джерело з СБУ» злило всім інформацію, що цей депутат… Артур Герасимов. Це здивувало ще більше. Бо для керування мільйонною «армією ботів» потрібно бодай користуватися соцмережами. А Артур немає жодного акаунту і щасливий тим, що взагалі не заходить в соцмережі.

Далі шок був вже в нього, і свій коментар журналістам він вже надав.

Але найбільший мій шок – як так швидко ми перетворюємося на рашастан? Як спецслужби «призначають винних» без бодай жодного доказу чи факту? І як медіа це без тіні сумніву ретранслюють, захопливо цитуючи неназвані «джерела», які їм підсунули відвертий фейк.

Кажуть, хтось в СБУ бореться за посаду і готовий всіма способами показати керівнику країни, що розуміє тонкі «побажання до роботи спецслужби».

Знаю, що комусь простіше жити в світі, де всі незручні питання виникають, бо «за цим хтось стоїть». Так простіше. Не треба думати про свої помилки. Треба призначити ворога.

Ще недавно ЛОМи Офісу відписалися як під копірку, що за заявами Спартц стоїть «одна політична сила». Очевидно і прямо натякаючи на ЄС. Потім правда «винним» призначили Корбана і… забрали паспорт в знак помсти. З неугодними ж не панькаються.

Тепер «мільйонна ботоферма»…

Бо «хтось же стоїть» за скандалом з призначеннями в сфері оборонних закупівель і за тим, що комусь не сподобалася обкладинка Vogue… І лише ж тому була критика?

Так легше пояснювати критику, аніж усвідомити, що не всі всім подобаються. Що людей непокоїть оборонка, бо від цього залежить їх життя. Що критики – це люди з іншими поглядами, і що вони їх висловлюють не за гроші. І зрештою, мають на це право.

Боюся, після «героїчної ліквідації мільйонної ботоферми» критики в ФБ менше не стане…

Боюся, СБУ таки не надасть жодних доказів якогось «утримання» ботоферми. Боюся, ніхто нічого не спростує, або зробить це ну дуже заднім числом.

Боюся, ми стаємо країною марафонно-еталонноі цензури і прямих фейкосценаріів, в написання і озвучення яких втягнуті силові служби в час війни…

А ще мені сумно… Проїхалася країною: біля кожного кладовища дороги всипані розтоптаними живими квітами… Скрізь похорони.

Гине так багато людей. А в нас тут продовжується своя майже «священна внутрішня війна», бо у всьому винні «порохоботи»…