Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Соціологічні війни» - фактор майбутніх виборів

    • Вікторія Сюмар

      Народний депутат

    • Розсилка
    «Соціологічні війни» - фактор майбутніх виборів

    Соціологія стала інструментом політтехнологій. Це не ново

    За рік до виборів ця технологія активно нав"язується заради забезпечення «психологічної переваги» та «закріплення лідерства» за відсутності реально змістовної кампанії. 
    Насправді, рейтинги КМІСу вкотре показали: 

    1) Це унікальна кампанія, в якій немає лідера, а є велика кількість учасників, що можуть претендувати на вихід до другого туру. Бо різниця в 1,7% між Тимошенко і Гриценко - це не лідерство. Про друге місце, в якому аж четверо претендентів зі смішним розривом в 0,1 чи подібне взагалі мовчу.

    2) Це унікальна кампанія, оскільки менше ніж за рік до виборів більше 40% українців взагалі не визначилися. Що засвідчує дві речі: ситуація може різко змінитися на користь кандидата, який вдало проведе кампанію; та величезний запит на нових політиків (звідси стрімкий ріст Вакарчука та Зеленського).

    3) За 11 місяців до виборів вірити у визначеність виборця голосувати за кандидата в другому турі - смішно. Адже психологічний стан дуже різко змінюється, коли отримуєш перспективу отримати, наприклад, проросійського кандидата. Достатньо розіграти ситуацію – «не допусти 2010 року, не дай своєму розчаруванню призвести до війни» - і настрої виборців будуть зовсім відмінними від сьогоднішних, коли такої загрози не відчувається. І взагалі - ну немає сьогодні двох визначених лідерів перегонів, як це наприклад було в 2010. Тому про другий тур говорити явно зарано. Згадайте хоча б кампанію Народного фронту, тоді нам вдалося переломати ситуацію за два тижні до виборів, і жодна соціалогія цього не зафіксувала. 

    Відтак, результати виборів сьогодні будуть прямо залежати від вдало проведеної кампанії і спроможності мобілізувати свого виборця. 



    «Соціологічні війни» будуть одним з елементів кампаній кандидатів, але далеко не визначальним, оскільки виборець хоче: а) нових підходів, б) конкретних програмних тез, в) спроможності забезпечити результат, тобто довіри щодо спроможності виконати обіцянки. 

    І да. Така невизначеність і є демократією. Це безперечно. І це добре. 

    Ключові запити на сьогодні - популізм, критика і формально «нові». І це погано. Нові в даному випадку - обличчя з телевізора. Так опитування показує як Блок Вакарчука чи Слуга народу «вбиває» рейтинг Самопомічі, яка зайшла в парламент в 2014 саме в форматі відповіді на запит про «нових»...
    А масове коментування «соціологій» як визначений факт - проста, давня і банальна технологія.

    Джерело: блог Вікторії Сюмар

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    Єпископ Євстратій (Зоря)
    Єпископ Євстратій (Зоря)

    Секретар Священного Синоду УПЦ КП

    Богдан Яременко
    Богдан Яременко

    Голова правління «Майдан Закордонних Справ»

    Ігор Луценко
    Ігор Луценко

    Народний депутат, «Батьківщина»

    Ярослав Коцюба
    Ярослав Коцюба

    Експерт-релігієзнавець

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ