Заради чого в Росії послабили карантин?

Розглядаючи проблематики сьогодення, максимальна увага Кремля прикута до нафтово-економічної та коронавірусно-пандемічної кризи. Та можливої соціальної кризи, як наслідок двох попередніх загроз. Але є ще одна, не менш потужна та безжальна загроза, на яку сьогодні мало хто звертає увагу та яка вже найближчим часом нагадає про своє існування сумними наслідками.

Це загальна загроза критичного погіршення психічного стану більшості населення Росії, викликана нищівним інформаційним тиском на свідомість громадян. Коронавірусна істерія ЗМІ досягла свого апогею. Відома телеведуча з телеканалу «Росія» Ольга Скабеева саме це і заявила нещодавно прямим текстом: «Ми прийшли до висновку: чим більше ми розповідаємо про статистику не позитивну, а негативну, чим більше ми залякуємо людей, тим якісніше вони сидять вдома і, як наслідок, не хворіють», - сказала вона в ефірі шоу «60 хвилин» на каналі Росія 1.

Але суть у тому, що залякування, особливо якщо його здійснює гігантська пропагандистська машина, яка «полоще мізки» протягом цілих місяців - далеко не безпечний процес. Створюється в принципі негативний інформаційний фон, культивується страх смерті. Багато людей які і так вибиті зі звичної життєвої колії примусовою або навіть добровільною ізоляцією, втратили доходи і зі страхом дивляться в майбутнє. Який буде результат? Безумовно - зростання депресивних станів, панічних атак, інших неврозів.

Негативна федеральна стрічка новин викликає «масовий когнітивний дисонанс», коли «картинка страшного жаху» не збігається з навколишньою дійсністю. Створюється «тривожне відчуття, що нинішня ситуація не закінчиться ніколи», особливо на тлі повідомлень про можливість другої хвилі епідемії. Замість мобілізації почуття відповідальності, такі новини індукують у населення відчуття постійної тривоги.

Нажаль, від мейнстріму «коронавірусних інформаційних жахіть» немає засобів індивідуального захисту. Ні маски, ні бахіли тут не допоможуть. Більшість незалежних експертів прогнозує підвищення рівня тривожності росіян внаслідок її ірраціональної природи і особливо в разі продовження обмежувальних заходів. Ця тенденція матиме довгостроковий характер і залишиться навіть після покращення епідеміологічної ситуації та послаблення або скасування обмежувальних заходів. Тому що не зникне її основний драйвер - погіршення економічного стану простих росіян. Спрацює ефект несправджених очікувань: зняття обмежень - але початок серйозних економічних проблем.

Високий рівень тривожності буде шукати вихід та трансформуватися в щось інше. Після епідемії посиляться відцентрові тенденції. Виникають ризики «войовничого», а не «мирного» виходу накопиченої тривожності. Буде підвищуватись запит на оновлення влади.
Критичність ситуації вже почали розуміти у Кремлі. Дійшовши до точки кипіння, кришку вирішили відкрити. Рішення послабити заходи було викликано не успіхами в боротьбі з інфекцією. Серед відповідей на довічне питання, «що рятувати, економіку або життя», є ще третій варіант - рейтинг влади. І ця змінна у рівнянні, як показує історія, набагато важливіша і економіки, і здоров’я та життя простих людей. Але це вже зовсім інша історія…