Геополітичний лабіринт для Росії

Геополітичний лабіринт.... ну а якщо зовсім відверто - як потрібно інтерпретувати власні інтереси

Уряд Німеччини дуже серйозно ставиться до документів,  які виходять «з під пера» аналітиків Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). На початку жовтня (DGAP), опублікувало аналітичний матеріал на тему «східної політики» за авторством свого віце-президента, колишнього посла Німеччини в Польщі Рольфа Нікеля. Оскільки те, що пише DGAP, в німецькому уряді читають дещо раніше широкої публіки, вірогідно що саме рекомендації, що містяться в тексті, могли бути взяті Берліном за основу його поточних підходів до відносин з Москвою і Мінськом. Для Німеччини, таке уважне відношення до експертної думки досить типове.

Пан Нікель пише, що отруєння Навального і фальсифікація виборів в Білорусії є серйозними викликами для «східної політики» ЄС. І на ці виклики обов'язково треба реагувати, в тому числі і заради підтримки довіри до зовнішньої політики Євросоюзу.

Що робити з Мінськом, для віце-президента DGAP, в цілому, зрозуміло: з одного боку, підтримувати опозицію, а з іншого - як тільки вирішиться питання з кіпрським вето, вводити персональні санкції, в тому числі і проти самого Лукашенка. Оскільки «такий крок міг би стати сигналом його подальший делегітимізації», а ще тому, що «щадити його було б контрпродуктивно, так як режим в своїх жорстких діях може відчути себе дедалі сильнішим».

Але ось з Росією, на погляд пана Нікеля, все значно складніше. Тут він вважає, що поспішати з кардинальним переглядом існуючої політичної стратегії поки що не треба. По-перше, тому що співпраця з Росією необхідна для вирішення низки регіональних і глобальних проблем, і не варто через «випадок Навального» обривати відразу всі зв'язки. А по-друге - треба як мінімум дочекатися результатів виборів в США. Нікель цілком допускає, що Москву можна перетягнути на сторону Заходу в протистоянні з Китаєм: «Стратегічне залучення Росії проти Китаю може звучати неймовірним - але воно не є неможливим». Ну і крім того, невідомо, як буде діяти Трамп щодо європейських партнерів, якщо переможе на виборах. Нікель не виключає ні можливої угоди між Москвою і Вашингтоном за рахунок європейців, ні те, що Європа залишиться із своїми проблемами «сам на сам».

Загалом, невизначеності, на погляд німецького експерта, поки занадто багато, і зараз не найвдаліший час для поспішних рішень. Ось після 3 листопада, як він вважає, в рамки трансатлантичних дискусій цілком можна ввести питання про те, що робити з Росією, особливо, якщо на виборах переможе Байден. А поки ж Нікель рекомендує обмежитися чимось на зразок засудження Росії в ОЗХЗ, персональних санкцій або ж аналога «акту Магніцького».

Як видно з підсумків засідання Ради ЄС минулого понеділка і попередніх йому подій, включаючи вже не в перший раз озвучені міністром закордонних справ Німеччини Хайко Маасом пропозиції ввести санкції проти Лукашенка, Берлін дійсно зайняв відносно Москви і Мінська позицію, дуже близьку до того, що рекомендував Нікель. Навряд чи це випадковий збіг - як мінімум, опублікований DGAP текст можна сприймати як відображення циркулюючих в політичних колах Берліна ідей. Тому тепер варто дочекатися результатів виборів в США і подивитися, що буде далі.