Україна воює з Росією за власну ідентичність

Нічого не можу з собою зробити – оте «визначення нової ідентичності України, з урахуванням погляду сусідів України, включаючи Росію» (с) викликає в мене реакцію, як у запорожців на картині Рєпіна, що пишуть листа турецькому султану.

Звичайно, всі ми в курсі, що ця війна ведеться за ідентичність: ВСЯКА колоніальна війна ведеться за ідентичність, а для Росії завжди тільки так і було: «Славянские ль ручьи сольются в русском море? Оно ль иссякнет? вот вопрос» (с) (тобто, якщо ти в мене не ввіллєшся, я «іссякну» – нормальне кредо вампіра).

Але, одна справа, коли таке пише в фейсбучіку якийсь там московський «політолог» – іще в 2014-му прямо озвучивши, що воює Росія в Україні не за що інше, як за «избавление русских людей от ига украинства»(с)), в перекладі з упирячої – за те, щоб українці перестали себе вважати українцями, а згодились стати «русскими = царя белого детьми».

200 років тому з цими самими формулюваннями «замиряли» Польщу, в 1970-і, згідно з ними, зачищали Чехословаччину й чеська дисидентура в розпачі волала, що ще одне покоління – і чехи зникнуть як нація, ну а про Україну годі й казати: всі Голодомори-репресії-депортації, всі «культурні експансії» з попами й пісатєлями, блекджеком і шлюхами власне на те й призначались, щоб ми таки «влились» в «русскоє морє» – а ми все ніяк не вливаємось, от же ж упороті сволочі, напалмом нас треба, як кричав Жириновський!..

І зовсім інша справа – коли таке саме «избавление от ига украинства» пропонується, з усією мезозойською безпосередністю рептилій, в міжнародний правовий документ 21-го століття – навіть якщо тільки на пробу: пройде, не пройде? помітять, не помітять?...

Мої ж ви султанята-чекістята. Хворі вампіри, що знай микаються по планеті в пошуках «50 відтінків кривавого». «Іссякніть» уже нарешті – в пеклі вас зачекались.