«Маленькі» злочини – великі штрафи. Що таке «кримінальний проступок» і як його спокутувати

В Україні вступила у дію низка норм Кримінального Кодексу, які запроваджують поняття «кримінальний проступок» та передбачають значне підвищення штрафів за ряд правопорушень. 

Закон №7279-д фактично змінює поняття злочину: кримінальні правопорушення поділятимуться на кримінальні проступки та злочини. Злочини, у свою чергу, поділятимуться на нетяжкі, тяжкі, та особливо тяжкі. Проступки каратимуться штрафами, а от за злочини можна потрапити за ґрати від п’яти років до довічного терміну. 

Кримінальний проступок

«Кримінальні проступки – це ті правопорушення, за які передбачено покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Це може бути, наприклад, обмеження волі, арешт, виправні роботи, громадські роботи чи штраф, сума якого до 51 тис. грн», - коментує «Главкому» старший юрист практики захисту компанії «Міллер» Марина Носова.

Ухвалений у 2012 році новий Кримінально-процесуальний кодекс запроваджував поняття «кримінального правопорушення», однак ці норми були на шість років заморожені через брак нормативної бази. Вдруге цей термін Верховна Рада спробувала запровадити 22 листопада 2018 року у законопроекті №7279-д, який президент Петро Порошенко підписав під завісу свого правління - 19 квітня 2019 року, після того, як він, вже ухвалений парламентом, пролежав у канцелярії Адміністрації президента п’ять місяців.

3 грудня минулого року запровадження інституту кримінальних проступків було знову відстрочено – однак не на невизначений термін, а вже до конкретної дати: 1 липня 2020 року. І от цей день настав.

Під визначення «кримінальне правопорушення» підпадає майже сотня складів злочину, зокрема:

• крадіжки та шахрайство здійснені одним порушником (тобто не у складі групи) і на суму, що не перевищує 105 тис. грн.;
• хуліганство – знову-таки, спричинене однією особою, а не групою;
• заподіяння легких тілесних ушкоджень;
• зберігання невеликої кількості наркотиків без мети збуту;
• фіктивне підприємництво, що не завдало суттєвих збитків державі тощо.

«Важливо: якщо людину визнано винною у скоєнні проступку, то після відбуття покарання за нього в людини не буде судимості», –  звертає увагу експертка.

Розслідувати кримінальні проступки буде дізнавач – вповноважений на те працівник правоохоронного органу Нацполіції. За словами голови Національної поліції Ігоря Клименка, загальна кількість штату дізнавачів наразі становить 3700 осіб. Він запевнив, що наразі проводиться їхнє навчання.

Марина Носова уточнює: «Дізнавач не має права на проведення негласних слідчих розшукових дій – наприклад, прослуховування. Він зможе допитувати, ініціювати медогляд, проводити затримання особи, вилучити знаряддя злочину тощо. Я думаю, що самі працівники МВС позитивно поставилися до таких змін, оскільки сама процедура доведення справи до рішення суду значно спрощується».

За задумом законотворців, запровадження інституту кримінальних проступків має розвантажити слідчі органи та створити умови для швидкого розслідування кримінальних злочинів невеликої тяжкості. Крім того, закон передбачає спрощений розгляд проступків у суді. Так, після отримання обвинувального акту, суд повинен протягом п’яти днів призначити розгляд. Якщо обвинувачений не має заперечень щодо обставини порушення та згоден з розглядом акту за його відсутності, суд може розглянути справу без присутності учасників провадження.

«Є ще така особливість: дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру. Прокурор, у свою чергу, не пізніше трьох днів з моменту отримання цих матеріалів, а в разі затримання особи – протягом 24 годин,зобов’язаний або звернутися до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, або закрити провадження, або повернути дізнавачу з письмовими вказівками з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця», –  уточнила Марина Носова.

Експертка також додала, що під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Від 17-ти і більше

Відсьогодні змінюється не лише механізм притягнення до відповідальності дрібних порушників, а й сума штрафів.  До прикладу, за здійснення дрібної крадіжки (передбачену ч.1 ст.185 КК України) з 850 грн суттєво зростає і може становити від 17 тис. до 51 тис. грн. 

Набуває чинності ще одна нова норма: про криміналізацію керування у нетверезому стані. Так, згідно з новою редакцією правил дорожнього руху, відповідно до статті 286-1 Кримінального кодексу, водій, який керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, буде оштрафований на суму від 17 тис. до 34 тис. грн. (за вчинення правопорушення вперше). Для порівняння: раніше сума покарання становила трохи більше 10 тис. Однак лише штрафом горе-водій не відбудеться: разом із грошима втратить право керування на строк від 2 до 3 років. Якщо ж після того, як отримає права знову, знову сяде за кермо напідпитку, ризикує отримати штраф у розмірі 51 тис. грн.

Поліцейський має право попросити водія  тест на алкоголь, якщо поведінка людини за кермом здасться йому неадекватною або видаватиме ознаки сп’яніння. Відмова водія від тесту фактично прирівнюється до скоєння кримінального правопорушення, і за це також можуть оштрафувати (від 17 тис. до 34 тис. грн). Проводити тест можна як на місці («дунути у трубочку»), так і в медичному закладі. Нагадаємо: в  Україні допустима норма алкоголю в крові водія не повинна перевищувати 0,2 проміле.

Крім того, штраф можуть отримати водії і за такі порушення:

• за передачу керма особі, яка перебуває в стані сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу;
• вживання водієм після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків та лікарських препаратів, виготовлених на їхній основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського.

В уряді розраховують, що «драконівські» штрафи суттєво дисциплінують водіїв. 

За даними заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, з часу запуску автоматичної системи фотофіксації з 1 червня на дорогах Києва та Київської області кількість порушень знизилась більш як учетверо. «Було поставлено 50 відеокамер на території Києва та області. У перший день кількість перевищень швидкості становила 57 880», - повідомив Геращенко.

Заступник міністра зазначив, що після «сотень тисяч повідомлень про штрафи» цей показник став знижуватися. «Падіння становило понад 4,5 рази. Вчора, 30 червня, було зафіксовано 13 325 фактів перевищення швидкості або ж, в 4,5 разу менше. Що це означає для України? Це означає, що водії стали більш дисциплінованими, стали дотримуватися правил дорожнього руху і в місцях підвищеної концентрації ДТП, де встановлені камери автоматичної фіксації, стали їздити повільніше», – підкреслив  Геращенко. Заступник міністра додав, що в тих місцях, де у червні минулого року сталось 11 ДТП, цьогоріч у червні було зафіксовано чотири ДТП.