Російська YouTube-окупація. Чому мовні квоти не допомагають

Понад три роки в українському теле- та радіоефірі діють мовні квоти. Не виключено, що у найближчі півроку-рік ці правила буде переглянуто. Принаймні, представники нинішньої влади один за одним озвучують такі наміри. Востаннє про це говорив голова парламенту Дмитро Разумков. Під час підсумкової прес-конференції перед літніми канікулами він не виключив можливість змін до закону щодо мовних квот у ЗМІ. Про аналогічні плани раніше заявляв і президент Володимир Зеленський. Його опоненти – опозиційні нардепи на чолі з Петром Порошенком, за часів президентства якого і були запроваджені квоти, звісно, намагаються донести, що систему руйнувати не можна, норми мовлення на користь української можна хіба що посилювати, як це передбачено законом.

Поки ж меншість сперечається із більшістю, Україна стрімко втрачає свою мовну територію. Адже насправді і школярі, і молодь просто не дивляться телебачення. Цей тренд посилюється із року в рік. Нове покоління знаходять усе, що йому потрібно, в інтернеті, зокрема на YouTube, який не регулюється ніякими законами. А там на молодих українців чекає переважно російськомовний контент.

Цього літа користувачі Facebook ширили у мережі список найпопулярніших пісень, які звучали у на випускних вечорах у місцевих школах. Перелік укладали самі випускники. Шокуючим став той факт, що серед вподобаних молоддю хітів не знайшлося місця україномовним композиціям, натомість випускники танцювали під російську попсу, і лише зрідка під англомовні пісні.

Як вже писав «Главком», серед виконавців, яких юні українці слухають в інтернеті, україномовних майже немає. Такі дані рейтингів популярних платформ AppleMusic, YouTube і пошуківки Google. У топ-списку обмаль узагалі українських артистів, хоча б і російськомовних. Лідирують репери з Росії, Білорусі і Казахстану. Мова творчості яких, звичайно, російська.

До слова, навіть переважна українських блогерів, створюючи власний продукт, послуговується знову-таки російською. І не тому, що більше люблять мову країни-окупанта, просто так вигідніше з чисто бізнесових міркувань – аудиторія ширша, заробітки вищі.

Мова має значення

«Безумовно, мова, яка використовується у відео у YouTube, – дуже серйозний фактор, оскільки кількість переглядів напряму залежить від обсягу потенційної аудиторії, а мова природнім чином її розширює або звужує», – пояснює у розмові з «Главкомом» сертифікований YouTube-фахівець, стратег фестивалю відеоблогерів VideoZhara Микола Рогинець. Він озвучує одну цифру, яка пояснює потяг ютуберів до російської: кількість російськомовної аудиторії у світі сягає 300 млн. чоловік.

І тут спливає ще один цікавий факт. Чомусь у гонитві за потенційною аудиторією і кліками українські блогери не поспішають переходити, наприклад, на англійську, носіїв якої  у світі понад мільярд. За словами Рогинця, українським блогерам, які від початку переймаються кількістю переглядів, властивіше послуговуватися російською, тоді як англомовних проектів в Україні – одиниці.

«Російськомовний контент значно переважає і це факт. Так, частка україномовного контенту з кожним роком зростає, проте до паритету дуже далеко», – визнає фахівець.

У свою чергу ексчлен Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а нині блогер Сергій Костинський переконаний: Україна ще до ладу не врегулювала мовні стандарти на телебаченні, а за інтернет-простір і не думає братися.

«Є сфери, які держава не регулює, але може регулювати. Наприклад, іноземні медіа – для них держава не передбачила жодних мовних квот. Я займався у тому числі і іноземними медіа. Вважаю, що держава серед вимог до іноземних телеканалів, які приходять працювати на український ринок, має висувати такі: крім власної звукової доріжки аутентичної мови, є наявна ще одна доріжка – наприклад, російською мовою. Закон повинен вимагати від провайдерів програмної послуги створення ще однієї доріжки – українською», – говорить Костинський.

«Регулювати» YouTube

Що ж теоретично могла б робити Україна вже зараз? Блокувати російськомовний контент YouTube? Костинський має іншу думку: «Ми не варвари, ми точно не маємо нікого блокувати та обмежувати, крім ресурсів, які мають належність до держави-агресора. На мою думку, тут треба йти шляхом стимулювання україномовного сегменту соцмереж».

За словами ексчлена Нацради, там, де ринок не розуміє необхідності поширення української та виробництва контенту українською, цю ініціативу має брати на себе держава. «За соцмережами майбутнє. Якщо не думати про це, це означає лишитися у 20-му столітті. Я казав про це, коли працював у Нацраді: ми регулюємо технології минулого століття. А держава все ж має переходити разом із суспільством у 21-ше, а це – століття соцмереж», – вважає фахівець.

YouTube-експерт Микола Рогинець поділяє цю думку. «Річ у тім, що створення контенту – це важка праця. Необхідно бути достатньо вмотивованим, щоб постійно цей контент покращувати і продовжувати ним займатися. Це легше робити там, де гроші швидше повертаються, і от коли контент російськомовний, гроші просто повертаються швидше», – зазначає він.

Іншими словами, потрібні не технічні хитрощі із пошуком шляхів блокування і регулювання, а просто гроші – щоб допомогти україномовним блогерам виробляти конкурентоздатний продукт. «Якісний контент з’явиться тоді, коли у блогерів з’являться ресурси. Ресурси має надати українська держава», – вважає ексчлен Нацради Костинський. На його думку, для початку потрібно не так і багато. Держава могла б обрати один тематичний сегмент і усіляко підтримувати його розвиток українською в YouTube. «Наприклад, можна зосередитися на освітньому контенті. Сьогодні  такі проекти втілюються лише силами самих блогерів, у яких не завжди є ресурси для забезпечення продакшену, дистрибуції та маркетингу. Якщо держава фінансує проведення конференцій, фестивалів, то чому ми не можемо фінансувати контент соцмереж українською», – ставить питання він.

Музика, мова і молодь

Поки ж цього немає, російська мова серед української молоді править бал. Одна з найпопулярніших категорій відео у YouTube – музика. У Національній Раді неодноразово наголошували, що саме завдяки запровадженню квот в Україні з’явилося значно більше молодих перспективних виконавців, якісної музики. Однак хлопці та дівчата 14-20 років взагалі не мають звички слухати  ефірне радіо, рідко вони дивляться і телебачення. Натомість YouTube, соцмережі та інтернет-сервіси – головне джерело цікавого для них контенту.

«Дивляться багатьох російських виконавців, наприклад серед молоді популярні зараз Morgenshtern & Элджей (за місяць понад 44 млн переглядів, – «Главком»)», – наводить приклади Рогинець.

До слова, вчитель однієї з московських шкіл позвався до суду на репера Morgenshtern (справжнє ім’я якого Алішер Валєєв). Так, викладач географії Артем Васильєвих подав заяву на виконавця за інтерв'ю, де той назвав школи і вузи «будиночками, з яких виходять раби». Викладач також вказав, що Валєєв закликає підлітків до відмови від освіти і пропагує алкоголізм. Українські ж діти це слухають.

За даними Рогинця, ще один фаворит серед української молодіжної аудиторії – Клава Кока, кліп якої «Краш» разом із російським виконавцем Niletto на офіційному каналі за два місяці набрав понад 56 млн переглядів.

«З українських виконавців дивляться Mozgi, останній кліп «ЧікаБамбоні» добре себе показує. Ще дивляться Монатіка», – додав експерт.

Наталія Сокирчук, «Главком»