Російський YouTube – тиха окупація

Тренди
Російський YouTube – тиха окупація
Серед лідерів запитів у українських користувачів інтернету композиція «Алкоголичка»

Чому наша музична Kazka була такою короткою?

Серед виконавців, яких українці слухають в інтернеті, майже немає... україномовних. Такі дані рейтингів популярних платформ AppleMusic, YouTube і пошуківки Google. Більш того, у топ-списку обмаль узагалі українських артистів, хоча б і російськомовних. Там лідирують репери з Росії, Білорусі і Казахстану. Мова творчості яких російська. Винятком хіба що були 2014 рік, коли українські артисти пробивалися у верхню частину рейтингів, а також короткий період у 2016 році, коли Джамала виграла конкурс «Євробачення». Та й тоді її пісня-переможець була англомовною.

Інтернет, який приковує до себе молодіжну авдиторію, – це не лише музика та кліпи. Дуже популярні в Україні і російськомовні блогери. Наприклад, Sasha Spilberg (справжнє ім'я Олександра Балковська), яка входить до десятки найбільш популярних російськомовних дівчат-відеоблогерок на YouTube, чи Frost (справжнє ім’я – Юрій Маштаков, блогер з більше 8 млн підписників на YouTube).

Ці та інші люди, про яких не чула доросла аудиторія, сьогодні й визначають вподобання і орієнтири нового покоління українців.

Кого слухають українці

Для прикладу –  рейтинг Топ-100 Україна Apple Music Preview популярного онлайн магазину AppStore. Рейтинг оновлюється щодня, але тривалий час незмінними залишаються його лідери, які час від часу просто міняються місцями. Нині попереду пісня «3Х3» казахстанського хіп-хоп гурту «Скриптоніт». Друге місце у пісні «Пряткі» російського реп-гурту HammAli&Navai. У першій десятці пісні російського репера Єгора Кріда, білоруського репера Макса Коржа. Громадянин Росії Артур Пирожков (справжнє ім'я Олександр Ревва), який народився у Донецьку, з піснею «Алкоголічка», до слова, на 11 місці. Перша україномовна композиція «Дим» гурту «Время и стекло», який теж переважно російськомовний, лише на 15 місці.

У рейтингу напопулярнішого музичного відео на YouTube серед композицій, найбільш запитуваних українськими користувачами, лідирує росіянин Єгор Крід з піснею «Сердцеедка». Серед топ-виконавців – російські реп-дует «MiyaGi & Эндшпиль», поп-гурт «2Маши», поп-співачка Zivert тощо. Український гурт «НеАнгелы» з російськомовною піснею «До и после» лише замикає десятку.

Епідемія російськомовного контенту набула масштабів, яких в Україні не було ніколи. Навіть у часи СРСР. Доходить до того, що у селах Західної України сьогодні є типовою картинка: увечері місцева молодь на всю гучність вмикає колонки, із них лунає… російський реп. Що казати про зросійщений Київ? Тут діти «на районах» у парках та на майданчиках влаштовують перехожим звукові атаки, приєднуючи колонки до гаджетів. Що звідти лунає, не варто повторювати.

Навала російського репу вже провокує скандали. Днями перед матчем чемпіонату української футбольної Прем’єр-ліги між львівськими «Карпатами» і «Маріуполем» на стадіоні «Україна» прозвучала пісня… про любов до Москви. Мова іде про композицію Moscow Never Sleeps у виконанні російських виконавців Тимати і DJ Smash. Цей інцидент отримав резонанс, виконавчий директор львівського клубу Ростислав Ящишин пообіцяв розібратися в ситуації.

Популярність російських артистів нової хвилі не можуть ігнорувати українські фестивалі. Під час війни вони запросто запрошують цих виконавців виступати в Україні. І жодного суспільного спротиву не зустрічають. Розгадка проста: назви цих колективів і виконавців для дорослої аудиторії ні про що не говорять. Вона за звичкою обурливо реагує лише на Газманова, Валерію чи, наприклад, Повалій

На одному з найбільших музичних фестивалів України Atlas Weekend, який нещодавно відбувся у Києві, виступили одразу декілька російських музикантів, найбільш відомими з яких є виконавець Нейромонах Феофан, гурти Martovsky, «Станция Мир», «Тараканы!». Здебільшого це колективи, які виступають у жанрах хіп-хоп і реп. Популярним в Україні є і гурт «Кровосток», який  минулого тижня брав участь в концерті на підтримку російських протестів у Москві:

«Череповец, Череповец, 
Россия - это холодец 
Он из вас и он из нас: 
Хрен, горчичка, хлебный квас. 
Без горчички и хренка 
В рот не влезет ни куска, 
Если квасом не запить 
Ты не сможешь с этим жить»,
- ідеться в пісні цього гурту

«Тексти пісень завжди наповнені прихованим глибоким змістом, символізмом, в кожній пісні новий ліричний герой… Деяким може здатися, що пісні наповнені жорстокістю, але давайте погодимося, в піснях чиста правда! Я вважаю, що творчість «Кровостока» гідна поваги, адже так описати і приховати російські реалії може не кожен», - написала на форумі otzovik.com мешканка Києва, палка шанувальниця російського гурту.

Чому перемагає російський «реп»

Причин, які пояснюють мегапопулярність нової російськомовної музики, кілька.

Перша – російськомовного контенту значно більше, ніж українського. А оскільки багато українців не знають англійської на пристойному рівні, то й стають споживачами доступнішого продукту. Одним із визначальних чинників, за яким YouTube додає відео в розділ «Тренди», є кількість переглядів цього відео. А оскільки російськомовних людей у світі нараховується близько 250 млн, то і відео цією мовою мають більший успіх, аніж україномовні.

Друга – росіяни вміло використовують усі можливі платформи, аби просувати свій контент: і музику, і відео, і блоги. Вони застосовують усі можливі маркетингові інструменти, аби привернути увагу до свого продукту.

Наприклад, в одному із найрейтинговіших телевізійних шоу в Росії «Вечірній Ургант» регулярно в кінці чи не кожного випуску виступають молоді музиканти, що моментально додає їм купу підписників на YouTube-каналах. Однак іронія в тому, що у гості на передачу запрошують і українських виконавців, але винятково російськомовних, наприклад, скандальних Івана Дорна, Maruv, Лободу чи Макса Барських.

Третя –  пісень із соціальною тематикою більше російською мовою, ніж українською. Це тому, що «в Росії більший «звіздець» і росіяни гостріше відчувають несправедливість. Принаймні так пояснюють українські шанувальники російських гуртів на музичних форумах.

Як приклад: гострополітичні тексти російського репера Oxxxymiron.

Рядки з його композиції «Переплетено»:

«…везде сатирикон
Бездействие закона при содействии икон
Убейся, если ты не коп и если ты не власть
Наш город не спасёт и чудодейственная мазь»

«Це все бізнес і великі кошти»

Дмитро Золотухін,

заступник Міністра інформполітики

Потрібно зрозуміти один простий факт: музика для молоді - це AppStore, Youtube та платформи на Android. Зараз набирає обертів YouTube Music. Усе назване - це про бізнес і великі вкладення коштів. Так, складно заперечувати той факт, що на умовному пострадянському просторі на цих платформах лідирують російські виконавці з невисокою художньою цінністю. Але це відбувається з двох причин:

1) в них є ефективно працююча бізнес-модель, яка дозволяє «розганяти» відвідуваність композицій на онлайн-платформах;

2) комерційні монстри Apple та Google орієнтовані, в першу чергу, на заробляння дурних грошей, яких багато в Росії. За останній час цю стіну змогла пробити тільки Kazka своєю піснею «Плакала». І це відбулося тільки через успішну бізнес-модель і талант продюсера. Хоча, з іншого боку, я вірю в те, що цьому дуже сприяло рішення квотування україномовного контенту.

Закон створив попит на таку продукцію. Ринок цей попит задовольнив. З моєї точки зору, в успіху Kazka є частина зусиль влади. Для того, щоби повторити такий успіх, необхідно дуже глибоко розумітися на принципах роботи YouTube і мати змогу гнучко і швидко змінювати напрямки інвестування грошей.

В успіху Kazka є частина зусиль владиВ успіху Kazka є частина зусиль влади, вважає заступник Міністра інформполітики Дмитро Золотухін

«Росія дикіша і ближча до чорного бандитського фольклору»

Олег Покальчук,

соціальний психолог

Молода людина не обирає культуру, це виняткові випадки аристократичного виховання. Молода людина вибирає ритм, в якому її сексуальність знаходить резонанс з протилежною статтю. Для цього споконвіку існували парні та групові танці. Щодо музики. Це питання до нездалості українського репу. Хоча сама третинність цієї культури викликає сумніви в її адаптації. Як український джаз. Скільки його не грай і не співай, чорні джазмени будуть неперевершені. З огляду на це можна задатися питанням, чому білі сто років назад захоплювалися музикою чорних, хоча були поспіль расистами? От і тут «проблематика» музики ближча, первинна. Якщо говорити про, власне, реп, то моє припущення в тому, що Росія дикіша і ближча до чорного бандитського фольклору. Тому у них таке краще виходить, органічніше.

Українці: спроби наздогнати

Успіх українського хіп-хоп гурту «Курган і Agregat» і реперки Alyona Alyona, скоріше, виняток із правил. Перші виграють тим, що співають суржиком, який виставляє українців селюками, що подобається росіянам та російськомовним. Є думка, що, співаючи на гостру соціальну тематику чи про любов «простою мовою», «Курган і Agregat» можуть зробити негативний образ «недалеких селюків» привабливішим. Але чи вдасться це зробити, використовуючи велику кількість лайливих слів у своїх текстах?

«Ваша любов походу була китайской

І коли ти возлє неї тобі не нужні часи

Кажда минута с дєвкой для тебе жизнь

Коли ти її імя на дереві вибив

Плюс своє імя ти на дереві вибив

Но не взаїмна любов оказалась бобром

І згризла дерево по імені любов», - ідеться в пісні «В ставку кораблі».

Alyona Alyona пише пісні також про любов. Але «бере» аудиторію іншим, речетативом правильної української мови без лайливих слів:

«Слово не літає, слово не горобець, бачиш?
Слово не минає тебе, значить
Мову дарували з небес, адже
Знову мені пише The best гаджет
Знову переписки, це на мене тисне
Без емоцій диспут, в цьому році кисну
Як завше дивлюся в екран
В полоні ненависних рам
А де ж мій храм?», -
ідеться в пісні «Голос».


Alyona Alyona «бере» аудиторію речетативом правильної української мови без лайливих слівAlyona Alyona «бере» аудиторію речетативом правильної української мови без лайливих слів

Харизматичними і скандальними музикантами на українській сцені можна назвати техно-панк гурт «Хаммерман Знищує Віруси» (ХЗВ), який виконує пісні на гострі соціально-політичні теми російською, українською мовами і суржиком. Гурт також пародіює тренд на здоровий спосіб життя, який нині модний в Україні. Як приклад пісня «Турнічок»:

«Гений - парадоксов друг 
Я с детства это знаю 
Ну и с утра качаюсь 
А вечером бухаю 

Я сильный и красивый 
Это турничок, турничок, турничок 
Я добрый и счастливый 
Это коньячок, коньячок, коньячок»

Але чиновники не завжди прихильно ставиляться до творчості цих музикантів. У червні минулого року в Івано-Франківську спалахнув скандал. На фестивалі «Порто-Франко» учасники гурту з’явилися у костюмі в стилі «мінімалізм». Попри те, що захід був закритим і на афішах були попередження про вікові обмеження, оголені тіла обурили міського голову Івано-Франківська Руслана Марцинківа. Він заявив, що палац Потоцьких, де і відбувся виступ, потрібно освятити.

Чи треба реагувати державі?

Допомога держави раніше полягала у проведенні або сприянні організаторам музичних фестивалів. Від «Червоної Рути» на зорі 90-х, яка відкрила шлях на велику сцену десяткам співаків і колективів,  до фестивалю «Рок-екзистенція», де виблискували «Димна суміш», «Гайдамаки» чи Мотор’ролла».

Останнім часом організація музичних фестивалів стала приватною справою. Та далеко не у всіх виходить перетворити її на успішний бізнес. Лише цього літа фестиваль Atlas Weekend вперше за 5 років свого існування став прибутковим. Про це заявив його організатор Дмитро Сидоренко. Але поки ці прибутки мінімальні. «Трохи не дотягли до 10%», — уточнив він. Фестиваль – це лише один з інструментів розкрутки для виконавця, поштовх. Але жоден з існуючих українських фестивалів не може і не зможе конкурувати з аудиторією YouTube.

Та в діджиталізацію української музичної індустрії держава вкладатися не поспішає. «Держава не може вибірково підтримувати бізнес», - пояснює заступник міністра інформполітики Дмитро Золотухін. На його думку, в нинішніх умовах влада мала б продовжувати підтримувати інструменти квотування ефірної музики. Іншим інструментом, каже чиновник, могли б бути податкові пільги для компаній, які працюють з україномовним музичним продуктом. «Потрібно максимально надати ринку усіх можливостей та «чарівних пендєлів», - зазначив він.

Відмовитися від YouTube?!

Але українська молодь слухає не тільки музикантів, але і блогерів з Росії. «Я дивлюся Sasha Spilberg (Росія). Вона подорожує, співає, пише свої пісні, створює стильні образи. Кожне її відео, як документальний фільм, що надихає здійснювати свої мрії…» - розповідає «Главкому» 15-річна Дар’я. Її брат 11-річний Назар теж із задоволенням розповідає, що здебільшого дивиться двох російських ютуберів: Frost та Kuplinov–play. «Першого я дивлюсь тому, що він знімає смішні відео. Другий – знімає багато відео. Воно все різне і подається, як на мене, з непоганою харизмою. Також воно часто буває з цікавою пізнавальною інформацією, наприклад, з астрономії», - розповів хлопець «Главкому».

Психологи вважають, що такий потяг підлітків до отримання інформації з гаджетів мають обмежувати дорослі.  Дітям потрібно прививати бажання спілкуватись у реальності. Принаймні, так давно роблять усі провідні керівники компаній, які виробляють гаджети, контент та програми для них. Керівниця відеосервісу YouTube Сьюзен Войжіцкі зізналася в інтерв’ю The Guardian, що регулярно позбавляє своїх дітей смартфонів для того, щоб вони спілкувалися і проводили час разом. Каже, що «важливо мати баланс» в питанні, скільки потрібно слухати і дивитися відео з YouTube. «Для мене важливо, щоб діти навчилися відповідально підходити до того, скільки часу у них займають гаджети. Адже ми говоримо дітям, як поводитися на вулиці, так само потрібно говорити їм і про безпеку в інтернеті», – зазначила Войжіцкі. Керівниця YouTube підкреслила, що потрібно знайти спосіб регулювати час віртуальних розваг молоді. «Є періоди, коли я забираю телефони і кажу: Сьогодні ми всі сконцентруємося на тому, щоб жити справжнім», – розповіла вона.

Михайло Глуховський, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: