Поляки обурені тим, що в Україні забороняють проводити ексгумацію останків жертв Волинської трагедії

Польський Інститут національної пам’яті звертає увагу на те, що в Україні забороняють проводити ексгумацію останків жертв Волинського злочину. Про це повідомив керівник сектору з питань увічнення пам'яті польського ІНП Адам Сівек у розмові з кореспондентом Польського Агентства Преси.

«Від початку існування вільної України було дозволено провести ексгумацію останків жертв Волинського злочину тільки в Островецькій Волі і в розташованих неподалеку Острівцях. Натомість пошуки останків солдатів Польських легіонів або періоду польсько-більшовицької війни 1920 року, а також Корпусу Захисту прикордоння й захисників Польщі з вересня 1939 року наразі заборонені в Україні», — розповідає Сівек.

Історик висуває припущення, що такі заборони — це наслідок вражаючих результатів ексгумації в Островецькій Волі і Острівцях, оскільки на основі конкретних матеріальних доказів було виявлено масштаб злочину.

«Видобуті кістки, а навіть добре збережене волосся напряму показали, що це було знищення не тільки чоловіків, але й жінок і дітей. Дійсно, шокували видобуті з ям смерті косички зі стрічечками. В ході ексгумаційних робіт у серпні 2011 року стався дуже неприємний інцидент, навіть дивлячись з українського боку. На місце робіт приїхала група українців, які стали вимагати, аби труни були відкриті в присутності комісії та знову перераховано кістки, тому що, на їх думку, польські спеціалісти завищили кількість жертв. Попри протест польських спеціалістів група сама повідкривала підготовлені для поховання труни і на землі, у світлі рефлекторів, перерахувала останки. На жаль, групою керував пан Святослав Шеремета і його близький співробітник Остап Козак», — говорить Сівек.

На думку історика, таке ставлення з боку сусідів — дивне, бо Україні не загрожують претензії з боку Польщі, оскільки ОУН і її збройне формування УПА представляли тільки окрему партію, а не всю українську державу. «І сьогодні не можна накладати на українську державу відповідальність за злочини, скоєні за підбурюваннями цієї конкретної партії. Так, справді, УПА була партійною бойовою структурою, збройною силою певної фракції, а не армією незалежної України», — резюмує Сівек.

Читайте також: Історик Ігор Марчук: Польща хоче перегляду кордонів? Інакше я не можу пояснити її дії