Корупція в оборонці: Антикорупційний суд пробачив великий хабар фігуранту скандальної справи

Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності колишнього працівника «Укроборонпрому» і друга сина експершого заступника секретаря РНБО Ігоря Гладковського Віталія Жукова. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на повний текст ухвали суду від 27 жовтня.

За даними слідства, Жуков обвинувачувався у наданні неправомірної вигоди службовій особі (ч.1 ст.369 Кримінального кодексу). Зокрема, 28 вересня 2016 року він передав директору державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» Сергію Філоненку хабара у розмірі 500 тис. грн і $14,7 тис.

За матеріалами справи на початку квітня 2016 року Жуков і Філоненко домовилися про те, що ТОВ «Оптимумспецдеталь» (контролювалося Жуковим та іншими учасниками схеми) мало виготовити документи про постачання товарів у межах договору з ДП «Ізюмський приладобудівний завод» без фактичних поставок. Натомість директор держпідприємства мав забезпечити фактичне надходження товарів з доступних йому невстановлених джерел, але при цьому перерахувати грошові кошти на банківські рахунки ТОВ «Оптимумспецдеталь» у вигляді оплати за поставку.

Скріншот з програми «Наші гроші з Денисом Бігусом»

Також було обумовлено, що Жуков, використовуючи банківський рахунок підконтрольного ТОВ «Оптимумспецдеталь», переводитиме у готівку 68% безготівкових коштів, що надходитимуть від ДП «Ізюмський приладобудівний завод» та передаватиме їх у вигляді неправомірної вигоди Філоненку.

Справа за обвинуваченням Жукова надійшла до антикорупційного суду 20 липня 2021 року. Після цього розгляд справи відкладався сім разів через різні причини. У підготовчому засіданні 27 жовтня захисник обвинуваченого заявив клопотання про звільнення його від покарання «у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності» (з дня вчинення кримінального правопорушення у вересні 2021 року минуло п`ять років – «Главком»).

Зі свого боку прокурор пояснив, що існують законні підстави для закриття кримінального провадження щодо Жукова, оскільки спливли терміни давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому обвинувачений інших злочинів не вчиняв.

У підсумку Феміда задовольнила це клопотання та закрила кримінальне провадження, пояснивши: звільнення особи у зв'язку із закінченням строків давності є обов`язком суду за наявності згоди обвинуваченого. Таку згоду обвинувачений Жуков надав у суді та підтримав клопотання свого захисника.

Додамо, що керівнику ДП «Ізюмський приладобудівний завод» керівництво офісу генерального прокурору не погодило підозру. Національне антикорупційне бюро і спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулися до офісу генпрокурора, оскільки Філоненко є депутатом Ізюмської міської ради Харківської області. Тобто спеціальним суб'єктом, якому про підозру може повідомити лише генпрокурор або його заступник.

Тут варто наголосити, що епізод із хабарем директору ДП «Ізюмський приладобудівний завод», який передав Віталій Жуков, входив в іншу кримінальну справу. У ній Жуков обвинувачувався за трьома статтями Кримінального кодексу:

• ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ). Йому інкримінувалася роль організатора схеми з постачання на державні підприємства «Укроборонпрому» комплектуючих для військової техніки, яка б дозволила ухилитися від сплати податків з таких операцій. Загальна сума ненадходжень до бюджету становила 46,4 млн грн;
• легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (ч.3 ст. 209 ККУ);
• надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 1 ст. 369 ККУ). Це уже згаданий епізод із директором ДП «Ізюмський приладобудівний завод».

Що цікаво: Жуков повністю визнав вину в інкримінованих злочинах і уклав угоду про визнання винуватості з першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максимом Грищуком. Згідно з нею, сторони узгодили попереднє покарання – п`ять років позбавлення волі з конфіскацією майна, які замінено на рік іспитового терміну. Плюс Жуков зобов’язався компенсувати до бюджету 4 млн грн протягом тридцяти робочих днів з дня набрання вироком законної сили.

Однак 19 квітня 2021 року Вищий антикорупційний суд відмовився затверджувати вказану угоду про визнання винуватості. На думку суду, умови угоди суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України, закону України про кримінальну відповідальність та не відповідають інтересам суспільства.

Феміда наголосила: прокурор не повністю врахував характер обвинувачення, роль Жукова у злочинній діяльності групи осіб та не довів наявність суспільного інтересу в укладенні цієї угоди. Зокрема, державі внаслідок ухилення групи осіб від сплати податків та легалізації цих коштів було завдано шкоду суму 46,4 млн грн.

Разом з тим, за змістом угоди, інший співучасник злочинної схеми відшкодував 26,61 млн грн. При цьому Жуков готовий компенсувати до бюджету лише 4 млн грн, «що є очевидно неспівмірним розміру завданої шкоди та його ролі в злочинній діяльності групи осіб».

«Тому колегія суддів переконана, що у складних економіко-політичних умовах, коли держава із залученням населення докладає зусиль до пошуку додаткових джерел поповнення бюджету та перерозподілу коштів, злочинна діяльність задля особистого збагачення шляхом ухилення від сплати податків, тим більше в оборонній сфері із залученням державних підприємств – учасників Державного концерну «Укроборонпром», свідчить про особливу зухвалість та винятковий цинізм організаторів такої діяльності», – сказано в ухвалі суду від 19 квітня.

Після цього антикорупційний суд повернув кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Як відомо, у лютому 2019 року журналісти-розслідувачі проєкту «Наші гроші з Денисом Бігусом» розповіли про багаторічну схему з розкрадання сотень мільйонів гривень, виділених на армію. У схемі фігурували друг і партнер тодішнього президента, колишній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський та його син Ігор, якого журналісти назвали «основним фігурантом розпилу».

Організатором схеми журналісти назвали голову державного оборонного концерну «Укроборонпром» Павла Букіна, який перед цим очолював «Укрспецекспорт», а отримувачами «відкатів» стали керівники заводів «Укроборонпрому». Також серед фігурантів схеми є спецагент Національного антикорупційного бюро Євген Шевченко, друг Ігоря Гладковського, колишній працівник «Укроборонпрому» Віталій Жуков та інші.
Крім цього, журналісти з’ясували, що Жуков володів інформацією про графіки ремонтів і закупівель на заводах. Це призводило до того, що державні заводи при проведенні закупівель могли аналізувати ціни від кількох фірм, які формально були конкурентами, а насправді – фірмами-«прокладками» Жукова.

При цьому розслідувачі стверджували, що Жуков послуговувався допомогою Ігоря Гладковського для вирішення конфліктних питань або наведення нових знайомств. У сюжеті було наведено фрагменти листування, в яких Жуков просить Гладковського допомогти у випадках, коли платежі на рахунок фірми «Оптимумспецдеталь» блокувала служба безпеки «Укроборонпрому».