Спільне засідання Кабміну України та Єврокомісії. Ключові заяви учасників

У четвер, 2 лютого, в Києві відбулося спільне засідання уряду України та Європейської комісії. Учасники зустрічі обговорили перспективи вступу нашої країни до ЄС, пропрацювали план подальших кроків, а також розповіли про те, що робитимуть найближчим часом.

Україна вступить до ЄС, але терміни вступу поки невідомі. Переговори про це мають розпочатися вже цього року, заявив президент України Володимир Зеленський.

За словами, прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, нині завершується робота щодо виконання нашою країною семи рекомендацій Єврокомісії. «Готуємося подати результати на саміті «Україна-ЄС» і очікуємо на потужний політичний сигнал щодо наближення до початку переговорного процесу про членство», -– сказав Шмигаль.

Уряд вже отримав звіт щодо другої частини відповідей України на опитувальник у рамках статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Саме на його основі Кабмін проведе селф-скринінг та визначить, над чим ще треба працювати.

Українська сторона зобов'язується розпочати оцінку імплементації європейських правил, директив та норм у своє законодавство. А також сподівається на розширення можливостей імпорту електроенергії до 2 ГВт та підтримку проектів децентралізації енергосистеми.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що надання статусу країни-кандидата стало новим початком не тільки для України, а й для Європейського союзу.

«Ваша сміливість нас надихнула. Ви дали нам нові сенси нашого призначення. Європа буде з вами стільки, скільки потрібно. Аж до того дня, коли український прапор замайорить там, де йому належить. У Брюсселі, навпроти Berlaymont у самому серці ЄС», – зазначила вона.

Голова Єврокомісії також пообіцяла нові санкції для Росії, а також репарації та трибунал в майбутньому.

Зі свого боку міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запросив пристніх приєднатися до реалізації кожного з 10 пунктів «формули миру», яку, як очікується, буде підтримано резолюцією Генеральної асамблеї ООН на річницю вторгнення Росії в Україну. «Сьогодні ми подвоїмо зусилля для мобілізації голосів на користь цієї резолюції», – сказав він.

Втім, тільки дипломатичних зусиль недостатньо для того, аби зупинити ворога. Під час засідання міністр оборони України Олексій Резніков звернувся із закликом якнайшвидше допомогти з розгортанням протиракетної оборони. Йдеться про системи Patriot та SAMP/T за першої можливості разом із постачанням нових IRIS-T та NASAMS.

Окремо очільник Міноборони зупинився на питанні постачання далекобійних ракет. «Якби у нас була можливість завдати удару на відстані 300 км, російська армія не змогла б забезпечувати оборону і програла б. Україна готова надати будь-які гарантії, що ваша зброя не буде залучена до атак на російську територію. Ми маємо достатньо цілей на тимчасово окупованій території України» – акцентував Резніков.

Голова Європейської дипломатії Жозеп Боррель на засіданні заявив, що європейські країни вже допомагають Україні. Зокрема, наголовив Боррель, лише в період з лютого по грудень 2022 рік ними було надано військової допомоги на $12 млрд. І це вперше в історії, коли ЄС постачає зброю країні, що воює.

«Місія військової допомоги ЄС навчить додатково 15 тисяч українських солдатів, у результаті чого загальна кількість навченого персоналу European Union Military Assistance Mission досягне 30 000 осіб», – поділився він планами вже на поточний рік.

За словами голови Європейської дипломатії, після рішення про важкі танки постачання військової техніки до України буде зростати. «Ми повинні збільшити наші зусилля, надаючи вам стільки підтримки, стільки ви потребуєте, доки ви не виграєте війну», –  сказав він.

Серед інших важливих заяв, які лунали під час спільного засідання уряду України та Європейської комісії, можна назвати звіт міністра фінансів Сергія Марченка про необхідність у допомозі в $17 млрд для реалізації першочергових заходів щодо відновлення нашої країни.

Зі свого боку, віце-прем'єр з відновлення Олександр Кубраков запевнив, що Україна продовжить розвивати логістику на кордоні з країнами ЄС: відкриватиме нові та збільшуватиме пропускні спроможності існуючих пунктів пропуску, будуватиме дороги, мости та залізничні колії. «Розраховуємо, що цього року продовжимо Угоду про лібералізацію автомобільних перевезень Україна-ЄС», –  сказав він.

Перша віце-прем'єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла про свій фронт робіт. «Поки йде підготовка до вступу України до ЄС, ми маємо інтегруватися у всіх можливих сферах - від митниці та енергетики до безпеки продуктів харчування», –  сказала Юлія Свириденко.