Російська за будь-яку ціну, у будь-якому законі?
Від сьогодні 00.00 годин в силу вступили нові норми про українську мову. На телебаченні, в кінотеатрах, в публічному просторі державна мова має складати 100%. Тим часом, канал «1+1» уже заплатив штраф в 71 тисячу гривень за демонстрацію серіалу російською, а в парламенті почалися чергові «рухи», щоб хоч якось переглянути мовні норми.
Четверо нардепів від «Слуги народу» подали правки, що стосуються обмеження використання української мови та посилення позицій мови країни-агресора у телебаченні, в освіті та у сфері обслуговування. Ці поправки внесли депутати від «Слуги народу» – голова партії Олександр Корнієнко, Орест Саламаха, Андрій Клочко та Максим Бужанський. Причому, автори бажали «втрутитись в мову» навіть не через профільний закон, а через правки до законопроєкту №5551-2 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Зауважимо, що 1 липня його було прийнято за основу зі скороченим строком підготовки. Так, пропозиції та поправки до документу № 13, 14, 16 та 17 у разі ухвалення суттєво б звузили сферу застосування державної мови. Зокрема, пропонувалося вивести сферу телебачення та радіомовлення з-під дії мовного Закону, скасувати штрафи за порушення Закону, відмінити іспити для державних службовців та повернути російську мову в освіту.
Ця спроба не вдалася, але чи покинуть «слуги» намагання таки просунути російську сову в Україні? Особливо з огляду на те, що Велика палата Конституційного суду прийняла рішення у справі щодо відповідності Конституції України Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яке підтвердило його конституційність.
Та чи зупинить таке рішення суду Зе-команду та президента, для якого немає нічого неможливого?
(Не)остання спроба
Як відомо, від 16 липня розпочинається новий етап втілення нових норм мовного закону, що стосуються іспитів на рівень володіння державною мовою; сфери культури і розваг; туристичної сфери; книговидавництва та роботи книгарень; кіновиробництва, демонстрації фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо.
Трохи раніше міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко фактично підтримав ініціативу щодо посилення позицій російської мови на українському телебаченні. «Було звернення колег із телеканалів відтермінувати дію цього закону на час карантину через те, що цього року в них не було можливостей продовжувати зйомки проєктів. Оскільки сам закон, по суті, не змінюється, а тільки відтерміновується, то бачу в цьому крок назустріч представникам індустрії», – наголосив він.
Власне, президент Володимир Зеленський 13 липня на форумі «Україна 30» відверто заявив, що не підтримував мовні квоти на телебаченні. Він вважає, що потрібно стимулювати створення україномовного контенту (наприклад, податковими пільгами), а не обмежувати контент на інших мовах.
«Я знаю, що телевізійники не задоволені тим розподіленням щодо квот на тих чи інших каналах. Чому? Тому що питання мови – воно еволюційне. А що стосується квот, то воно було в Україні революційним. Я, наприклад, не зовсім тоді підтримував саме такий підхід до квотування, тому що я завжди говорив, що, по-перше, це питання не на часі, а по-друге, казав, що якщо ми хочемо розвивати саме україномовний якісний контент, телебачення, кіно тощо, ми повинні вкладати саме в це гроші», – заявив він.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь має інше бачення проблеми. «За цією спробою стоїть змова проросійських олігархів - власників окремих телеканалів – і Володимира Зеленського, який особисто багато років займався русифікацією українського телеефіру. Правки ж за своїм змістом суперечать Конституції України та позиції Конституційного Суду, можуть поставити під загрозу використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя та призвести до порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою», – зазначив він.
Кремінь також наголосив, що внесення зазначених пропозицій та поправок не відповідають предмету правового регулювання самого законопроєкту № 5551-2.
«Це мізерно, нікчемно та підло»
Представники українського кінематографу також вважають пояснення Ткаченка відвертою маніпуляцією. 26 членів Національної спілки кінематографістів України, серед яких – Олег Сенцов, Ахтем Сеїтаблаєв, Олесь Санін, заслужена артистка України Ірма Вітовська, у відкритому листі закликали парламентарів не підтримувати ці правки. «Спроба зірвати вступ у дію з 16 липня норми закону про демонстрування фільмів українською мовою є актом підтримки російської гібридної аґресії проти України. Намагання виправдати цю спробу коронавірусом не витримує жодної критики, це просто кумедно. Так само, як і твердження, що телеканалам не вистачає українськомовних фільмів для заповнення ефіру. Це мізерно, нікчемно та підло, ми усі знаємо, що це неправда. Щоб виконати закон, достатньо озвучити українською мовою хоча б ті фільми, які згадані депутати й олігархічна телеіндустрія намірялися нав’язувати російською. Для мільярдерів-власників цих телеканалів витрати на таке озвучення – копійки», – йдеться в оприлюдненому Національною спілкою кінематографістів України відкритому листі.
Розголос щодо можливого посилення позицій мови країни-агресора набув таких масштабів, що свою позиці висловив і Світовий конґрес українців, який закликав спікера і парламентарів не чіпати норми про обов’язкову демонстрацію фільмів і проведення культурно-мистецьких заходів державною мовою. У Конгресі констатували, що досі на українському телебаченні переважають фільми, серіали, розважальні шоу, які демонструють мовою країни-аґресора, що значно гальмує процес подолання наслідків тривалого зросійщення.
Позаяк, налаштовані патріотичні сили були серйозно. «Можливо, у четвер (15 липня, у день засідання парламенту) нам доведеться знову, як у липні 2012, виходити на мовний Майдан. Бо Зеленський, як колись Янукович, бере курс на русифікацію ключових сфер суспільного життя», – припускав нардеп від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович.
Нардеп з Львівщини… проти мови?
Один зі «слуг» – ініціаторів, нардеп з Львівщини Орест Саломаха, у соцмережах намагається відбитися від звинувачень з боку своїх виборців. Так, він стверджує, що вносив правки щодо будівництва доріг, а його поправка №14 стосується «боротьби з чужоземним, агресивним, російськомовним телевізійним продуктом, якого не повинно бути на телебаченні». На підтвердження своїх слів Саламаха наводить скріншот уривку з тексту цієї поправки. У тому уривочку йдеться, що при забороні фільмів слід керуватися законом про кінематографію.
«Але «щирий патріот» Саламаха не пояснює виборцям, що зараз Нацрада може покарати телеканал за показ фільмів з рашистами, керуючись законом про телебачення і радіомовлення. Натомість закон про кінематографію містить діру, яка дозволяє безкарно транслювати радянські фільми з рашистами. Іншими словами, Саламаха намагається повернути на екрани фільми з україноненависниками меньшовими, табаковими та міхалковими, ще й патякає про свою «принципову позицію», – зауважують представники громадянського руху «Відсіч».
Співкоординатор руху добровольців «Простору свободи» Тарас Шамайда зауважує, що людей, які намагаються вивести його на чисту воду, слуга одразу банить, а коментарі – знищує.
Втім, маніпуляції не пройшли – і Саламаха, і решта «слуг» під тиском громадськості були змушені відкликати свої правки. Щоправда, одна правка не відкликана – Макса Бужанського (щодо скачування штрафів за недержавну мову у сфері обслуговування), але вона, на думку парламентарів, не отримає підтримки в залі.
Мова не дає спокою
Власне, спроби посилити позиції російської в Україні «слуги» робили і раніше. Так, 25 січня кілька десятків народних депутатів зі «Слуги народу» зареєстрували законопроєкт №4638, що передбачає скасування штрафів за порушення права на послуги українською мовою. За два тижні інша група «слуг» зареєструвала альтернативний проєкт закону №4638-2, що не скасовує, а переносить початок штрафів на липень 2022 року. Один з найзавзятіших слуг-русифікаторів Бужанський, який наполягав на скасуванні штрафів, називав їх «абсурдом» і пропонував скасувати їх, щоб «не плодити донощиків».
До слова, тоді спроба скасувати чи відтермінувати штрафи робилися також не випадково: із 16 січня 2021 року, відповідно до статті 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. Штраф за систематичні порушення закону становить від 5100 до 6800 грн.
Ще у жовтні 2019 року той же Бужанський реєстрував законопроєкт №2362 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державою мовою в закладах освіти.
Документ передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота. Ця ініціатива теж не пройшла - 30 квітня профільний комітет відправив проєкт закону на доопрацювання.
Можна передбачати, що з початком політичної осені питання мови знову почнуть «хитати». Оскільки аж надто багато зацікавлених сторін виявилося у владі.
Наталія Cокирчук, «Главком»
Коментарі — 0