Міністр освіти вважає, що нападки Угорщини на український закон про освіту – прояв гібридної війни

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю «Главкому» нагадала, що «занепокоєння» законом про освіту у першу чергу висловлювали угорці, і це є прояв гібридної війни.

«Коли ми прийняли закон, то через всі зарубіжні медіа був сформований (очевидно, що не українцями) месседж: мовляв, Україна хоче закрити всі школи з мовами нацменшин. І перевести їх з п’ятого класу виключно на українську мову. Тож діти втратять національну ідентичність, а дитина з угорською мовою, яка ще не знає добре українську, ніколи не зможе вивчити інші предмети та залишиться без освіти», - розповіла вона.

Як відомо, цю «медійну рамку» одразу нав’язали і потужно підтримали в інформаційному просторі.

«У мене побували міністри освіти Польщі, Румунії, Болгарії. Ми їм надали адекватну інформацію, особливо коли отримали рекомендації Венеціанської комісії – арбітра, рішення якого авторитетне для міжнародної спільноти. Я особисто їздила на засідання комісії, і це була непроста розмова. Але ми захистили статтю і довели, що при цьому не будемо порушувати прав дітей з числа нацменшин. І з усіма країнами у нас відбувається діалог. З Польщею і Болгарією вже підписано документи, де чітко пояснюється наша позиція, і з ними ми продовжили нормальну плідну співпрацю», - розповіла міністр.

Досі залишаються відкритими певні питання з Румунією. Там воно загострене, пояснила Гриневич, тому що йдеться про дітей іншої мовної групи, а вони мають більше складнощів при оволодінні українською.

«Наприклад, в угорській мові немає відмінків, а для слов’янських мов це природно, тому їхнім носіям легше вчити українську. Для росіян взагалі немає жодних проблем: вони з нами не просто в одній мовній групі, а ще й в одній підгрупі. Тому ми передбачили різні моделі вживання мови і темпи запровадження предметів українською. Десь може бути швидше, десь повільніше», зазначила очільниця Міносвіти.

Ця модель називається «60 на 40» і передбачає, що в кінці здобуття середньої освіти діти вивчають не менше ніж 60% предметів українською мовою. «Якщо хочете, можна більше. Але не менше. І це стосується, власне, тих шкіл, де мова навчання належить до мов ЄС», -резюмувала вона.