Вибори нового президента Національної академії наук супроводжували скандали
Національна академія наук України (НАН) отримала нового президента. 7 жовтня, 426 з 637членів НАНУ, які взяли участь у голосуванні, обрали на цю посаду 69-річного фізика Анатолія Загороднього. Формально вибори в НАН відбувалися кожні п’ять років і раніше. Але за попередні 58 років ніхто з академіків не наважився кинути рукавичку беззмінному керівнику Академії Борису Патону. Кадрова інтрига з’явилась лише тоді, коли на 102 році життя Патон таки зважився залишити посаду, а в скорому часі пішов з життя.
До фінального етапу, власне голосування, дійшло чотири кандидати. Після того, як зняв свою кандидатуру 55-річний Богдан Данилишин, Загородній виявився наймолодшим серед конкурентів. За посаду з ним боролись Сергій Комісаренко (77 років), Володимир Семиноженко (70 років) и Владислав Гончарук (78 років).
«Главком» розбирався, чим відомий новий керівник Національної академії та чому ці вибори супроводжували скандали.
Хто такий Анатолій Загородній
Анатолію Загородньому 69 років. Він народився у селищі Велика Багачка на Полтавщині. У 1972 році закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Горького (нині це Харківський національний університет ім. Каразіна). Є доктором фізико-математичних наук, професором. З 2002 року очолював Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова. У відкритих джерелах зазначено, що Загородній з 2011 року координує роботу з вивчення та популяризації наукової спадщини академіка Володимира Вернадського. До останнього часу був віцепрезидентом Національної академії наук, тобто заступником Патона. Відповідав за створення сучасних науково-навчальних структур, у тому числі за співпрацю з Київським академічним університетом (дослідницький університет подвійного підпорядкування НАН України та МОН) та Відділенням цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при НАН України. Вчений є професором Національного університету ім. Тараса Шевченка, викладає на кафедрі квантової теорії поля фізичного факультету. Від 2018 року викладає у Київському академічному університеті. Був також професором Києво-Могилянської академії. Він також є головою Наглядової ради Харківського національного університету імені В. Каразіна.
Декларація нового президента НАН
Новообраний очільник Академії спільно з дружиною володіють невеликої квартирою у Києві, вартість якої, згідно із декларації, становить $17 тис. З джерел доходу – зарплата в НАН, в тому числі за сумісництвом у розмірі близько 760 тис. грн на рік, гонорари – 260 тис. грн і пенсія – близько 200 тис. грн. Окрім того, науковець отримує довічну плату за звання академіка – 61 тис. грн. На рахунках у банках тримає 270 тис. грн і 4,3 тис. євро, а готівкою – 95 тис. грн, $11 тис. і 6,5 тис. євро. Серед нематеріальних активів учений вказав у декларації три запатентовані монографії, вартість яких не зазначив.
Що обіцяє новий президент НАН
В інтерв’ю газеті «Світ» на початку жовтня на той момент кандидат на високу посаду розповів, що за його керівництва значимість Академії має зрости за рахунок «досягнення наукових результатів справді світового рівня». Ключова роль в цьому, за його словами, має належати фундаментальним дослідженням. «Їх необхідно зосередити на сучасних напрямах розвитку світової науки. Потрібно відслідковувати тренди світової науки та оцінювати можливості започаткування таких досліджень в академічних інститутах», – сказав Загородній. У програмі йшлося про те, що слід залучити до НАНУ талановиту молодь. Проте яким чином це зробити і над якими фундаментальними дослідженнями має зосередитися Національна академія, Загородній не уточнив.
В інтерв’ю виданню «Дім інновацій» у 2018 році науковець визнавав, що підтримка молодих науковців з боку держави недостатня, хоча в Акедемії є «багато засобів для підтримки молодих учених, зокрема, стипендії та гранти. Вони не дуже великі, але це все одно підтримка». Вочевидь, на користь його перемоги зіграла підтримка… від Бориса Патона. Ще за життя тодішній очільник Національної академії заявляв, що на наступних виборах особисто підтримуватиме саме Анатолія Загороднього. Серед відомих науковців, хто нині публічно підтримували переможця впродовж виборчої кампанії – Микола Жулинський, а також перший віцепрезидент НАНУ, академік Антон Наумовець.
Скандали, які супроводжували вибори
Виборча кампанія в Національній академії проходила не спокійно. Вже в день голосування, зранку свою кандидатуру зняв Богдан Данилишин, наймолодший з-поміж п’яти претендентів на посаду. Він наприкінці вересня звернувся до суду з вимогою зупинити проведення виборів нового президента через «глибоке бажання (академіків НАНУ) законсервувати стан справ, який має місце останні 20 років». Проте Окружний адміністративний суд Києва відкинув такі аргументи. Данилишин на своїй сторінці у Facebook пояснив свою дії тим, що політиків і чиновників не хвилює те, що відбувається у науці. «Всіма силами старався привернути увагу до проблем науки. Але політиків більше цікавлять місцеві вибори, дилетантів – догана Рожкової і Ко (нагадаємо, Данилишин очолює Раду НБУ, а тому залучений до внутрішньої боротьби у цій установі – «Главком»), а реально проблеми подальшого розвитку науки в Україні – фактично нікого». Він зауважив, що середній вік академіків НАН України — 77,1 року, молодь не поповнює ряди академіків, а за першої можливості виїжджає з країни. Цим самим, на переконання Данилишина, теперішній склад президії Академії наук залишає українську науку без майбутнього. Президію НАНУ такі заяви образили, і вона назвала їх дискримінаційними за віком.
За два тижні до голосування розгорівся ще один скандал. Доктор хімічних наук Владислав Гончарук (78 років) в інтерв’ю російськомовному латвійському науково-популярному виданню «Граніт науки» заявив, що розшифрував кожен біблійний день з точки зору науки і розкритикував теорію Ейнштейна. «Я тільки що закінчив писати «Нове пояснення будови Всесвіту, Сонячної системи, планет, Землі», де розшифрував кожен біблійний день творіння з наукової точки зору. Знаєте, скільки років Землі? 15 тисяч всього лише, не мільйони, й мільярди», – розповів Гончарук. Проте колеги з Академії відхрестилися від цих заяв й назвали їх псевдонауковими. «Нас глибоко обурила ця публікація (інтервʼю виданню «Граніт науки»), заснована на анти- і псевдонаукових висловлюваннях вченого… Розглядаємо її як певний набір його виключно персональних уявлень, котрі, як ми хотіли би сподіватися, з’явились у нього в останні роки і яких ми ніколи раніше від нього не чули», — сказано у спільному зверненні академіків НАНУ.
Хто ще хотів очолити науку
З появою інформації про балотування доктора фізико-математичних наук Володимира Семиноженка (70 років) на посаду президента НАНУ, на нього посипався шквал критики. Опоненти пригадали йому членство у «Партії регіонів» і віце-прем’єрство в уряді Миколи Азарова за президентства Віктора Януковича. Сам Семиноженко ніколи не приховував, що підтримує погляди Віктора Медведчука, а його у відповідь підтримували телеканали «112» і NewsOne, які пов'язують із кумом Путіна. Підтримав Семиноженка член Європейської академії Олег Кришталь.
Для кандидата Сергія Комісаренка (77 років) політика також не чужа. Українцям він може бути більш відомий як перший посол незалежної України у Великій Британії і за сумісництвом в Ірландії, а також віце-прем’єр за прем’єрства Вітольда Фокіна на початку 90-х. Комісаренко також балотувався на посаду президента України у 2004 році, де посів 15 місце з результатом 0,04% голосів. Нині він є директором Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна. Колишнього дипломата підтримував відомий письменник Іван Дзюба.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0