Найкращий учитель року Олександр Жук: В іншій країні я був би ніким
Для чого перенасичувати дитину зайвою інформацією?
Три вчителі з України стали лауреатами премії Global Teacher Award, участь у якому брали представники зі 110 країн. Нагороду отримали:
- учитель інформатики Олександр Жук
- вчителька початкових класів Тетяна Дуцик
- викладачка аграрного ліцею Ганна Бут
«Це велика честь отримати міжнародну нагороду. Я завжди радий бачити прапор нашої держави на такому рівні. Пишаюся тим, що працюю вчителем в Україні», – написав 32-річний педагог Олександр Жук у Facebook.
У 2018-му Олександр Жук отримав нагороду Global Teacher Prize Ukraine. Коли він став найкращим вчителем країни, йому було 29 років. У 2019-му його відзначили серед Топ-10 новаторів, які змінюють Україну та світ.
Жук працює вчителем інформатики з дітьми з порушеннями слуху в Запорізькій школі-інтернаті «Джерело». Він має чотири вищі освіти, знає мову жестів, захоплюється сальсою та подорожами. В інтерв’ю «Главкому» викладач розказав, як йому вдається ставати кращим з кращих педагогів.
«Англійській мене навчили діти»
Ви вже вдруге стаєте лауреатом премії Global Teacher Award, вперше це сталося у 2018 році. У чому ваш секрет?
Я насолоджуюся життям, не віддаю себе до останку тільки освіті. Є родина, з якою дуже важливо проводити час. Тоді утворюється необхідний баланс. У мене є правило: не брати роботу додому. Я краще залишуся довше на роботі, ніж принесу частину роботи додому. Звісно, бувають винятки, але вони трапляються дуже рідко.
Після 2018 року я почав розуміти, чого хочу. Я побував у різних країнах, побачив різні моделі освітнього процесу, приблизно зрозумів, що може працювати у нас.
Global Teacher Prize Ukraine – щорічна національна премія для вчителів-агентів освітянських змін. Премія покликана відзначити досягнення вчителя, підкреслити важливість педагогів в Україні. Національну премію засновано у 2017 році громадянською спілкою «Освіторія» після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation. Критерії відбору вчителів можна подивитися тут.
Global Teacher Award – міжнародна нагорода від індійської наукової фундації AKS Education Awards, яку присуджують за видатні здобутки у вчителюванні. Щоб стати лавреатом, треба продемонструвати значний внесок у розвиток учнівства та вплив на спільноту. Власне, приз – це саме по собі визнання, жодних матеріальних заохочень нагорода не передбачає.
Global Teacher Prize – щорічна премія кращому вчителю світу. Заснована у 2014 році, вручається з 2015 року. Неофіційна назва – «Нобелівська премія для вчителів». Премію Global Teacher Prize у розмірі $1 млн щорічно з 2014 року присуджує фонд Varkey Foundation учителю, який зробив видатний внесок у свою професію. До журі входить 150 осіб. Мета премії – підвищення престижу вчительської професії. У 2019 році нагороду здобув учитель природничих наук із Кенії Пітер Табічі, 2020-го – учитель індійської сільської школи Ранжітсінх Дісейл.
В Україні ставлення дітей до вчителя буває зневажливим. Освітній омбудсмен в інтерв’ю «Главкому» пояснював це тим, що батьки дозволяють собі обговорювати педагога у присутності дітей. Як ви справляєтеся із проявами зневаги?
Таке буває. Приміром, діти інколи можуть почати використовувати дорослі висловлювання у мій бік, називати за прізвищем. Я кажу, що не проти того, як про мене говорять у родині, там можуть і про мене, і про когось ще говорити що завгодно. Але я наголошую дітям, що вони прийшли у заклад, де повинні поважати мене, де я не хотів би чути такі вислови. За межами закладу можуть говорити, як хочуть. Водночас кожна думка важлива, навіть якщо вона перебільшена. Критику потрібно враховувати.
Навряд вчителем року може стати просто викладач – скоріше, педагог, якому діти довіряють. Чи приходять учні до вас зі своїми особистими проблемами?
Я не супервикладач інформатики. І навіть не досягаю рівня деяких знайомих колег. Існує специфіка навчального закладу, де я працюю, – тут програма трохи легша за стандартну. Тож інколи я відчуваю, що розслабляюсь і акцентую на практичних моментах.
Я б сказав, що навчаю дітей жити. Багато часу ми проводимо з дітьми у позаурочній діяльності. Бувають моменти, коли хочеться закрити двері та просто посидіти 10 хвилин перерви у тиші. Але у цей час часто діти заходять за порадами чи просто поспілкуватися. Звичайно, від цього втомлюєшся, але водночас і отримуєш задоволення, насичуєшся їм, бо є можливість допомогти дитині, направити її.
Чи було у вас відчуття під час карантину та переходу на дистанційку, що ви не можете дати дітям стільки знань, скільки могли б у класі?
Такої проблеми не було. Я працюю у спеціальному закладі освіти, ми переходили на онлайн-формат лише один раз – під час першого карантину. Було важко переорієнтуватися, бо я перед тим ніколи з дому не працював. Я взагалі ніколи так багато часу вдома не проводив.
Ви добре знаєте англійську – принаймні, послуговуєтеся нею у Facebook…
Я б сказав, що орієнтуюся у мові. Подавався на закордонні проєкти. По-перше, щоб подорожувати, а по-друге, щоб переймати досвід і деякі моменти використовувати у своїй практиці. Без знання мови їздив у табори, на зустрічі в англомовні країни. На практиці і підтягував мову. По суті, англійській мене навчили діти.
«У мене було багато можливостей виїхати з країни»
Ви побачили світ, знаєте англійську, у вас універсальний, скрізь потрібний фах. Чи задумувалися ви коли-небудь змінити країну проживання?
Категорично відкидати таку вірогідність не буду, але все-таки я б хотів лишитися тут. У мене було багато можливостей виїхати з країни. Моя стратегія життя націлена на те, щоб викладатися в Україні. В іншій країні я був би зараз ніким, там мене не знають, це психологічно важко. Тут вже є якийсь статус. Хочеться до 60 років, до пенсії, вже піти на заслужений відпочинок, я зараз над цим працюю.
У вас є діти?
Так, вік – один рік.
На що б ви звертали увагу при виборі вчителя, школи для власної дитини.
Одразу скажу: вже обрав. Я просто знаю цю людину. Для мене абсолютно не мають значення вікові критерії: чудовим педагогом можна бути і у 80, і у 20. Дивишся на людину – і розумієш, чи хочеш, аби вона викладала у твоєї дитини, чи ні.
Для мене важливо, щоб у викладанні не було «радянських моментів»; нова українська школа дуже відрізняється від підходів, які практикували раніше. Я б волів, щоб моя дитина розвивалась у тих предметах, які їй даватимуть, які будуть подобатися.
Якщо, скажімо, математика не піде – то, можливо, у старших класах вона буде їй непотрібна? Для чого перенасичувати дитину зайвою інформацією? Хоче малювати – нехай іде малює. Однак і тут мають бути певні норми – прибрати такі важливі предмети, як, наприклад, українська мова, не можна.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Всі фото: Facebook Олександра Жука
- Учитель року Василь Дяків: Нинішнє покоління – візуали. Читати і думати для них надто складно
- «Найкращий вчитель України» Наталя Кідалова: Можна бути хорошим педагогом і хорошим учнем у будь-якій школі
- Найкращий вчитель року Олександр Жук: Українські педагоги не готові усвідомити, що діти змінилися
- «Найкращий вчитель України» Пауль Пшенічка: Освіту треба рятувати від катастрофи, бо ніяка реформа не допоможе
Коментарі — 0