Олександр Авраменко: ЗНО - це одне із небагатьох великих завоювань незалежної України

    • Наталія Сокирчук Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/avramenko1.jpg" alt="Олександр Авраменко" width="" height="" itemprop="image" /> - Олександр Авраменко: ЗНО - це одне із небагатьох великих завоювань незалежної України
    Олександр Авраменко

    «Це я - найбільш успішний автор України»

    24 травня в Україні пройде тестування з української мови та літератури. Тільки цей іспит є обов'язковим для кожного випускника.

    Сьогоднішній вечір випускники проводять за підручниками з української мови та літератури. Вже завтра (24 травня) сотні тисяч майбутніх абітурієнтів здаватимуть  зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури. Цей іспит – єдиний обов’язковий для усіх випускників.

    Допомогти учням зголосився один з найвідоміших українських мовознавців, автор понад п'ятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури, теле- та радіоведучий Олександр Авраменко, який є членом Експертної комісії із затвердження правильних відповідей тестів ЗНО. Напередодні він провів безкоштовну онлайн-консультацію у Youtube: фахівець відповів на запитання від читачів своєї сторінки на Facebook щодо ЗНО з мови та літератури. Це відео за добу переглянули десятки тисяч користувачів.



    В інтерв’ю «Главкому» Олександр Авраменко розказав про особливості цьогорічного тестування, типові помилки учнів і як їх уникнути, а також висловив свою думку про те, чи під силу україномовній людині без попередньої підготовки успішно скласти ЗНО.

    Чи брали ви участь у складанні тестів?

    Ні. Я хочу розвіяти міф, що я - автор тесту. Я - автор програми зовнішнього незалежного оцінювання, автор посібників, за якими готуються діти і складають в подальшому ЗНО. І я - член комісії із затвердження правильних відповідей. Завтра, разом зі всіма дітками, я буду у Центрі оцінювання якості освіти виконувати ці тести, як і щороку. Усього до складу комісії входять десять осіб. Ми виконуємо завдання і звіряємо відповіді. Якщо хоча б у двох членів комісії не збігаються відповіді, ми знімаємо з перевірки таке завдання, і комп’ютер його не враховує. Ця комісія існує саме для перевірки коректності тестових завдань.

    Чи є вірогідність того, що перед іспитом тести можуть «злити»? Якщо не у відкритий доступ, то комусь одному з випускників?

    Ні. Такого бути не може. Це закрита інформація, це серйозний захід. Якщо так станеться, то це повністю перекреслить ідею зовнішнього оцінювання, а отже, буде перервана вступна кампанія цього року. Тоді має йти у відставку міністерство освіти чи навіть уряд, тому що в країні основний освітній захід року знищено. ЗНО - це одне із небагатьох великих завоювань незалежності. Я ніколи такого не чув, щоб інформація десь «гуляла» перед тестуванням.

    Чи відомі вам випадки виправлення відповідей, завищення результатів, наприклад, дітям впливових людей?

    Я чув що, що про таке говорять, але особисто таких випадків не бачив. Якраз дітей впливових людей я щороку готую до ЗНО. Вони складають по-різному. Є такі, що отримують 175 балів. Це непоганий бал, 10 з мінусом за шкільною шкалою. А хтось складає на 195, тобто це вже космічний результат. Все залежить від дитини, від підготовки.

    Колись кілька високопосадовців, батьки дітей, які повинні були складати тести ЗНО, приїздили до мене і казали: «Ми перепробували все, але нічого не виходить, виявляється, це закрита інформація» і просили, щоб я готував їхніх дітей.

    Бувало, що хтось з друзів цих дітей хизувався: «Мені батьки купили 195 чи 200 балів». Я своїм учням завжди казав: «Ти запитай у того, кому купили, хай покаже тобі свій сертифікат - чи справді там є 195 балів». І ви знаєте, коли вони просили це зробити, ніхто не показав, тому що все це була бравада.

    На вашу думку, чи змогла б без попередньої підготовки доросла україномовна людина успішно скласти ЗНО?

    Так, але результат був би не надто високий. Може, десь на 160-170, але на 190 – навряд чи. Багато завдань з граматики, і людина, яка давно школу закінчила, вже забула все це.

    Крім того, на жаль, у тесті ще багато завдань, які перевіряють знання, але не особливо потрібні в майбутньому житті. Ми потихеньку йдемо до того, щоб в тесті були завдання, які перевіряють ті мовні компетентності людини, які їй знадобляться в майбутньому. Наприклад, вміння звернутися до людини: не «Павел Петрович», а «Павле Петровичу». Грамотно привітатися, не «доброго дня», а «добрий день». Це елементарні речі, я вже не кажу про те, як правильно назвати час. «Без двадцяти сім» або «за двадцять сьома»? «Десять на сьому» чи «десять по шостій»? Бажано, щоб тест саме такі речі перевіряв.

    Ви – досвідчений фахівець. На вашу думку, чи сприяло введення ЗНО підвищенню рівня знань абітурієнтів?

    Суттєво. Раніше випускники майже не читали українську літературу. Тільки відмінники, медалісти і ще хтось, десь... Зараз це масове явище. Читають і багатьох авторів посібників підготовки до ЗНО. Я просто бачу скільки купують хрестоматій, підручників, книжок. Там шалені рекорди. Я цього року фіксуватиму цей рекорд офіційно. У нас же є така установа, яка цим займається. У мене цього року продано близько 1,5 млн. примірників моїх книжок. Це я - найбільш успішний автор України. Всього за рік. Це свідчить про те, що люди купують. Голосують грошима і купують книжку. Це - не державне замовлення. Людина за своїм бажанням це робить.

    Я вам чесно скажу: ЗНО -  це одне з небагатьох справжніх великих завоювань незалежної України і це абсолютно ніякий не пафос, так і є. Діти стали грамотніше говорити, краще писати і читати літературу. Це також відзначають всі вчителі.


    Олександр авраменко
    Олександр авраменко

    Назвіть три найтиповіші помилки на ЗНО з української мови, які повторюються з року в рік.

    Той, хто прочитає сьогодні це інтерв’ю, нехай завтра обов’язково перевірить свою роботу на наявність трьох помилок. Перше – це тавтологія, повтор того самого слова або спільнокореневого в одному реченні чи у двох сусідніх. Друге – чергування «у» - «в», «і» - «й»: наприклад, «учитель» чи «вчитель», «у нього» чи «в нього». Третє – розділові знаки. Багато пропускають чи ставлять зайві.

    Існує вимога: під час написання твору наводити приклади із літератури. Сучасні учні звертаються до «стандартних» Шевченка, Франка та Лесі Українки, чи віддають перевагу іншим, можливо, сучасним авторам?

    Оскільки зараз діти багато читають, то звертаються і до інших авторів. Звичайно, є слабенькі учні, які звертаються до «стандартів». Насправді дуже легко вибрати приклад з літератури, бо є підказки. Є тестова частина з мови, є з літератури, і от там серед варіантів відповідей є імена героїв, назви творів, навіть трохи йдеться про сюжет. І учень, переглядаючи тест, навіть якщо він прочитав лише 30% всіх текстів, все одно щось пригадає до аргументу, який він наводить у творі.

    Взагалі я бачу, як якісно змінилося ставлення випускників до української мови та літератури, до ЗНО. Діти стали грамотніше писати, навчилися писати твори. Раніше це була велика проблема. Зараз є конкретна схема: теза, аргументи, приклади, висновок. Ми так уже «натаскали» дітей за цією схемою, що вони вже на автоматі пишуть твори.

    Кого з незвичних авторів цитують? Андруховича, Забужко..?

    Ой ні, це екзотика. Річ у тім, що саме цих прізвищ немає у програмі ЗНО, там просто написано «постмодерністи», тому їх мало читають. Лише ті, хто захоплюється сучасною українською літературою – для себе, додатково. Цитують класику, яка у програмі ЗНО, зарубіжну літературу, бо наводити приклад можна не тільки з української. Цитують іноді письменника, якого не існує. Ми колись читали роботу – учень  навів приклад з книжки норвезької авторки «За спиною добра». Це ж дитя саме таке придумало! Прізвище якесь вигадане ми подивились в інтернеті, у Вікіпедії – немає такої. Але ситуація у цьому творі була описана настільки майстерно, вона настільки пасувала до того аргументу, який навів учень, що ми все одно оцінили схвально: ми побачили творчість дитини, велике бажання добре написати і грамотність.

    Кажуть, що перед тим, як почати перевірку твору, викладач підраховує кількість слів. Якщо 99 і менше, то й не береться перевіряти. Це правда?

    Ні, це не так. Обсяг твору має бути одна сторінка А4. Починають рахувати тільки тоді, коли робота написана на пів сторінки. Півсторінки, залежно від почерку, це 100 – 120 слів. Якщо розмашистий почерк, може ста і не бути. А умова така: якщо менше ста слів, робота не перевіряється. Якщо три чверті чи майже ціла сторінка, ніхто не рахує.

    Під час підрахунку слів у творі чи рахуватимуть службові частини мови?

    Так, сполучники, прийменники, частки – це усе рахується, це окремі слова.

    На складання ЗНО з української мови відводиться три години. Чи достатньо цього часу?

    Так. Зазвичай, як показує практика, проходить дві години двадцять хвилин - і в аудиторії з 15-ти осіб залишаються дві-три людини. Сильні учні виконують тест за дві – дві з половиною години, середнячки за дві години 15 – дві години 40 хвилин. А слабенькі учні інколи за п’ять хвилин виконують: розгорнули, зрозуміли, що їм дуже складно, що вони тут випадково, і пішли. Таке теж буває, щоправда, це одиничні випадки. Мало дітей досиджують три години до кінця або не встигають. Таких справді небагато.


    Олександр Авраменко
    Олександр Авраменко

    Чи ретельно діти перевіряють написане?

    По-різному. Є такі учні, які дописали останнє слово, згорнули і поклали. Є такі, які десять разів перевіряють. Все залишить від темпераменту, бажань. Всі люди різні, і цим світ цікавий.

    Якби у вас була можливість на власний розсуд удосконалити тести з української мови та літератури, що б ви змінили?

    Якби я міг впливати на ці процеси, по-перше, я б ввів усну частину, щоб почути, як діти говорять. Більше часу у житті складається з усного спілкування, не письмового. Багато хто взагалі майже не пише, хіба тільки «смски», а вони коротенькі. Ми навчаємо дітей писати твори, але ж хто пише великі тексти, окрім журналістів? Ніхто. Зараз найпоширеніший жанр – це «смс».

    По-друге, я б зробив завдання більш практичними. Щоб вони перевіряли ті знання, вміння та навички, які знадобляться у реальному житті. Ми до цього йдемо, я думаю, колись у майбутньому так і буде.

    Я сподіваюсь, що у цьому році учні ще краще напишуть тест. Чому? Тому що я придумав новий метод. Я зайшов його у соціальні мережі. В Інстаграмі у мене шалена кількість підписників, багато-багато випускників підписалися, і я щодня викладаю їм невеличкий урок – завдання такого типу, як у тесті ЗНО, але з реального життя. Я нещодавно був у Туреччині, йду, бачу пальму, фотографую її і пишу завдання: «У якому творі є герой, ім’я якого збігається з назвою цієї рослини?». Антоніо Пальма – це герой із повісті «Україна в огні» Олександра Довженка. Кожний такий допис отримує тисячі переглядів і лайків, і діти відповідають: по 600-700 повідомлень. Я не давав їм спокою, тримав їх у тонусі. Кількаразова Олімпійська чемпіонка Яна Клочкова каже: той, хто у найкращій спортивній формі, той і перемагає.

    Читайте також матеріал «Главкома»: Стартує ЗНО-2018. Що потрібно знати випускникам

    Подальший графік ЗНО:
    • 29 травня відбудеться ЗНО з іспанської, німецької, французької мов
    • 1 червня – з англійської мови
    • 4 червня – з біології
    • 6 червня – з історії України
    • 8 червня – з географії
    • 11 червня – з фізики
    • 13 червня – з хімії

    Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ