В Міносвіти назвали велику проблему журналістських факультетів в Україні

Студентам журналістики, які хочуть практики, варто йти працювати. Про це заявив керівник директорату вищої освіти Олег Шаров в інтерв’ю виданню «Детектор медіа».

Олег Шаров оцінив журналістську освіту в Україні на трійку та зазначив, що Міністерство освіти і науки України «жорстко підштовхує виші до змін».

На його думку, журналістика - це професія, яка існує в усьому світі, з нею все зрозуміло. А ось чого вимагає ця професія, зрозуміло не завжди: вимоги до освіти менш визначені. У багатьох країнах немає суто журналістського бакалаврату.

«Думаю, що журналіст - це достатньо конкурентна професія. Якщо молодь відчуває, що ця освіта дає певні перспективи, нічого страшного в цьому немає. Питання також у тому, як використовується ця освіта. Думаю, що чимало молодих людей навчаються там задля здобуття не стільки журналістського фаху, скільки широкої гуманітарної освіти», - зазначив Шаров.

На його переконання, люди, неспроможні до певної роботи, врешті зникають із професійного ринку, бо не знаходять себе в цій сфері.

«Якщо ми даємо комусь акредитацію, цей заклад пройшов ліцензування, виконав усі вимоги закону, його рівень навчання й викладацького складу перевірено та затверджено акредитаційною експертизою. Це мінімальні вимоги. А далі діє конкурентний ринок. Ми досить часто бачимо ситуацію, коли навіть у слабкому закладі вищої освіти є сильний випускник, а з іменитого виходять випускники, які виявляються нічого не вартими у професії», - підкреслив керівник директорату вищої освіти.

Він додав, що на журналістику вступників набирали за простішими вимогами, ніж на більшість спеціальностей.

«Два сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання замість трьох плюс творчий конкурс. Тому на журналістику почали вступати абітурієнти, які не змогли отримати три сертифікати через погану шкільну підготовку. Частина цих людей, на щастя, не довчилася. Частина ж довчилася, здобула дипломи… А після цього ви запитуєте, чому деякі власники дипломів є поганими журналістами», - зазначив Шаров.

Чиновник також зауважив, що студентам журналістики, які хочуть практики, варто йти працювати, бо «виші повинні вкладати розжовану їжу студентові до рота, як маленькому пташеняті, й повністю організовувати практику».

 «Якщо студент не працює, не соціалізується, не набуває практичних навичок, він справді, скоріш за все, буде неконкурентоспроможним по завершенні університету», - додав Шаров.

За його словами, змінює щось у навчанні навіть не кожен виш, а насправді кожен студент.

«На щастя, сьогодні ми маємо картинку, коли на останніх курсах бакалаврату чи на початку навчання на магістратурі всі, хто хоче працювати, працюють. Я б не хотів образити людей, які не бажають працювати, бо мають інші життєві плани або обставини. Виш не може дати практичних навичок у тому обсязі, якого вимагає ринок праці. Бо ринок праці динамічніший за будь-який виш», - резюмував Олег Шаров.