Цькування у школі. Наслідки знущання і для жертви, і для агресора

У  цькуванні в школі завжди беруть участь три групи дітей: жертва, агресор і спостерігачі. Цькування починається однією людиною, зазвичай вона лідер в класі, успішна в навчанні або ж, навпаки, агресивний неук. Спостерігачі, як правило, не відчувають задоволення від булінгу, але змушені або включатися, або мовчати від страху, що самі опиняться в ролі жертви. Більш сміливі з них встають на захист жертви. Але пасивна та мовчазна підтримка булінгу з боку дорослих змушує їх відступити. Жертва залишається на самоті зі своїми мучителями або мучителем.

Жертва булінгу в школі

Жертвою булінгу може стати будь-хто. Досить просто опинитися в слабкішій позиції або перейти комусь дорогу. Але найбільш часто в розряд жертв потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, успіхами в навчанні, матеріальними можливостями, навіть просто характером. Для того, щоб стати жертвами більш старших дітей, не потрібно і цього.

Приблизно 50% шкільних агресорів самі є жертвами катування. Вони піддаються жорстокому поводженню у власній родині. Хлопчаки, яких б'є батько, бачать, як він знущається над матір'ю, прийшовши в школу, будуть відіграватися на слабших.

Домашнє насильство може виступати і в образі турботи про майбутнє. Якщо мати або батько проходу не дають дитині через оцінки, кричать на неї і ображають за погані результати, позбавляють прогулянок і солодкого, створюють жорсткий режим занять, не залишаючи часу для відпочинку, дитина буде вести себе в школі так само. Але її агресія спрямована більше на суперників. Втім, більш слабких учнів такі діти просто зневажають.

Сам процес булінгу відбувається тільки при збігу таких факторів:

• Беззахисність. Якщо жертву хтось захищає, цькування дуже швидко припиниться. Якщо малюків б'ють в туалеті старші хлопці, і ніхто не реагує, знущання будуть продовжуватися і далі. Фізично слабкі хлопчики також піддаються підвищеним утискам з боку слабкіших однолітків. Але при жорсткій реакції батьків і педагогів випадки булінгу не повторяться. Тому булери ведуть себе мудро: вони або вибирають беззахисну жертву, або послідовно знищують симпатії оточуючих до неї.

• Неготовність битися «на смерть». Булери - боягузи. Саме тому вони вибирають для нападок слабших, тих, хто гарантовано не зможе відповісти. Жертва не дає відсіч агресору з кількох причин: явна перевага сил, страх отримати у відповідь ще більшу агресію. Деякі діти не захищаються через установку батьків «битися - це погано». Якщо їх переконати і довести, що захищати себе можна і потрібно, ситуація стає менш трагічною.

• Низька самооцінка. В голові жертви міцно сидить невдоволення собою або провина. Особливо яскраво це проявляється з дітьми, у яких дійсно є ті чи інші особливості розвитку: гіперактивність, синдром дефіциту уваги, заїкання. У зоні ризику і хлопці, яких не підтримує сім'я, де немає довірливих відносин з рідними, дитина здебільшого віддана сама собі і вулиці.

• Висока агресивність. Іноді жертвами стають діти забіякуваті, емоційно і болісно реагують на будь-яке зауваження або прохання. Тут агресивність носить реактивний характер і йде від високої збудливості і беззахисності.

• Психологічні та соціальні проблеми. Самотність, соціальне неблагополуччя, депресивність, невміння спілкуватися з ровесниками, комплекс неповноцінності, глибинне переконання у негативній картині світу, насильство у власній родині, пасивна покірність насильству - ось передумови для того, що дитина виявиться в ролі жертви в школі. Лякливість, тривожність, чутливість і недовірливість, як індивідуальні риси характеру, роблять дитину беззахисною, приваблюють агресора.

Агресор у шкільному булінгу

Спільною рисою всіх булерів є зовні виражені нарцисичні риси. Нарциси зациклені на собі, але не мають внутрішньої опори. Вони потребують поваги і підтримки, але не отримують її від батьків. Найчастіше у такої дитини фіксують погані відносини з мамою, вона може виховуватися в соціально неблагополучній сім'ї. Тому такі діти домагаються від оточуючих визнання шляхом насильства і терору.

Крім того, булерам характерні:

• Неврівноваженість, самозакоханість.Запальність, імпульсивність і запальний характер з надмірно завищеною самооцінкою. Будь-які стимули, які можуть знизити думку про себе, сприймаються як особиста загроза і вимагають негайної дії. Авторитет піднімається не за рахунок особистих досягнень, а шляхом приниження інших. Дівчата частіше діють нишком, підмовляючи  оточуючих. Вони нечутливі до страждань інших і таким чином просто розважаються. Іноді булінг для них - це інструмент для боротьби з суперницями. При цьому жертва необов'язково повинна кидати виклик явно. Досить бути вродливішою і успішнішою.

• Надмірна злість, ворожість, бажання «почесати кулаки». Нападник - завжди шанувальник культу сили та насильства, закон джунглів для нього святий. Соціальні норми і правила розмиті і необов'язкові до виконання. Відчуває презирство до слабших. Фізичний розвиток в нормі або вище норми.  Всі питання вирішує за допомогою конфліктів, крику, шантажу, фізичних погроз і побоїв. Часто бреше. Присутні садистські нахили.

• Підвищений статусу суспільстві. Дівчатка-призвідники булінгу  володіють високим соціальним авторитетом. Вони впевнені в своїй зовнішності і ніколи не відчували почуття незручності через те, що у них чогось немає. Батьки потурають всім примхам і часто в присутності дитини висловлюють презирство до оточуючих. Ставлення до світу меркантильне, до людей - споживацьке. Хлопчики ж з багатих сімей ні в чому не знають відмови, на всі їхні витівки батьки закривають очі, вважаючи за краще відкупитися солідною сумою, ніж проводити час разом. Дитина з дитинства звикає, що все купується і продається, а будь-яка її дія не тягне за собою наслідків, крім трохи спорожнілого сімейного рахунку. Таких дітей найчастіше називають мажорами.

Як і будь-який зовнішній вплив, перенесені травми обов'язково відіб'ються на подальшому житті. Причому, не варто думати, що для агресора манера його поведінки залишиться безкарною.

Наслідки для жертви булінгу в школі

Опинившись в ролі жертви булінгу, дитина одержує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті:

• Розлади психіки. Навіть одиничний випадок булінгу залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи психолога. Дитина стає агресивною і тривожною, що переходить і в доросле життя. У неї виникають проблеми у поведінці. Вона схильна і до депресій, і до суїциду.

• Складнощі у взаєминах. Шанси стати жертвами мобінгу на робочому місці у людей, які пережили булінг в дитинстві, зростають в багато разів. Світова статистика стверджує, що дорослі, які перенесли знущання в дитинстві, в більшості своїй залишаються самотніми на все життя, їм важче підніматися кар'єрними сходами. Тому вони частіше за інших вибирають надомну або відокремлену роботу. Більше спілкуються в соціальних мережах, ніж в реальному світі.

• Хвороби. Результатом булінгу дуже часто бувають фізичне нездужання. Відомі випадки, коли у хлопчиків від стресу і безсилля починалися серйозні проблеми з серцем. Дівчатка-підлітки схильні до іншої недуги: глузування й образи призводять їх до анорексії або булімії. Можливі розлади сну і переростання травми в психосоматику. Наприклад, підліток страждає від болів в нирках, але обстеження і аналізи нічого не показують. Больовий синдром йде тільки після роботи психолога.

Наслідки для булера

У рідкісних випадках дорослі булери усвідомлюють непривабливість своєї поведінки. Спогади про минулі «подвиги» викликають у них почуття пекучого сорому. Іноді вони намагаються навіть якось загладити свою провину. Але жертви шкільного булінгу рідко йдуть на контакт зі своїми мучителями.

Агресор менше страждає від наслідків булінгу, ніж жертва, але все ж безслідно це не проходить і для нього:

• Неблагополучне майбутнє. Примітивні асоціальні способи поведінки перестають діяти в дорослому світі, і булери виявляються на смітнику життя. У той час, як їхні жертви, заучки і ботани, закінчують університети, отримують хорошу роботу і забезпечене життя, дорога їх мучителів закінчується в тюремній камері. У кращому випадку вони животіють на низькокваліфікованій  та низькооплачуваній роботі і з заздрістю дивляться на своїх колишніх шкільних товаришів.

• Проблеми у взаєминах. Діти, які примудрялися поєднувати булінг з високим соціальним статусом, стають диктаторами в сім'ї і справжнім покаранням на роботі. Це пліткарі і інтригани. Вони пліткують про успішних колег, підсиджують, ставлять підніжки і йдуть до своєї мети «по трупах». Багато з них досягають високих результатів в кар'єрі. Тому рано чи пізно наживають собі смертельних ворогів, а решта їх недолюблюють і бояться.

• Терор в сім'ї. Навіть якщо вже в дорослому житті такі особи успішні, то оточуючим з ними незатишно. Розважатися чужими нещастями залишається їх хобі на все життя. Вони не вміють вибудовувати теплі відносини з дітьми, з коханими, часто просто копіюють поведінку своїх батьків.

Досвід насильства деструктивний для особистості насильника. У нього руйнуються механізми формування близькості з іншими людьми, і він ніколи не зможе створити довірчих теплих відносин з партнерами, навіть з власними дітьми завжди буде на відстані.

Ольга Адажій, дитячий психолог Федерації Крав-мага Україна

Читайте також: 

• Лише 17 хвилин спілкування на день. Ви вважаєте, що вашу дитину виховає інтернет?
• Stop-булінг. Три проблеми батьків, які впливають на дитячу агресію
• Булінг – тиша, яку ми маємо почути
• Я сьогодні в школу не піду! Про новомоднє слово «булінг» і його значення
• «Б’є – значить любить»? Історія однієї мами очима психолога
• Психологічне та фізичне насильство у школі. Хто має відповідати за законом
• Безпечний простір для вашої дитини. Як протидіяти шкільному булінгу
• Убивчі забавки в інтернеті. Яку шкоду може завдати кібербулінг?
• Мова знущання: як відрізнити булінг від стьобу?
• Кібербулінг: новітні небезпеки в інтернет-просторі
• Жертва у дитячому колективі. Як навчити школяра протидіяти булінгу
• Булінг - відлуння війни. «Ми тебе прихистили, а ти за «ДНР»-«ЛНР» кричала»
• Сповідь бембі, або Булінг — це нормально