Убивчі забавки в інтернеті. Яку шкоду може завдати кібербулінг?

Убивчі забавки в інтернеті. Яку шкоду може завдати кібербулінг?

Напередодні суїциду Раян писав друзям: «Завтра я це зроблю, прочитаєте в газеті»

Кібербулінг – новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Зрозуміти масштаб шкоди, яку може завдати кібербулінг, спробуємо через опис відомих випадків із світової практики, щоб виявити особливості віртуальної форми нападок.

Одна з перших добре відомих ілюстрацій кібербулінгу починалась як забавка, коли в 2002 році американський підліток Гіслан Раза, граючись, створив відео самого себе на основі сцени із фільму «Зоряні війни», де замість меча використовував бейсбольну биту. На жаль, однокласники без дозволу і відома хлопця розмістили це відео в інтернеті, де його побачили мільйони людей.

Далі ця подія отримала неочікуваний розвиток – у 2004 році було створено спеціальний сайт із цим та похідними відеороликами, спецефектами та музикою з фільму, який зібрав більше 76 мільйонів користувачів, а відео із зображенням хлопчика стало найбільш завантажуваним файлом 2004 року. Гіслан отримав ярлик «дитина зоряних війн» і це настільки змінило його стосунки в школі, що батьки змушені були залучати психіатричну допомогу. Батьки Гіслана подали до суду на батьків тих однокласників, які розмістили відео в інтернеті, але врешті конфлікт було врегульовано в позасудовому порядку.

Ще один приклад. Однокласники використали цифрову камеру, щоб розмістити в мережі відео 15-річної Джуді Румб, де було створено сайт, в якому йшлося про її надмірну вагу і дату майбутньої смерті. Завдяки вчасній допомозі цей випадок не призвів до трагічних наслідків.

Через аналогічний сайт з назвою «Корпорація «Вбий Кайлі», постійні листи і телефонні дзвінки, які отримувала дівчина про те, що вона лесбійка (причому, відправлені із її електронних поштових скриньок зі зламаними паролями), Кайлі Кенні мусила кілька разів змінювати школу. Вона казала: «Я плакала, страждала, була спантеличена. Я не розуміла, чому це трапилось зі мною і ні з ким не могла поговорити про це крім мами». Зрештою довелося перейти на домашнє навчання, бо і в новій школі кібербулінг тривав.

16-річний Джед Прест змушений був стати заручником у власному домі, що спровокувало спробу суїциду, внаслідок кібербулінгу, який розпочався через його незгоду із групою хлопців у школі. Мультиформи булінгу включали: нічні дзвінки-жарти, кампанію чуток у чатах, образливі текстові повідомлення, мовчазний терор (бойкот) в школі.

Найбільш відомим є трагічний випадок із 13-річним Райяном Патріком Галіганом, який помер від суїциду внаслідок постійного булінгу в школі, до якого долучили кібербулінг, спрямований на розповсюдження чуток про те, що він гей (хоча починалось усе із жартівливої приятельської суперечки). Вже після смерті батько знайшов у комп’ютері листування із дівчинкою, яка зустрічалась із Райяном, а потім, прочитавши в інтернеті, що він гей, порвала з ним і виставила в загальний доступ їхню кореспонденцію. Напередодні суїциду Раян писав друзям: «Завтра я це зроблю, прочитаєте в газеті», а «друзі» відповідали: «Це буде весела розвага». Детальний опис цього випадку вже після смерті сина зробив батько, який провів ціле дослідження в інтернеті, щоб зрозуміти причини загибелі і розказати всім про ті кроки, які могли запобігти трагедії.

Ще можна навести такі приклади: молодий хлопець, ображений на дівчину за те, що вона його кинула, змонтував і розіслав електронною поштою фото, в якому обличчя дівчини прилаштував до порнографічного зображення; десятирічний хлопчик почав постійно отримувати текстові повідомлення і телефонні дзвінки від старших дівчат з його школи про те, що він «вступив до коров’ячого клубу і став його лузером»; фотографію і номер телефону 14-річної дівчини однокласники розмістили на сайті сексуальних послуг…

Цей перелік можна продовжувати, але приклади досить добре окреслюють розмаїття подій, які об’єднує поняття кібербулінг. Явище має свою логіку розвитку, починаючись з малого, може, без адекватної реакції дорослих, перетворитись на жахіття і призвести до трагедій. Досить часто кібербулінг лишається невидимим, а завдана ним шкода нерозпізнаною.

Неграмотно здійснена «профілактика» може дати не просто негативні наслідки, а викликати сплеск явища за рахунок мимовільного навчання дітей новим способам терору. Профілактика не ідентична інформуванню. Вона має бути системою дій, а не одноразовим реагуванням на інцидент. Вона має подавати інформацію, накопичену зарубіжними дослідниками, у формі, максимально придатній для практичного використання шкільним психологом або педагогом.

Любов Найдьонова

доктор психологічних наук, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

 Український інститут дослідження екстремізму та Інформаційне агентство «Главком» за підтримки Уповноваженого президента України з прав дитини презентують спеціальний проект з протидії булінгу в школі «Стоп шкільний терор» («Безпечна школа»).
Ми зібрали найкращих експертів з проблеми насилля у школі: дитячих та шкільних психологів, законодавців, керівників державних структур, що займаються проблемами дитинства, експертів з юриспруденції, науковців та громадських діячів, які поділяться практичними навичками та теоретичними знаннями зі способів протидії булінгу і порадять батькам і дітям, як протидіяти психологічному та фізичному насиллю в школі. Свої життєві історії, пов'язані із знущанням у школі, розкажуть також відомі люди, зірки шоу-бізнесу, політики та звичайні батьки, які змогли знайти рецепти протидії шкільному терору.

Читайте також: 


Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: