Суб’єкт міжнародного православ’я. В Держетнополітики пояснили суттєву різницю між ПЦУ та УПЦ МП

До утворення ПЦУ жодна українська православна церква, у тому числі і УПЦ МП, не була представлена у світовому православ’ї, а отже не була суб’єктом міжнародної комунікації. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан.

«Вселенське православ’я – це коло спілкування православних Церков. До того, як ПЦУ отримала Томос, у Вселенському православ’ї не була представлена Українська церква. До Вселенського православ’я входили чотирнадцять Церков, однією з яких є Руська Православна Церква (кажу «Руська» відповідно до того, як записано в статуті Української Православної Церкви в єдності з Московським патріархатом). Однак, сама УПЦ МП не могла бути повноправним суб’єктом на міжнародній арені ‒ не була однією з чотирнадцяти Церков Вселенського православ’я», – зазначила вона.

Богдан уточнює, що ПЦУ стала однією з 15 Церков Вселенського православ’я і суб’єктом міжнародної комунікації саме після отримання Томосу. «З наданням Томосу Православна Церква України «УПЦ (ПЦУ)» стає однією з п’ятнадцяти Церков Вселенського православ’я, а отже, суб’єктом міжнародної комунікації та згадуваною в диптиху. Звісно, для того, щоб цей процес набув логічного завершення, має завершитися процес визнання всіма православними Церквами», – наголосила голова ДЕЕС.

При цьому, за її словами, УПЦ МП, яка вважає себе дотичною до Вселенського православ’я через зв’язок з РПЦ, у диптиху не згадують. «Ця Церква є самоврядною і в неї справді високий ступінь автономності в межах України – більше, ніж передбачав би, скажімо, статус екзархату РПЦ в Україні. Однак, її не було серед чотирнадцяти Церков диптиху – він включав лише РПЦ. Міжнародної суб’єктності у Вселенському православ’ї УПЦ МП не має», – пояснює голова Держслужби.