Суддя з Харкова, у якої через війну забрали справу Штепи, звільнилася

Вища рада правосуддя звільнила Олену Глібко з посади судді Орджонікідзевського районного суду Харкова на підставі поданої нею заяви. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на відповідне рішення від 6 квітня.

Суддя Глібко відома тим, що з літа 2020 року слухала справу колишньої міської голови Слов'янську Донецької області Нелі Штепи за обвинуваченням у створенні терористичної організації і посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України). Зокрема, головуюча встигла провести допит Штепи, та заслухати свідків.

Однак, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» від 14 березня 2022 року, справу Штепи забрали у судді Глібко і передали на розгляд до Київського районного суду Полтави. 23 лютого 2023 року полтавський суд призначив підготовчий розгляд справи.

Натомість прокурор добивався повернення справи Штепи до Орджонікідзевського районного суду Харкова. У клопотанні до Верховного суду правоохоронець пояснив: наразі харківський суд відновив роботу; захисник Штепи прокурори у цій справі перебувають у Харкові; обвинувачена та більшість свідків перебувають у Слов`янську Донецької області. Однак Феміда відмовила прокурору.

Як повідомляв «Главком», на засіданні 9 лютого 2021 року Штепа заявила клопотання про виклик до суду 50 свідків захисту, в тому числі ексглаву Донецької облагосадміністраціі Сергія Таруту, колишнього в.о. глави Адміністрації президента Сергія Пашинського, ексглаву Служби безпеки України Валентина Наливайченка, експрем'єр-міністра Арсенія Яценюка і п'ятого президента України (2014-2019) Петра Порошенка. Суд вирішив допустити до допиту в судовому засіданні всіх свідків, заявлених як звинуваченням, так і захистом, нагадавши при цьому сторонам про право відмовитися від допиту того чи іншого свідка.

Довідково. Нелю Штепу затримали у липні 2014 року. 8 жовтня 2014 року їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.

У прокуратурі зазначають, що екс-мерові Слов’янська Штепі загрожує довічне ув’язнення.

У свою чергу Штепа заявила, що не вважає себе винною. Стверджувала, що не організовувала жодних сепаратистських заходів на підтримку «ДНР» (за словами Штепи, їх проводили місцеві соціалісти і комуністи). Натомість 5 березня 2014 року організувала мітинг «Слов’янськ – за Україну», який її попросив провести тодішній голова Донецької ОДА Сергій Тарута. Більше того за 12 днів до захоплення Слов’янську Штепа надіслала 72 телеграми на адреси центральної влади щодо реагування на ситуацію, що склалася.