Завжди йшов у бій першим. Згадаймо Героя України Богдана Калагурського
З 2015-го чоловік воював у зоні АТО, а після початку повномасштабного вторгнення – одразу пішов до лав ЗСУ
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Богдана Калагурського.
Життя капітана Богдана Калагурського обірвалося ще в серпні минулого року під час боїв у селі Благодатне на Миколаївщині. Проте до зими 2022-го він значився серед тих, хто зник безвісти, доки тест ДНК не підтвердив непоправного.
44-річний Богдан Калагурський, позивний Електрик, загинув 19 серпня 2022 року під час оборони села Благодатне на Миколаївщині. Коли окупанти наступали, офіцер отримав смертельне поранення голови внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Богдан народився в селі Оброшине Львівської області. Після закінчення школи навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» на електроенергетичному факультеті за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання». З 2001 року почав працювати у «Львівобленерго». Пройшов всі кар’єрні сходинки від електромонтера до заступника начальника служби охорони праці та головного інженера Центрального РЕМ.
«Колеги згадують Богдана Калагурського як принципового, вимогливого, справедливого керівника та водночас як добру людину, друга, на якого завжди можна покластися», – зауважили у «Львівобленерго».
Богдан Калагурський був не лише справжнім професіоналом, а й патріотом, який не словами, а справами доводив свою любов до України. У 2015-2016 роках чоловік брав участь в АТО на Донбасі у складі 24-ї бригади ЗСУ. Зокрема, пройшов бої на Соледарському напрямку.
«Знаю про нього з дуже хорошого боку. Богдан був один з небагатьох командирів, який ніколи не казав йти вперед, а завжди казав: ходіть хлопці зі мною. Він завжди йшов перший, а тоді всі решта хлопців підтримували бій як могли разом із ним», – розповів друг сім’ї та однокласник Богдана Роман Сас, тоді він як волонтер їздив із допомогою до друга.
Під час повномасштабного російського вторгнення Богдан воював за Україну у лавах 106-го батальйону 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був командиром роти. За час служби був нагороджений відзнаками Міноборони: нагрудними знаками «Знак пошани», «За військову доблесть» та «Слава і Честь».
Через щільні обстріли побратими не змогли забрати тіло офіцера з поля бою. Це вдалося лише 10 листопада. Наприкінці січня 2023-го результати ДНК підтвердили загибель Богдана. Поховали офіцера в рідному селі.
«Я планувала обов’язково після Перемоги зробити «Історію…» Богдана Калагурського. Він мав що розказати про боротьбу, про війну за право бути Україні…. Але вже не складеться…. Колись із Богданом ми вчилися в одній школі. Ні, ми не були друзями. Оскільки в нас кілька років різниця у віці, то просто зналися. Але так сталося, що нас поріднила війна.
Пригадую, як цілком випадково в День Незалежності ще у перший рік війни ми зустрілися на Луганщині. Я була щиро вражена. Самодостатній, успішний у цивільному житті Богдан зумів і на фронті самоствердитися. Коли ворог пішов на нас повномасштабною війною, Богдан без вагань знову став пліч-о-пліч з тими, що живуть за принципом – «хто, якщо не я!»
Скільки молитов було змолено від того страшного 19 серпня 2022 року, коли Богдан не вийшов з бою за село Благодатне на Миколаївщині. Скільки віри було, що Господь вберіг, що Богдан у полоні. Але наприкінці січня підтвердилося найстрашніше – Герой загинув…» – розповіла журналістка та волонтерка Ксенія Клим.
«Брат з великої літери, розумний, чесний, справедливий, з хорошим почуттям гумору, люблячий син, чоловік і батько. Побратими називали його ротним Батьком. Він був не лише справжнім професіоналом своєї справи, а й патріотом, який не на словах, а на ділі доводив свою любов до України. У мирному житті – мудрий керівник, спеціаліст у «Львівобленерго». Гинуть кращі з кращих…» – розповіла сестра загиблого Галина.
Зауважимо, президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання Героя України колишньому головному інженеру «Львівобленерго», захиснику Богдану Калагурському, який загинув на війні з Росією.
У Богдана залишились батьки, дружина, дві доньки, рідні та друзі, які за ним безмежно сумують.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0