Чи можливо в Україні виробляти вакцину від Covid-19?

Темпи вакцинації від COVID-19 в Україні вкрай низькі. Країна начебто уклала контракти на поставку препаратів для щеплення проти коронавірусу, але отримати вчасно законтрактовані партії не може.

«Терміни поставок зірвані по всіх без виключення договорах, по всіх проплачених контрактах... Взагалі, те що відбувається у світі нагадує якесь «піратство». Країни, у яких безпосередньо знаходиться виробництво, просто блокують будь-який експорт, щоб вакцини були для їхньої країни. Будь-які поняття ринкових відносин, до яких ми звикли в світі до пандемії, зараз відсутні», - заявив міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, виступаючи днями в Києві перед журналістами.

Нещодавно Індія тимчасово призупинила експорт вакцини Covishield (AstraZeneca) від коронавірусу, яку виготовляє виробник вакцин Serum Institute of India, аби задовольнити внутрішній попит на тлі зростання кількості заражень всередині країни. Раніше уряд України уклав контракт на поставку цієї вакцини та почав нею щеплювати своїх громадян, втім через рішення індійського уряду вакцинація українців вакциною Covishield тепер під питанням.

Дефіцит вакцини від COVID-19 ставить під загрозу безпеку країни

Ще в серпні минулого року Максим Степанов заявляв, що Україні потрібне власне виробництво вакцин. Але відтоді питання так і не зрушило з місця. Директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, академік Сергій Комісаренко, який очолює комісію з біобезпеки і біозахисту при Раді нацбезпеки та оборони (РНБО), констатує, що державні органи жодного разу не зверталися до нього за консультацією про хоча б потенційну можливість оперативно налагодити в Україні виробництво вакцин від COVID-19. На його думку, це свідчить про те, що це питання не є у пріоритеті української влади.

«За моїми обов'язками голови цієї комісії, я маю радити президенту чи РНБО, як організувати біозахист в країні. Але президент мене жодного разу не викликав і не просив моїх порад. З головою РНБО за час пандемії я говорив лише кілька разів», - каже Сергій Комісаренко. За його словами, світовий дефіцит вакцини від COVID-19 ставить під загрозу безпеку країни й уже давно варто було б розробити чітку стратегію відновлення в Україні виробництва препаратів для щеплення, однак її до цих пір немає, каже академік.

У лютому 2021-го заступник міністра МОЗ Віктор Ляшко заявляв, що відомство розробило програму відновлення виробництва вакцин. Документ, однак, не містить конкретних заходів щодо відновлення виробництва, а лише описує загальну політику держави. Програму мав затвердити уряд, але досі так цього й не зробив.

Українські вакцини виявилися нікому не потрібними

До 1990 року в Україні низку вакцин виробляли вітчизняні фармзаводи. Але поступово цей напрямок був занедбаний. У середині 2000-х приватна компанія «Фармак»спробувала налагодити випуск вакцин, підготувала спеціальну програму, затвердила її на засіданні РНБО, вклала у це чималі інвестиції, однак несподівано держава змінила правила гри, зокрема відкорегувавши календар щеплень, і українські вакцини виявилися нікому не потрібними.

«Вакцина це специфічний препарат. Його замовляє в основному держава, й лише невеличка частина реалізується на ринку. Без гарантованого державного замовлення для конкретної вітчизняної вакцини займатися її виробництвом ніхто не буде. Якщо держава купує не в тебе, а в іноземних виробників, то навіщо тобі вкладати гроші у налагодження виробництва?», - пояснює логіку фармвиробників президент «Асоціації Виробники ліків України» Петро Багрій.

За даними МОЗ, нині Україна закуповує вакцини від 10 інфекційних хвороб, внесені до національного календаря щеплень, у шести країн світу: у Бельгії та Франції - вакцину від поліомієліту, у Південної Кореї - від гепатиту В, у Болгарії - вакцину для профілактики туберкульозу, в Індії - для профілактики гемофільної інфекції типу b, у Бельгії та США - вакцину від кору, паротиту та краснухи. Вакцини для України за кошти держбюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Налагодити виробництво вакцини можна за три - шість місяців

За словами Багрія, більшість цих вакцин, а також дефіцитні вакцини від COVID-19 українські виробники можуть виробляти в Україні шляхом трансферу технологій. За його словами, технологічно українські заводи оснащені й готові виробляти десятки мільйонів доз вакцини, як для України, так і ринку Білорусі, Казахстану, Узбекистану.

«Українські фармкомпанії зараз ведуть переговори з розробниками вакцин проти COVID-19, які пройшли всі випробування і затверджені до використання. Наприклад, група компаній «Лекхім» веде переговори про виробництво в Україні китайської вакцини CoronaVac, «Фармак» шукає потенційних партнерів серед розробників Pfizer/BioNTech та AstraZeneca», - зазначив президент асоціації «Виробники ліків України».

У компанії «Фармак» підтвердили DW, що вже мають необхідне технологічне оснащення для виготовлення вакцин. «У разі трансферу технологій, за нашими оцінками, налагодити виробництво можна за 3-6 місяців. Усе залежить від технології та методів контролю. У нас є виробничі потужності, але цього буде недостатньо, ми готові проінвестувати в додаткове обладнання», - зазначив технічний директор АТ» Фармак» Андрій Гой.

Фармацевтична група компаній «Юрія-Фарм» також повідомила, що розглядає можливість локалізації виробництва вакцин в Україні. В інтервю агентству «Інтерфакс-Україна» генеральний директор компанії Дмитро Деркач заяв, що веде переговори з розробниками вакцини проти COVID-19 із США та Китаю, розробки яких перебувають у фазі третіх клінічних досліджень.

«Ми не здійснюємо розробку власної вакцини, оскільки нині в світі вже понад 130 компаній перебувають на різних стадіях розробки вакцини від COVID-19, тому ми шукаємо кандидата серед них», - сказав Деркач. Але фармкомпанії хочуть бути впевненими в тому, що держава цього разу серйозно поставиться до «вакцинонезалежності» України та не відмовлятиметься від продукції національного виробника.