Десять років від смерті Литвиненка: справедливості досі немає

Публічне розслідування у Великій Британії вважає доведеним, що вбивство здійснили громадяни Росії, і дійшло висновку, що його, можливо, санкціонував президент Росії Володимир Путін. Але вбивці досі так і не притягнені до відповідальності.

Убивство Олександра Литвиненка 2006 року призвело до різкого погіршення відносин між Москвою і Лондоном. Убивці не тільки лишилися на волі, а й обійняли в Росії непогане становище і мають прихильність Кремля. А боротьбу Олександра тепер продовжує його дружина Марина Литвиненко – хоч вона й усвідомлює, що винні в убивстві залишаться непокараними.

Литвиненко з дружиною втекли до Великої Британії після того, як Олександр, на той час підполковник Федеральної служби безпеки Росії, 1998 року, в час, коли Володимир Путін був головою служби, публічно заявив про зв’язки представників ФСБ з організованою злочинністю. Він також стверджував, що попереднього року його керівництво в ФСБ вказало йому вбити олігарха Бориса Березовського.

На тій прес-конференції Литвиненко також наголосив: «Хочемо відразу зробити акцент на тому, що ми не супротивники ФСБ і її нинішнього керівника Володимира Путіна». За його словами, він і його колеги багато років пропрацювали в «системі» і є її частиною.

«Зрадив не батьківщину, а систему»

Але «система» сприйняла його дії як зраду. За ці виступи Литвиненка звільнили з лав спецслужби, проти нього порушили кілька кримінальних справ, і він пробув дев’ять місяців за ґратами, а, вийшовши під підписку про невиїзд 2000 року, втік. У Лондоні він став непримиренним критиком Володимира Путіна, який уже був президентом Росії.

Литвиненко також став радником Березовського, якого Кремль теж змусив до втечі до Британії. Крім того, він консультував британську спецслужбу MI6. У Лондоні він отримав політичний притулок, а за кілька днів до отруєння – і громадянство Великої Британії.

Близький друг Олександра Литвиненка, колишній борець за незалежність Чечні Ахмад Закаєв, який теж живе у Британії, так і пояснив убивство колишнього спецслужбіста: «Вони знали, що він не зраджував батьківщину. Але вони йому не пробачили, що він зрадив їхню систему».

Полоній у чай – від Кремля?

1 листопада 2006 року Олександр Литвиненко зустрівся в кав’ярні лондонського готелю зі своїм колишнім колегою з лав російських спецслужб Андрієм Луговим. За даними слідства, на тій зустрічі йому в чай додали радіоактивний і високо отруйний полоній. Тієї ж ночі йому стало зле. Причину отруєння встановили аж на 23-й день. Того ж дня, 23 листопада, Литвиненко помер.

Публічне розслідування, завершене вже на початку цього року, встановило: критика Кремля отруїли вже згаданий Андрій Луговий і ще один росіянин Дмитро Ковтун. Упевненість у цьому висловив суддя сер Роберт Овен, який провів розслідування. Він також зробив висновок, що з великою ймовірністю вбивці діяли за вказівками Федеральної служби безпеки Росії.

Крім того, Овен заявив: «Я також дійшов висновку, що операція ФСБ з метою вбити Литвиненка була, ймовірно, схвалена Миколою Патрушевим, тодішнім головою ФСБ, і також президентом Путіним».

Цього розслідування домоглася вдова Литвиненка Марина. Вона високо оцінила його результати. «Якщо було назване ім’я Путіна, то не моя вина в цьому», – сказала вона.

Але Росія не видає своїх громадян до суду в інші країни. Андрій Луговий нині – депутат Державної думи від Ліберально-демократичної партії Росії Володимира Жириновського, нагороджений медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною». Дмитро Ковтун – успішний підприємець. А Володимир Путін – усе ще президент Росії.