Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Європейська космічна галузь: від очищення орбіти від сміття до підтримки місії ОБСЄ в Україні

    • Розсилка
    <span>Запуск європейської ракети Ariane 5 з космодрому Куру</span> - Європейська космічна галузь: від очищення орбіти від сміття до підтримки місії ОБСЄ в Україні
    Запуск європейської ракети Ariane 5 з космодрому Куру

    Посилення конкуренції з боку як країн Азії, так і дедалі більшої кількості менших компаній змушує Європу замислитися, як забезпечити собі лідерські позиції в космічній галузі.

    Коли йдеться про дослідження та використання космосу, то Європейський Союз - не перше, що спадає на думку. І це при тому, що космічний бюджет ЄС - другий у світі. Але до самодостатньої сили в космічному сегменті Європа поки що не дотягує. Що потрібно зробити для того, аби ЄС такою силою стала, цими днями в Брюсселі розмірковували понад 500 представників космічних компаній, організацій, а також політиків і чиновників з багатьох країн ЄС. Вони зібрались на конференції «Більше космосу - більше Європи».

    Є чим пишатися

    Водночас Європа вже зараз може похвалитися не лише бюджетом, але й серйозними досягненнями.

    Перший з флагманських проектів - система глобального супутникового позиціонування Galileo. Хоча на повну готовність планують вийти у 2020 році, зараз, із 22 супутниками на орбіті, вона вже працює.

    Під час конференції представники Єврокомісії запевнили, що навіть нині Galileo - найкраща в світі система навігації. А саме, що вона не лише швидша за американську GPS, але й точніша - показує не тільки, на якій вулиці перебуває користувач, але й на якому боці вулиці.

    У Galileo загалом багато застосувань. Маючи в себе маячок Search and Rescue, людина, яка потрапила в лихо, може подати рятувальникам сигнал. Завдяки Galileo час виявлення сигналу зменшився з трьох годин до максимум десяти хвилин. Зараз же у планах додати можливість повідомляти на маячок, що рятувальники сигнал отримали. Крім того, для розвитку безпілотних авто високоточні системи навігації просто необхідні.

    Другим європейським флагманом є система спостереження за Землею Copernicus. Отримані за допомогою неї дані, зокрема, використовуються в плануванні міст, будівництві інфраструктури, дозволяють вимірювати викиди парникових газів. Віце-президентка Єврокомісії Федеріка Могеріні розповіла про використання Copernicus після урагану «Ірма»: «У Copernicus найкраща в світі система швидкісного створення мап. Тобто, за лічені години ми можемо створити точні мапи для оцінки пошкоджень і, найважливіше, для планування рятувальних операцій», - зазначила Могеріні. А інший віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович додав, що США «високо оцінили» дані, надані після урагану «Харві».

    Отримані за допомогою супутників дані також використовуються для моніторингу кризових регіонів, зокрема в Україні, наприклад, для підтримки місії ОБСЄ.

    На шляху до автономії

    «Наші технології та експертиза роблять нас важковаговиком на глобальних космічних ринках», - переконана Могеріні. За її словами, головною ціллю Європи в космічній галузі є автономія.

    Керівник департаменту з міжнародних зв'язків Європейського космічного агентства (ESA) Фредерік Нордлунд пояснив у інтерв'ю DW, що автономія складається з двох компонентів. Перший - контроль над космічними польотами. Іншими словами йдеться про можливість «робити запуски, коли хочеш і на власних умовах». Другий - «володіти технологією створення супутників».

    У Європи більше проблем у першому питанні, адже потреба європейських установ у запусках у космос забезпечується менш ніж на половину європейськими ракетами-носіями. Таких зараз дві: важка Ariane 5 і легка Vega В. Останній четвертий ступінь виробляється в Україні, на «Південмаші».



    Однак вони не покривають усього діапазону потреб. Тож нині розробляють Ariane 6, перший запуск якої заплановано на 2020 рік, і Vega C, яку планують почати використовувати у 2019 році. Ці ракети повинні знизити ціну запусків. За словами гендиректора ESA Йоганна-Дітріха Вернера (Johann-Dietrich Wörner), йдеться про здешевлення на 50 відсотків. Щоправда, Фредерік Нордлунд підтвердив у розмові з DW, що в майбутній модифікації ракети Vega український двигун уже не використовуватиметься.

    З супутниками справи краще. Так, президент ASD-Eurospace (асоціація, яка об'єднує компанії космічної галузі) Жан-Лоік Галль розповів, що зараз у Європі можуть здійснювати 100-відсоткове цифрове проектування супутників і усіх їхніх характеристик для знаходження оптимальної конструкції. За його словами, це - «революція».

    Серед інших пріоритетів для Європи: створення системи зашифрованого зв'язку GovSatcom, очищення навколоземної орбіти  від сміття, а також розробка «правил космічного руху», в якій європейці не хочуть залишати ініціативу США.

    Посилення конкуренції

    За останній час конкуренція в космічному секторі значно посилилася. Це сталося внаслідок як розвитку інших країн, так і виходу на ринок багатьох нових фірм. Адже дигіталізація та розвиток промисловості дедалі більше відкривають Космос для менших компаній. Тому на конференції постійно говорили про жорстку конкуренцію.

    За даними Галля, в розвиток космічної галузі Європейський Союз торік інвестував близько 7,7 мільярда євро. Ця цифра включає космічні бюджети ЄС, його держав-членів, а також ESA й EUMETSAT (Європейська організація супутникової метеорології). У той же час НАСА вклала 20 мільярдів доларів, а міноборони США - ще 24 мільярди. 

    Хоча Росія перебуває на другому місці за запусками у Космос після США, різні учасники конференції, говорячи про конкурентів, у першу чергу згадували Китай, а також США й Індію.

    Єврокомісар з питань бюджету Ґюнтер Еттінґер (Günther Oettinger) згадав у зв'язку з цим Давоський форум, який того дня відкрив прем'єр Індії Нарендра Моді. Цікаво, що попередній форум у Давосі відкривав лідер Китаю: «Питання в тому, чи буде видно Європу між індійськими представниками, китайськими представниками, як минулого року, та американцями», - сказав Еттінґер.

    Співпраця з Україною

    Учасники конференції наголошували, що прагнення до автономії не означає відмови від кооперації. Хоча під час заходу зв'язки з Україною не згадувалися, у розмові з DW керівник департаменту з міжнародних зв'язків Європейського космічного агентства Фредерік Нордлунд сказав про наміри продовжити співпрацю і з цією країною. Україна, за його словами, - «без сумнівів, космічна держава з фантастичною історією». «Зараз ми обговорюємо з Державним космічним агентством України, яку майбутню співпрацю ми можемо реалізувати», - повідомив DW Нордлунд. Деталей він не навів.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ