Кам'яні знахідки спонукають переглянути історію еволюції

    • Розсилка
    <span>Артефакти з Аттірампаккаму відрізняються від знарядь праці на основі попередньої ашельської технології з тієї самої стоянки</span>
    Артефакти з Аттірампаккаму відрізняються від знарядь праці на основі попередньої ашельської технології з тієї самої стоянки

    Дискусії про те, як люди осягнули нові технології обробки каменю, тривають вже не одне десятиліття

    Приблизно 400 000 років тому в історії людства настала значна інноваційна епоха. Наші предки більше не задовольнялися великими кам’яними сокирами, якими користувались уже понад мільйон років, і почали створювати набагато компактніші та складніші кам’яні вироби. Ці нові знаряддя праці були зручнішими, транспортабельнішими і потребували складніших навичок обробки первинних матеріалів. Поява цих технологій є умовним вододілом між середнім палеолітом та попередньою ашельською культурою. Палеоантропологи розглядають цей період як значний еволюційний стрибок в хронології людства.

    Кам'яні знаряддя, виготовлені так званим левалуазьким способом, який полягає в отриманні широких та гострих відщепів від ядра каменю, вважалось, принесли на територію Індії Homo Sapiens 185 000 років тому. Утім, команда археологів виявила такі інструменти, які майже на 200 000 років старіші. Тоді на території Індії жили архаїчні види людей архантропи. Чи могли вони самостійно осягнути цю важливу еволюційну техніку? Запитання відкрите.



    Дискусії про те, як люди осягнули нові технології обробки каменю, тривають вже не одне десятиліття. Одна теорія полягає в тому, що предки сучасних Homo sapiens здійснили цю технологічну революцію у місці свого походження – Африці, звідки рознесли її по решті світу під час подальших міграцій. Інша теорія стверджує, що її створили не Homo sapiens, а вимерлий вид архаїчних людей – спільний предок сучасних людей та неандертальців, який і передав ноу-хау нащадкам. Є ще третя теорія, якої дотримуються окремі вчені – суть її в тому, що різні групи людей відкрили нову техніку виготовлення кам’яних інструментів незалежно одне від одного.

    Нові археологічні знахідки в Індії додають інтригуючі деталі до цієї картини. У статті, опублікованій 1 лютого в журналі Nature Кумар, Ахілеші та Шанті Паппу з індійського Центру вивчення людської спадщини Шарма повідомляють про відкриття кам’яних знарядь праці в місцевості Аттірампаккам на південно-східному узбережжі Індії, яким приблизно від 385 000 років. Ці артефакти, за даними команди, містять елементи технологій епохи середнього палеоліту, зокрема так звану леваллуазьку техніку обробки каменю, яка дозволяла отримувати тонкі, широкі та гострі відщепи з кам’яного ядра. Дослідники оцінили вік знахідок за допомогою техніки люмінісцентного датування. Якщо вони не помилилися, то знаряддя з Аттірампаккаму є найстаршими середньопалеолітичними артефактами в Індії, які, можливо, старші за попередніх рекордсменів майже на 200 000 років.

    Артефакти з Аттірампаккаму відрізняються від знарядь праці на основі попередньої ашельської технології з тієї самої стоянки. Раніше вчені вважали, що поява леваллуазької технології на територіїї Індії пов’язана з приходом Homo sapiens із Африки близько 125 000 років тому. Але якщо люди вже створювали такі знаряддя 385 000 років тому, то гіпотеза міграції технологічно розвинених людських видів потребує детальнішого перегляду.

    Stone Tools from India Fan Debate over Origins of Cultural Complexity

    Scientific American, 31/01/2018

    Зреферував Євген Ланюк

    Джерело: Zbruc

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ