Концепція нової школи: предмети на вибір і 12 класів

18-річні випускники

Навчання триватиме 12 років, а реформа змінить саму структуру середньої школи. Буде три рівні середньої освіти: початкова (4 роки), базова середня (5 років) та професійна середня (3 роки).

Починатимуть учитися діти, як правило, з шести років. Хоча діти з особливими потребами зможуть приходити до школи й з іншого віку.

Початкова освіта поділятиметься на два цикли: 1-2 класи – адаптаційно-ігровий, без оцінок та з іграми; 3-4 класи – основний цикл, з навчанням по предметах, частину з яких оцінюватимуть.

Середню освіту пропонують поділити на базову (5-9 клас) і профільну (10-12 клас). При цьому профільна освіта – це вже окремі навчальні заклади.

У свою чергу в профільній школі буде два напрями: академічний (ліцеї) та професійний – профліцей, профколедж.

В академічних ліцеях перший рік навчання буде перехідним, коли учень ще зможе змінити профіль. За планом авторів концепції, закінчувати школу дитина буде у 18 років.

Предмети на вибір та ігри

Зараз навчання у школі не мотивує дітей, зазначають автори концепції і критикують підручники, які «переобтяжені другорядним матеріалом».

У новій школі учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності. Буде можливість навчатися в «різновікових предметних або міжпредметних групах».

Вчителів і учнів пропонують зробити партнерами, а урок «перевернути так», щоб діти не лише пасивно спостерігали, як учитель 45 хвилин веде урок, а й активно брали у ньому участь. Зробити це пропонують за допомогою ігор, експериментів, соціальних та дослідницьких проектів.

«Як дитина може бути на уроці, сприймати певну інформацію, якщо вона вчиться у людини, яку боїться?» – запитують автори.

Міністр Гриневич каже, що вчитель має бути мотивованим і мати свободу творчості – готувати авторські навчальні програми, обирати підручники, стратегії. На допомогу вчителям створять освітній портал з методичними матеріалами, українськими енциклопедіями, мультимедійними підручниками, онлайн-ресурсами.

Також окремо обіцяють запровадити програми «із запобігання дискримінації, насильства та знущання в школі».

Гроші – за дитиною

Школам пропонують широку автономію, яка передбачає можливість самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани, обирати методики.

Управлятимуть навчальними закладами на місцевому рівні. Засновники шкіл контролюватимуть освітню та фінансово-господарську діяльність, а також призначатимуть керівників шкіл.

При цьому школи будуть зобов’язані оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та з інших джерел.

Проект закону «Про освіту» запроваджує рівний доступ до бюджетного фінансування закладів освіти усіх форм власності.

Якщо батьки бажають віддати дитину до приватного закладу, держава спрямує туди кошти, виділені на навчання цієї дитини.

Надбавка вчителям

У проекті закону «Про освіту» закладається норма про підвищення місця вчителя в єдиній тарифній сітці.

Учителі, які пройдуть добровільну незалежну сертифікацію, отримуватимуть надбавку.

Їм пропонують нову роль – не як єдиного наставника та джерела знань, а як коуча та модератора.

Для того, щоб реформа запрацювала, парламент має ухвалити вже зареєстрований законопроект «Про освіту» і розробити новий «Про загальну середню освіту».

Концепція не є остаточною, тому МОН закликає долучатися до її обговорення.

План запровадження реформи такий: у 2016–2018 роках підготовка реформи та її старт у початковій школі, в 2019–2022 роках – початок роботи базової школи, у 2023–2029 роках – старт роботи профільної школи і тільки в 2029 році в Україні може з'явитися 12-й клас.