Отруєння на межі з Кримом: запитання без відповідей

«Тихо-то як в селі без дітей стало, - зітхає вранці в суботу Людмила, продавчиня в невеличкому магазинчику в центрі села Преображенка Херсонської області. - От лише півдоби моїх немає, а вже переживаю».

Двох дітей Людмили та ще майже дві сотні школярів та дошкільнят з Преображенки напередодні, 7 вересня, обласна влада на автобусах відправила до Скадовська. Цього ж дня у семи селах, що розташовані поблизу пунктів пропуску «Каланчак» і «Чаплинка» на адмінкордоні з анексованим Росією Кримом, закрили школи та дитячі садки.

Без слова «евакуація»

Сільська староста Преображенки Лілія Сімейко у п'ятницю зранку обдзвонювала батьків - та виявилося, що більшість не дочекалася рішення про закриття шкіл і ще кілька днів тому почала вивозити дітей з села. На погіршення самопочуття, запалення дихальних шляхів та алергійні реакції місцеві мешканці скаржаться ще з позаминулого тижня.

Однак лише 5 вересня на південь Херсонщини приїхала перша медична комісія. Та й та не виявила нічого, окрім поверхневих подразнень. І все ж таки навчання вирішили припинити. Але вголос слово «евакуація» намагаються не говорити - офіційно дітей везуть до Скадовська «з метою оздоровлення». У дитячому таборі на березі Чорного моря діти з навколишніх сіл проведуть два тижні. В суботу, 8 вересня, міністерство з питань тимчасово окупованих територій офіційно заявило, що потреби в евакуації мешканців немає, оскільки за даними департаменту охорони здоров'я Херсонської ОДА, не зафіксовано випадків хімічного отруєння серед населення.

«Ну от, маєш додаткові канікули», - намагається жартувати з донькою Ольга, яка щодня продає поліси страхування на пункті пропуску «Каланчак». Та щойно Настя сідає в автобус, ще продовжуючи усміхатись, Ольга схвильовано шепоче: «Але чому тільки зараз? Он з Армянська ще в понеділок всіх дітей евакуювали. А від нас до «Титану» навіть ближче. Чим вони за цей час надихалися?»

Невідомі викиди

Характер забруднення повітря у селах на півдні Каланчацького і Чаплинського району ще встановлюють. В окупованому Криму вже заявили, що причиною є випаровування сірчаної кислоти з колектора заводу «Кримський титан», який пересох за літні місяці.

Утім, згідно з повідомленням Херсонської облдержадміністрації, проби повітря, зроблені біля адмінмежі з півостровом, не виявили перевищення допустимого рівня сірководню і сірчаної кислоти. Результати проб ґрунту і води стануть відомі лише 14 вересня. І тільки змиви з поверхні овочів та фруктів виявили підвищений рівень токсичного діоксиду сірки.

Однак від цього скарги місцевих мешканців нікуди не зникають. Ще до вихідних до обласної лікарні були госпіталізовані двоє дітей з навколишніх сіл. Серед прикордонників, що несли чергування ближче до заводу, - понад 60 звернень до лікарів та п'ятеро госпіталізованих.

Попри обіцянки російських чиновників у Криму зупинити «Кримський титан», з херсонського боку заводського ставка видно, як і досі димлять труби підприємства.

«Спочатку казали, що їм тільки пару днів треба, щоб цикл до кінця довести, але ж ні - з того боку працівники розповідають, що ніхто нічого зупиняти не збирається», - обурюється у Преображенці голова місцевої територіальної громади Андрій Сучок. Вдивляючись у будівлі «Кримського титану» з вікна, він запевняє - вітер жене невідомі отруйні речовини саме з труб заводу, а не з колекторів з кислотою.

«Викиди на «Титані» траплялися завжди. І колектор з кислотою пересихає теж не першого разу, - розповідає колишній інженер заводу Юрій Соломаха, який переїхав до Преображенки після анексії півострова. - Та такого от масного нальоту, який навіть хромовані поверхні роз'їдає, ніколи не було».

Його розмірковування щодо характеру викидів сусідніх кримських содового та бромного заводів, артилерійських навчань росіян, на які посилається українська розвідка, остаточно заплутують у спробах розібратися з причиною забруднення. Чутки і версії ширяться як серед місцевих жителів, так і серед офіційних органів у Херсоні та Києві.

Допомогти розібратися із характером викидів могли б, вочевидь, у холдингу Group DF Дмитра Фірташа, якому належать хімічні заводи на межі між Кримом і Херсонською областю. Однак там продовжують відмовчуватися.

Зона відповідальності

В суботу в обід автоцистерни міністерства з надзвичайних ситуацій миють вулиці Преображенки содовим розчином - він має загасити кислотні випади, якщо це, зрештою, вони.

Андрій Сучок скаржиться, що лиш зараз за допомоги сусідів не надто заможній громаді вдалося знайти додаткові машини, пальне, та, головне, достатню кількість харчової соди. «А ще смикають постійно то з СБУ, то з прокуратури. Давай, Андрію, свідчення, в чому причина, може це ти щось не так зробив. А я, може, сам від того повітря третій день нічого їсти не можу»,- зітхає він.

Поліція Херсонської області ще 4 вересня відкрила кримінальне провадження за статтею 241 Кримінального кодексу - забруднення атмосферного повітря. Утім, за словами Ігоря Поночовного, заступника керівника розташованої в Києві прокуратури Автономної Республіки Крим, підслідність справи ще визначатиме Генпрокуратура. Але навіть він визнає, що виплинути на роботу «Кримського титану» жодна прокуратура в Україні не може.

Підприємства Фірташа не сплачують екологічний збір в український бюджет з 2014 року, коли перереєструвалися одночасно за українським і за російським законодавством, нагадує ще один колишній працівник «Титану» Сергій Мармаліді. З заводу він звільнився після перереєстрації і зараз служить у Держприкордонслужбі.

«Ми громадою пару років тому навіть юристів наймали, вивчали це питання. Виявляється, Фірташ нам нічого не винен», - розповідає Сергій, оглядаючи старенькі, але охайні «Жигулі». Корозією, за словами прикордонника, машина вкрилася за останні два тижні.

«І хто за це все заплатить? За ремонт, за нову загорожу, за врожай, за лікування, якщо воно знадобиться»,- цікавиться він.