Пристайко пояснив Євросоюзу червоні лінії та план «Б» щодо Донбасу

Згода на «формулу Штайнмаєра» та активність нового керівництва України з реформ привернули суттєву увагу в Євросоюзі. Після дебатів у Європарламенті щодо ситуації в Україні глави МЗС країн ЄС вирішили почути про плани Києва з перших уст. Для цього запросили міністра закордонних справ України Вадима Пристайка взяти участь у робочому обіді під час Ради ЄС у закордонних справах у Люксембургу у понеділок, 14 жовтня.

Могеріні задоволена планами

Утім, про саму зустріч пізніше розповідали стисло. За словами верховної представниці ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріки Могеріні, Пристайко представив «всебічну картину» планів президента та уряду України щодо реформ і щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Могеріні уточнила, що залишилася задоволеною цією картиною. Вона запевнила у рішучості ЄС підтримувати Україну, її суверенітет і територіальну цілісність, а також реформи у ній. Верховна дипломатка ЄС вказала і на «певні позитивні зрушення», але деталі не навела.

Річ у тому, що всі інші теми на засіданні Ради ЄС затьмарив наступ турецьких військ на курдів на півночі Сирії. Через це зустріч з Пристайком коментували небагато глав МЗС країн ЄС. «Україна доклала серйозних зусиль, аби знайти мирне вирішення (конфлікту на Донбасі. - Ред.), а наша мета цілковито її підтримувати. Критично важливо, щоб Україна не почувалася під тиском і не йшла на швидкі компроміси, адже це має робити справжній агресор - Росія», - написав у Twitter міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу.

Червоні лінії України

Набагато більше журналістам вдалося дізнатися уже в Брюсселі, куди Пристайко поспішив одразу після зустрічі в Люксембургу. Уверечі понеділка він взяв участь у засіданні комітету в закордонних справах Європарламенту. Там він заявив про намір президента України Володимира Зеленського «йти шляхом Мінська настільки далеко, наскільки Росія йтиме з нами».

Також Пристайко розповів і міністрам у Люксембургу, і євродепутатам у Брюсселі про три червоні лінії щодо «формули Штайнмаєра». Перша з них, що Україна залишиться унітарною державою, а насильної федералізації не буде. Друга, що Україна не змінюватиме Конституцію так, як би хотілося Росії, а натомість пропише у ній децентралізацію, як це передбачено мінськими угодами. Третя червона лінія стосується виборів. »Вони повинні проводитися на основі українського законодавства, стандартів ОБСЄ, а також коли безпекова ситуація це дозволятиме», - заявив Пристайко і пояснив, що останнє передбачає відсутність найманців і російської зброї на території України, «розпуск усіх збройних формувань або ж їхнє виведення, сподіваюся, до самої Росії», а також повернення Україні контролю над кордоном. «Інакше ми не можемо очікувати, що умови ОБСЄ будуть виконані та вибори будуть визнані як вільні та такі, що відображають волю місцевого населення», - наголосив глава українського МЗС.

План «Б» щодо Донбасу

Вже після засідання комітету Пристайко, спілкуючись із журналістами, заявив, що нинішні намагання Києва врегулювати конфлікт на Донбасі - це «остання чесна спроба». «У нас немає, як у народу, більше часу, щоб ще і наступні п'ять років постійно вести переговори у різних форматах», - наголосив міністр. Тому Київ домагається зустрічі в «нормандському форматі», щоб там «викласти всі карти на стіл і сказати: це наші умови для нашого народу, який опинився за лінією розмежування». Тоді, за словами Пристайка, буде момент істини, чи піде Росія на деескалацію.

Якщо ні, то за словами Пристайка, у Києва є плани «Б». Зокрема, це ідея миротворчої місії для Донбасу. «Але ми зараз ще не у тій точці, де ми просимо миротворчої місії. Ми віримо, що прогрес може бути досягнутий у «нормандському» та мінському форматах», - зазначив він і додав, що у цьому процесі слід бути «чесними» з народом.

Для цього та з огляду на протести проти «формули Штайнмаєра» Пристайко застеріг: якщо ціна мирного врегулювання буде неприйнятною для українського народу, тоді уряду доведеться сказати: «Ми забираємо третину нашого бюджету з пенсій, зарплат, медичного страхування, переводимо це у мобілізацію, нашу армію та намагаємося захистити себе без мирного процесу».

Євродепутати не хочуть сценарію Придністров'я в Україні

Хоча засідання комітету Європарламенту тривало більше трьох годин, одразу 12 євродепутатів висловили бажання виступити після промови Пристайка. Вони буквально засипали українського міністра запитаннями, більшість з яких стосувалась Донбасу. Зокрема, представник фракції Європейської народної партії з Румунії Траян Басеску застеріг Київ від надання занадто широкої автономії окремим районам Донбасу, адже це може привести до сценарію Придністров'я в Україні. Його литовський колега з тієї самої фракції Андрюс Кубілюс похвалив керівництво України за намагання досягнути миру попри те, що, за його словами, ключі до цього миру лежать у Москві. Він запитав Пристайка, чи не означає план «Б» замороження конфлікту на Донбасі.

Багатьох євродепутатів цікавили і внутрішні питання, зокрема подальша доля «Приватбанку», а також чи не призведе відкриття ринку землі до того, що вона потрапить до рук великих іноземних інвесторів. Пристайко запевнив, що «Приватбанк» залишиться державним і що, згідно з нинішніми планами, купувати землю зможуть лише громадяни України.

Представники лівих партій у Європарламенті Мік Уоллес з Ірландії та Костас Пападакіс з Греції закинули Зеленському зустрічі з «неонацистськими» групами, зокрема С14, а також продовження політики заборони комуністів в Україні. «Дуже важко звинувачувати єврея з Півдня України, яким є пан Зеленський, у тому, що він неонацист», - парирував Пристайко. Водночас він визнав певну радикалізацію в Україні, але пояснив її необхідністю захищати країну, у якої «вкрали сім відсотків території» та яка постійно втрачає своїх людей у війні на Донбасі. Він запевнив євродепутатів, що українці позбудуться радикалізації, як тільки в країну повернеться мир.