Психопати серед начальників?

Схильність до психопатичної поведінки не рідкість серед топ-менеджерів і може їм навіть помагати у кар’єрному зростанні – доводить нещодавнє метадослідження. Однак ця перевага діє лише доти, доки психопатичні тенденції залишаються помірними – і тільки для чоловіків. Жінок натомість за недостатню емпатію та агресивний стиль керування карають.

Скандали з корпорацією «Енрон», Lehman Brothers чи Volkswagen засвідчують, що якраз топ-менеджери та начальники підприємств часто поводяться безсовісно, аморально, не думаючи про наслідки своїх дій. При цьому проявляють особисті риси, які властиві, зокрема, людям із психопатологічними тенденціями. Це породжує питання, чи певна схильність до психопатії може сприяти кар’єрному зростанню топ-менеджера.

Отож, чи в кріслах начальників сидять психопати? Аби це з’ясувати, Карен Ленді (Karen Landay) з Університету Алабами та її колеги проаналізували 92 розвідки про психопатичні тенденції у начальників. У своєму метадослідженні вони визначили, чи люди з такими рисами характеру особливо часто перебувають на керівних посадах і наскільки ефективною є їхня робота як начальників.

«Наші результати засвідчили слабку позитивну кореляцію між психопатичними тенденціями і професійним успіхом», – повідомили науковці. Тобто люди з незначними психопатичними нахилами мають дещо більші шанси піднятися до рівня керівника. І не дивно: агресивна поведінка, здатність «йти по трупах» і менш емпатичний стиль керування у культурі багатьох галузей все ще вважається ознакою успіху.  

Щоправда, виражені психопати недовго затримуються у кріслі начальника. Дослідження засвідчило: керівники з помірними психопатичними тенденціями вважаються ефективними, але це не стосується босів із сильно вираженою психопатією. «Тобто ми можемо припускати, що безсовісна асоціальна поведінка в довгостроковій перспективі себе не виправдовує, – сказав колега Ленді Пітер Гармс (Peter Harms). – Відповідно, справжніх шефів-психопатів дуже мало. Наші результати означають, що побоювання зустріти психопатів серед начальників радше перебільшене», – сказали вчені.

Однак схильність до психопатичної поведінки, передусім у чоловіків, може допомогти видряпатися на верх кар’єрної драбини. Це підтверджують попередні дослідження, згідно з якими підприємці вже з юності частіше демонструють сильніші антисоціальні тенденції.

Цікава також очевидна статева відмінність: якщо чоловікам психопатичні тенденції можуть бути корисними в професії, то жінкам – навпаки. Якщо жінки поводяться імпульсивно, безсовісно і домінантно, їхні шанси на керівне крісло зменшуються. «Характерна для психопатів агресивна поведінка вважається в суспільстві прототипно чоловічою, тому й серед чоловіків більше толерується, – пояснив Гармс. – Якщо жінка поводиться всупереч рольовим очікуванням, її карають».

«Саме існування цих подвійних стандартів непокоїть», – сказала Ленді. Жінки, що наслідують чоловічий стиль керування на верхівці, заходять у безвихідь. Для Гармса висновки очевидні: «Ми мусимо свідоміше сприймати погану поведінку серед чоловіків і не дозволяти її толерувати, – сказав він. – Не нормально брехати, шахраювати та ображати інших – байдуже, з мотивів особистого марнославства, підприємницького розрахунку чи просто так сталося».