Віктор Орбан і занепад Європи

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, для якого керівництво країною у режимі пропаганди є нормою, останнім часом перевершує сам себе. У програмній промові минулими вихідними він змалював апокаліптичну картину Європи: у більшості великих німецьких міст дедалі менше корінних німців, Баварія витрачає на біженців більше, ніж на економіку, захист довкілля і охорону здоров'я разом узяті, каже Орбан. Найбільша небезпека для Європи йде із Заходу: це передовсім політики у Брюсселі, Берліні і Парижі. Вони, мовляв, ставлять під загрозу існування Угорщини і цілого континенту. Але Угорщина, запевняє прем'єр, буде протистояти цьому дедалі більш жорсткими юридичними засобами.

Примусова реєстрація всіх, хто допомагає біженцям

Таким був риторичний підмурок так званого пакету законів «Стоп Сорос!», який перебуває на розгляді угорського парламенту. Народжений в Угорщині єврей Джордж Сорос, згідно з ідеєю-фікс уряду у Будапешті, планує за допомогою мігрантів з ісламських країн знищити Європу. Ще в середині січня уряд подав законопроект, який мав стати реакцією на це. Тепер розглядається навіть більш жорсткий варіант цього закону: всі громадські організації, які будь-яким чином мають стосунок до біженців, мають пройти процедуру реєстрації тривалістю до дев'яти місяців. Ці організації планується поставити під контроль з боку поліції та спецслужб, мають сплачувати податок у 25 відсотків на гранти і пожертви з-за кордону і можуть бути заборонені будь-якої миті. Якщо не брати до уваги Росію, то в Європі такі закони будуть унікальними, в разі їх ухвалення. Це буде визначна віха на шляху антидемократичної перебудови Угорщини. 

Як розуміти ці антизахідні та антиєвропейські випади Орбана? Угорщина перебуває у гарячій фазі виборчої кампанії - 8 квітня громадяни обиратимуть новий парламент. У перемозі правлячої партії Fidesz ніхто не сумнівається, однак конституційна більшість у дві третини голосів, на яку нині покладається Орбан, може залишитися в минулому. Не в останню чергу через корупційну аферу навколо його зятя Іштвана Тібортса. Йдеться про розтрату більш як 40 мільйонів євро дотацій Євросоюзу. Ця афера для багатьох угорців слугує підтвердженням їхнього уявлення про політику: згідно з опитуваннями, майже 60 відсотків респондентів вважають політичну корупцію найбільшою проблемою країни. Більшість громадян хоче зміни уряду, однак майже ніхто не вірить у те, що правляча партія може програти вибори.

Орбан не жартує

З огляду на це не дивно, що Орбан йде у вербальний наступ. Але і очікувати нормалізації ситуації після виборів також марно. В кращому випадку деяке пом'якшення риторики може бути хіба що на адресу західних партнерів.

У внутрішній політиці прем'єр-міністр Угорщини збудував таку складну і глибоко корумповану систему, спрямовану на задоволення потреб певних осіб, що деякі соціологи вже називають Угорщину «мафіозною державою». Це система, яка не може існувати без дедалі більш авторитарного правління і дедалі більш вивихнутої націоналістичної демагогії.

У зовнішній політиці Орбан тим часом працює над формуванням на сході ЄС противаги Брюсселю: альянс «вишеградської четвірки» він, принаймні неформально, хоче поповнити Румунією, Болгарією, Хорватією, а в ідеалі ще й Австрією. В результаті має постати «Європа націй», адже ідею ЄС як спільноти цінностей Орбан відкидає.

Багато дискутують про те, як же можна «приручити» Орбана чи домовитись з ним. Але сам угорський прем'єр наголошує, що він є «людиною прямих слів», що він говорить серйозно і робить те, що каже. Всі, хто хоче бути оптимістом і вірити в те, що вдасться якось вмовити Орбана, мають пам'ятати: досі Орбан завжди стримував слово.