Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Захист мови за новим законом: Україна робить ставку на контроль та штрафи

    • Розсилка
    Захист мови за новим законом: Україна робить ставку на контроль та штрафи

    Новий закон про державну мову є суперечливим і в багатьох аспектах нетиповим для країни Європи

    У четвер, 25 квітня, Верховна Рада України ухвалила новий закон про засади функціонування державної мови. Він закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Спроби просувати на території України ідею багатомовності закон прирівнює до дій, спрямованих на повалення конституційного ладу. Новий документ, який підтримала переважна більшість представників усіх фракцій і груп у парламенті, окрім «Опозиційного блоку» і «Партії Відродження», набуде чинності через два місяці після публікації - за винятком окремих положень.

    Окремо в законі наголошується, що його дія не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів. При цьому за дужки винесені мовні права нацменшин. У тексті говориться, що ці питання регулюються законом про права нацменшин.

    Українська як обов'язок

    Новий закон зобов'язує представників багатьох органів влади та державних та комунальних структур під час виконання своїх службових обов'язків послуговуватися виключно державною мовою. Сюди належать як перші особи держави, так і керівники усіх міністерств та відомств, державні чиновники, народні депутати, очільники місцевих органів влади, судді, правоохоронці, військовослужбовці та навіть працівники закладів освіти та охорони здоров'я. Українська має бути робочою мовою органів державної влади і діловодства. Усі зустрічі та засідання мають проводитися українською мовою або ж забезпечуватися перекладом на державну мову.



    Підтвердженням належного рівня володіння українською мовою у деяких випадках є атестат про повну середню освіту, в інших - сертифікат про рівень володіння державною мовою. Відтепер кандидати на пост президента України муситимуть надавати сертифікат про рівень володіння українською мовою.

    Освіта, наука, кафе

    Українська визначається законом і мовою освіти в Україні. Дітям, які походять з родин представників нацменшин і корінних народів, закон гарантує право на навчання в комунальних школах і садках рідною мовою поряд з українською. Це право буде реалізовуватися завдяки створенню окремих класів, у яких викладатиметься мова корінного народу поряд із державною мовою. Окрім цього, до програм навчальних закладів може бути внесено одна чи кілька дисциплін, які викладаються офіційними мовами ЄС.

    Мовою науки та культури закон також проголошує державну мову. Закон дозволяє використання іншої мови, окрім української, під час культурних заходів, «якщо це виправдано творчим задумом організаторів». Художні фільми мають демонструвати державною мовою або з дубляжем чи субтитрами. Книговидавці, внесені до Держреєстру, зобов'язані видавати українською не менше половини своєї продукції.

    Після набуття законом чинності кожен відвідувач кафе і ресторану має право вимагати меню та обслуговування державною мовою. Перейти на іншу мову працівник сфери обслуговування може лише на прохання клієнта. Загалом усі підприємства і організації всіх форм власності, які працюють зі споживачами, повинні здійснювати обслуговування українською мовою. Це правило поширюється також на інтернет-магазини і торгівлю через інтернет-каталоги.

    Збільшення квот у ЗМІ

    Державна мова визначається і мовою телебачення і радіомовлення в Україні. Закон збільшив квоти навикористання української мови в цих медіа.  Відтепер частка мовлення українською мовою на національних каналах ТБ та радіо має становити не менше ніж 90 відсотків від загальної тривалості передач і фільмів. Для місцевих телерадіокомпаній мовлення іншими мовами має становити не більше ніж 20 відсотків. Утім, встановлюється довгий перехідний період для запровадження цієї норми - п'ять років.

    Щодо друкованих ЗМІ, то вони також повинні видаватися українською мовою. Видавець має право видавати газету або журнал у двох або більше мовних версіях, проте одна з них має бути українськомовна. Крім того, у кожному місці поширення друкованих ЗМІ українськомвоних газет і журналів має бути не менше 50 відсотків.

    Покарання штрафами

    У законі також розроблена система штрафів у розмірі від 200 до 600 неоподаткованих мінімумів за повторне порушення його норм. Перехідний період для застосування цієї норми - три роки.

    Згідно з новим законом, в Україні має з'явитися Національна комісія зі стандартів державної мови, яка визначатиме рівень володіння українською мовою та видаватиме відповідні сертифікати. Стежитиме за виконання мовного закону Уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме Кабінет міністрів. Уповноважений ініціюватиме розслідування щодо порушень  посадовими особами норм закону, складатиме протоколи та застосовуватиме стягнення штрафів у випадках, встановлених законом.

    Неєвропейська практика

    Нові мовні норми, які запроваджуються в Україні, з огляду на європейську практику, є досить суперечливими. Ухвалення окремого закону про функціонування державної мови не є типовою практикою для європейських країн. Як сказав у інтерв'ю DW колишній голова консультативного комітету Рамкової конвенції Ради Європи із захисту прав нацменшин Франческо Палермо, лише у законодавствах тих країнах, де у мовній сфері існують певні проблеми, є відповідні положення. «Ідеться переважно про країни Центральної та Східної Європи», - констатував експерт.

    Ухвалення двох окремих законів: щодо офіційної мови і щодо мови національних меншин - практика, яказаохочується, наприклад, ОБСЄ. «Однак в реальному житті між цими двома законами можуть виникнути невідповідності, що породжує певні труднощі в їхньому тлумаченні: чи норми закону, прийнятого пізніше, мають вищу юридичну силу?  Чи є закон про нацменшини особливим - і, відповідно, превалює - над законом про державну мову?» - пояснив Палермо.

    Деякі застереження у європейського експерта викликає норма про штрафи за недотримання норм мовного закону. Оскільки міжнародні організації  вважають це нормою, яка не відповідає міжнародним стандартам. «Просування мови має здійснюватися лише за допомогою стимулів та заохочень», - наголосив Палермо.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ