Член Ради НБУ: зниження облікової ставки – запізнілий крок

Член Ради Нацбанку Віталій Шапран прокоментував рішення регулятора щодо зниження облікової ставки до історично рекордних 6%. В інтерв’ю «Главкому» Віталій Шапран  розповів, чого  очікувати від цього рішення.

«На жаль, цього року НБУ зробив гроші дешевими тоді, коли вони вже були не зовсім потрібні економіці. Низька інфляція частково є похідною від шокового зниження споживання. Зниження реальних доходів, яке відбулось через карантин, негативно позначилось і на попиті на кредити. Якщо б ми мали облікову ставку в 6-8% у другій половині 2019 року, то можна було б очікувати позитивного впливу на кредитування. А зараз ситуація змінилась», – розповів Шапран.

Він зазначив, що згідно зі статистикою,  середньозважена ставка за банківськими кредитами для населення – біля 30%, для бізнесу – біля 20%. «Але проблема у тому, що не вдається наситити ринок кредитами навіть за пільговими програмами (ті ж «5-7-9%»). Зниження ділової активності місцями настільки глибоке, що негативно впливає на попит на кредити. Це звичайна реакція ринку на прогнозоване зниження ВВП на 5-8%. І питання тут не в ціні ресурсу: зробіть облікову ставку хоча б і 3%, але якщо є спад економічної активності, то буде знижуватись і попит на кредити, особливо якщо цей банківський кредитний ринок сильно зарегульований, а ставки на прямого позичальника слабко реагують на динаміку облікової ставки, іноді із запізненням на 3–6 місяців. Тобто моментального ефекту для кредитного ринку від зниження ставки очікувати не слід», – пояснив економіст.

Віталій Шапран  схвалив те, що президент і уряд започаткували пільгові програми для малого бізнесу і населення для підтримки найбільш вразливих учасників ринку під час кризи, і а також те, що  НБУ відгукнувся на такі кроки зниженням ставки. При цьому економіст зазначив, що роль розміру облікової ставки для економіки в Україні дещо перебільшена. Як наслідок, станом на 12 червня цього року в Україні заборгованість за депозитними сертифікатами НБУ зросла до 153 млрд грн і ще 42 млрд грн було на коррахунках банків. А середньоденна заборгованість за цими сертифікатами у 2020 році складала 152,9 млрд грн (для порівняння у тому ж самому періоді 2019 року – 54,86 млрд грн). «Коли це в нас влітку в Україні заборгованість за депозитними сертифікатами НБУ перевищувала 100 млрд грн? Така аномалія якраз і трапилась через те, що надлишок ліквідності, який є в банківській системі, не йде не те що на кредитний ринок, а навіть на ринок ОВДП. На кредитному ринку банки бояться збільшення відсотку списань за підсумками коронакризи, а на ринок ОВДП не йдуть через слабку ліквідність вторинного ринку», – зауважив Віталій Шапран .

Нагадаємо, Національний банк України ухвалив рішення знизити облікову ставку з 8% до 6% річних із 12 червня 2020 року. Це – найнижчий рівень облікової ставки за історію незалежної України.