Фабрика мільйонерів.
    Як Україна видобуває Bitcoin

    Японія визнала його законним засобом оплати, у Швейцарії ним платять за комуналку... Україна обрала інший шлях.
    $140 млрд капіталізації та споживання електроенергії на рівні західноєвропейської країни. Такі масштаби ринку криптовалют у світі, про який широкий загал в Україні мало що знав донедавна. Виняток - вузький прошарок тих, хто намацав цю золоту жилу. Переважно IT-фахівці і перебіжчики з ринку Forex. Та не лише вони. Курсовий стрибок біткоїну,
    • Федір Орищук
    • 18 Серпня, 17:05
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/bitcoin.jpg" alt="Біткоїн" width="" height="" itemprop="image" />
    Біткоїн

    Японія визнала його законним засобом оплати, у Швейцарії ним платять за комуналку... Україна обрала інший шлях.

    $140 млрд капіталізації та споживання електроенергії на рівні західноєвропейської країни. Такі масштаби ринку криптовалют у світі, про який широкий загал в Україні мало що знав донедавна. Виняток - вузький прошарок тих, хто намацав цю золоту жилу. Переважно IT-фахівці і перебіжчики з ринку Forex.

    Та не лише вони. Курсовий стрибок біткоїну, найпопулярнішого сьогодні різновиду криптовалюти, з близько $1000/од. на початку року до $4300/од. у серпні приніс десятки й навіть сотні мільйонів гривень кільком депутатам парламенту і місцевих рад; зробив віртуальними мільйонерами майстра лісу з Чорнобильської зони, співробітника МВС, менеджера «Укрзалізниці», інших чиновників. Імена держслужбовців-власників криптовалюти містить база е-декларацій Національного агентства із запобігання та протидії корупції.

    Особливість цього віртуального капіталу в тому, що кожний може обміняти його на живі гроші. Станом на сьогодні, загальна сума монет Bitcoin та більш дешевих Bitcoin Cash лише у держслужбовців сягає майже 40 тис. одиниць (з них – понад 22 тис. монет Bitcoin). Якщо їх конвертувати в долари – вийде приблизно $100 млн, за актуальним курсом. В еквіваленті – це 2,5 млрд грн.

    Журналістський проект bihus.info раніше підсумував активи всіх декларантів за 2015 рік – вийшло 26 млрд грн. Тобто, якщо активи, як і курс гривні, суттєво не змінилися з того часу, частка криптовалюти вже становить десяту частину задекларованих чиновниками статків.

    Держслужбовці – лише вершина айсбергу. Стрімке здорожчання біткоїну за останній рік викликало помітний ажіотаж навколо криптовалютного ринку. Гральні відеокарти, які майнери використовують для видобування цифрових монет, раніше коштували в Україні $300, але останнім часом подорожчали ледь не вдвічі, так ілюструє тенденцію Андрій Великий, керуючий партнер інвестиційної групи Iguards.net. Він переповідає «Главкому» одну із свіжих чуток на українському ринку щодо угоди з продажу біткоїнів одразу на мільйон доларів. Того дня ринковий курс криптовалюти не змінився, що, впевнений фахівець, свідчить про єдиний факт – ринок проковтнув мільйонну суму і не помітив...

    За словами юриста практики IT/Media адвокатського об`єднання Juscutum Нестора Дубневича, Україна вже ввійшла в ТОП-10 країн за кількістю користувачів Bitcoin-мережі. А Михайло Чобанян, співзасновник громадської організації Bitcoin Foundation Ukraine, посольства Bitcoin в Україні, стверджував про сотні тисяч українців-учасників ринку криптографічної валюти.

    Попри красномовність, ці ілюстрації та цифри від фахівців навіть приблизно не дають оцінити масштаб українського ринку біткоїнів. Заважає принцип анонімності, покладений в основу операцій із криптовалютою (усі транзакції можна відстежити, але без ідентифікації учасників). Проте найбільша перепона – позиція українських можновладців, які не поспішають легалізувати потужний ринок. Скоріше, навпаки, за останні три роки влада зробила все, щоб маргіналізувати криптовалюту та прирівняти учасників ринку ледь не до шахраїв.

    Що таке біткоїн?

    Біткоїн – найпопулярніший різновид криптовалюти, левова частка капіталізації ринку припадає саме на нього.

    «Монета» дісталася України більш як сім років тому, але помітне визнання вперше отримала, мабуть, опівночі 18 грудня 2016 року. Тоді було націоналізовано найбільший банк країни – «Приватбанк». Нестор Дубневич раніше згадував, як новина сколихнула ринок криптовалют: «майданчик localbitcoins.com у наступні дні показав статистику торгів в Україні на рівні (рекордних – ред.) 2,5 млн грн; українці побачили, що їхні активи опинились під загрозою моніторингу з боку держави і почали їх переводити в криптовалюту».

    На чому ґрунтується довіра до криптовалюти, яку так не люблять правоохоронні органи, а критики називають бульбашкою?

    Платіжна система й однойменна монета Bitcoin з'явились наприкінці 2000-х. Її появу спричинило бажання розробника – під псевдонімом Сатосі Накамото – створити систему повністю незворотних угод, в якій транзакції проходять без участі централізованого органу. Тобто не має зовнішнього адміністратора (банку, податкової суду і т.п.), який може скасувати, заблокувати, оскаржити або примусово здійснити транзакцію. Ще одна особливість – система не має єдиного емісійного центру.

    Існує дві категорії учасників процесу: звичайні користувачі системи та майнери. Перші здійснюють транзакції (купівля/продаж біткоїнів), інші – обробляють їх за допомогою спеціального програмного забезпечення – вирішують складну математичну задачу. Емісія нових біткоїнів – генерація «цифрових монет» – відбувається саме в результаті обчислень для перевірки транзакцій. Хто розв’язав задачу, отримує біткоїни.

    Ось як це відбувається. Транзакція – це повідомлення в мережу про переведення певної кількості біткоїнів від одного користувача іншому. Її бачать майнери (комп’ютерні станції з потужними процесорами) і для завершення операції мають провести обчислення. Лише після цього транзакція заноситься у так званий блок (запис у системі). Таких блоків безліч, кожний з них містить інформацію про тисячі оброблюваних транзакцій. Але найголовніше – кожний блок пов'язаний із попереднім.

    Навіщо такі складнощі? Для гарантії невідворотності угод. Якщо хтось спробує постфактум переписати історію транзакцій, спрацює ефект доміно – водночас, будуть спотворені дані у всіх інших блоках. Це обов’язково помітять учасники мережі. Ланцюговий принцип фактично унеможливлює маніпуляцію з даними і водночас дозволяє кожному користувачу дізнатися, яка кількість біткоїнів належала конкретному гаманцю в певний відрізок часу. Збереження історії операцій з біткоїнами гарантує, що користувач не заявить про переведення суми, якої в нього немає. Запорукою є велика кількість користувачів. А також мотивація майнерів, яка полягає в тому, що як тільки блок займає своє місце в ланцюгу, майнер отримує певну суму біткоїнів.

    Вартість Bitcoin є результатом співвідношення попиту та пропозиції на нього серед його користувачів. На старті одиниця коштувала кілька сотень доларів, наразі – $4300. Незважаючи на такий стрибок заробляти біткоїни останнім часом все складніше. Розмір винагороди скорочується наполовину кожні 210 тис. блоків. Колись сформований блок приносив майнеру 50 біткоїнів, зараз – лише 12 одиниць.

    Крім того, зросли вимоги до обчислювальних можливостей обладнання. На початковому етапі для генерації біткоїнів було достатньо кількох комп`ютерів. Тепер на це здатні лише так звані ферми або фабрики з генерації криптовалюти. Це вузькоспеціалізоване і дороге обладнання з потужними процесорами.

    Співрозмовник «Главкома» - системний адміністратор із досвідом майнінгу. Пару років тому він працював у компанії, в офісі якої стояли півсотні комп`ютерів. У неробочий час айтішник під`єднував цю техніку до біткоїн-мережі, але за кілька місяців згенерував лише половину біткоїна. За його словами, щоб мати помітний дохід, сьогодні потрібно інвестувати в обладнання не менше $13–15 тис. Адже обладнання вдосконалюється, і заробляти зможе лише той, хто має більші потужності.

    Тому безліч сайтів сьогодні пропонують долучитися до бізнесу без купівлі обладнання, а як альтернативу пропонують хмарні сервіси. Андрій Великий закликає до обережності: на таких майданчиках дуже часто зникають гроші.

    Інший спосіб заробітку на біткоїнах – традиційне купи/продай. Ви здійснюєте обмін цифрових монет на долари і навпаки. Різниця на курсі приносить вигоду. Заможні люди можуть розглядати варіант розбудови дата-центру. Власник зможе надавати потужності для майнінгу зацікавленим особам та заробляєте на оренді.

    І Нестор Дубневич, і Андрій Великий впевнені, що більш привабливим варіантом на сьогодні виглядає торгівля обладнанням для видобування криптовалют.

    Рівняння на Росію

    До початку серпня регуляторні, судові та правоохоронні інстанції України вважали криптовалюту, на зразок біткоїнів, сурогатом. Так її назвав Нацбанк у 2014 році в своєму листі-поясненні. І хоча цей документ жодним чином не вирішував статус криптовалюти та не мав регуляторних функцій (бо не є постановою та не підписаний головою НБУ), у створеній Нацбанком правовій невизначеності знайшлись свої бенефіціари. А саме – правоохоронні органи, які почали відкривати кримінальні провадження, проводити арешти та обшуки в учасників ринку.

    У цей же час інші країни готують законодавчу та регуляторну бази для легалізації нової течії цифрових технологій. Наприклад, Японія у квітні стала першою державою, що визнала віртуальні валюти, такі як біткоїн, законним засобом оплати. Взимку в Австрії відкрився перший у світі банк криптовалюти. В деяких кантонах Швейцарії криптовалютою вже платять за комуналку. Є безліч інших прикладів.

    Київ обрав інший шлях. Схоже, далася взнаки давня звичка української влади заглядати через паркан і наслідувати сусіда - Росію. Буде важко знайти більше спільного у двох країн, ніж у динаміці їх поглядів на статус криптовалют.

    У першу чергу, це стосуються визначення криптовалюти як «грошового сурогату». На початку 2014 року такий висновок прозвучав у першому офіційному роз’ясненні на пострадянському просторі, яке дав російський Центробанк. Через дев`ять місяців майже дослівно це роз’яснення переписав український Нацбанк, також назвавши біткоїни «грошовим сурогатом».

    Згідно з листом НБУ від 8 грудня 2014 року № 29-208/72889 випуск Bitcoin не має будь-якого забезпечення та юридично зобов'язаних за ним осіб, не контролюється держорганами влади жодної з країн. Отже, Bitcoin є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих фінансових пірамід та може свідчити про потенційне залучення у сумнівні операції, відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів.

    Отримавши таке знаряддя, російські та українські силовики і суди виступили єдиним фронтом проти бізнесу, що розгорнувся навколо криптовалют. Є приклади невизнання судами ділових угод, де передбачалась оплата товару чи послуг біткоїнами. Генерацію такої валюти (майнінг) українські силовики категорично називали фіктивним підприємництвом або незаконними діями з віртуальною валютою. На цій підставі вилучали обладнання і кошти. Російська прокуратура через суди внесла до реєстру заборонених сайтів півдесятка інтернет-сторінок, на яких автори публікували лише лікбез щодо ринку криптовалюти.

    Паралельно, судові реєстри обох кран наповнились ухвалами у кримінальних справах проти наркоторговців, які знайшли корисний функціонал у біткоїнах – за них можна анонімно купувати «товар», що заважає ідентифікувати злочинців.

    Для людей, далеких від цих технологій, поєднання дій влади та окремих фактів незаконного використання криптовалют створило сумнівну ауру навколо цього ринку.

    Майнінг як гріх

    Представники української влади при нагоді залюбки згадують про репресивний апарат Російської Федерації. Схоже на те, що у переслідуванні учасників ринку криптовалют українці навіть перевершили росіян. Так, наші сусіди закривають інформаційні сторінки про біткоїни, полюють на контрабандне обладнання для майнінгу, затримують наркоторговців, що розраховуються криптовалютою. Українці пішли далі – станом на сьогодні відкрито вже кілька кримінальних проваджень, в яких правоохоронні органи дають волю своїй фантазії, звинувачуючи майнерів у порушенні різноманітних законів.

    Одна з перших кримінальних справ зачепила організацію «Посольство Bitcoin» та її співзасновника Михайла Чобаняна. Восени 2015 року Шевченківський суд Києва видав МВС санкцію на обшук в офісі та житлі Чобаняна, а згодом – на арешт речей, які були знайдені в приміщенні «Інформаційного центру посольства Bitcoin». Були вилучені гроші та обладнання для майнінгу. Приводом стало кримінальне провадження, відкрите три роки тому за статтею Кримінального кодексу щодо незаконних дій із платіжними картками, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення тощо. Слідчі сформулювали фабулу правопорушення так: «за допомогою веб-ресурсів kuna.com.ua та kuna.io користувачам надається можливість придбати, ввести\виввести (електронні гроші) криптовалюту Bitcoin, правила випуску яких не узгоджені з НБУ, що, в свою чергу, порушує порядок використання електронних грошей на території України».

    Задовольнивши клопотання про арешт, суд разом з МВС прирівняв майнінг до емісії грошей, а криптовалюту назвав електронними грошима. Це не відповідає дійсності, адже, як сказано вище, українська влада не визначила статус ані біткоїнів, ані їх аналогів. Про те, що суддя Ольга Юзькова навряд чи пишалася своїм рішенням, може свідчити такий факт: у судовому реєстрі відповідну ухвалу було оприлюднено лише через рік після її винесення.

    Серед силовиків-піонерів, які першими йшли у хрестовий похід проти майнерів – Управління СБУ в Чернігівській області. Наприкінці 2014 року місцеві контррозвідники розпочали розслідування за фактом фіктивного підприємництва. Фабула звучала так: «Невстановленими особами було створено ТОВ «Біт-Нет» для емісії криптовалюти «біткоїн», випуск та обіг якої на території України заборонений, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону «Про Національний банк України»». Формулювання, які використовували співробітники СБУ у судових клопотаннях, можуть викликати іронічну посмішку не лише у фахівців: «…для легалізації вказаної діяльності був складений договір про надання послуг апаратного хостингу (колокейшн) між «Біт-Нет» та компанією «Кастлетон трейдинг ЛП» (Велика Британія)…». Однак Деснянський суд Чернігова влаштовували всі словесні пасажі силовиків – на їх підставі суддя задовольнив клопотання про зняття банківської таємниці та проведення податкової перевірки.

    Під час полювання на майнерів силовики навіть вдаються до хитрощів . Наприклад, у Полтавській області вони вимагали в суді вилучити обладнання для генерації криптовалюти в одній з квартир. Як підставу для цих дій вони демонстрували звернення до служби з надзвичайних ситуацій щодо смороду горілої електропроводки з квартири, де була розташована техніка.

    У Чобаняна є єдине пояснення походеньок силовиків по айтішниках і майнерах: «зарплати низенькі, треба засівати…», - висловився він у коментарі «Главкому». Отримавши досвід пресингу з боку правоохоронних органів, експерт запевняє: через невизначений статус криптовалюти учасники ринку намагаються не афішувати свою роботу. «Нормальний майнер, як шпигун, мовчить… Якщо почне базікати, одразу прийдуть гості…», - пояснює Чобанян.

    Конспірація інколи не допомагає. «Ферма» з генерації криптовалюти – це потужне обладнання, що споживає значний обсяг енергії. Відтак для силовиків показники лічильників можуть слугувати підказкою. За словами Андрія Великого, на сьогодні світовий ринок криптовалют споживає електроенергії, як ціла європейська країна.

    Хабарі, наркотики, податки

    Правоохоронні органи, як бачимо з прикладів, і справді вдаються до маніпуляцій із законодавством та фактами заради доведення своєї правоти у протистоянні з майнерами. Але наскільки вони перебільшують загрозу, яку, буцімто, несуть криптовалюти?

    За бажання можна знайти безліч варіантів для кримінального застосування біткоїнів. Наприклад, в Україні кілька місяців тому відкрили справу проти «мінера», який вимагав заплатити йому винагороду у біткоїнах, щоб він не скоїв теракт в торговому центрі Херсона.

    Те, що біткоїн популярний як засіб оплати за наркотичні та психотропні речовини, визнають навіть учасники цього ринку. У відкритому доступі можна знайти низку кримінальних проваджень, де описані такі історії. Найменш інтелектуальний спосіб поєднати біткоїни та наркотики: замовити «товар» поштою, сплатити біткоїнами, піти за наркотиком на пошту (часто оперативники затримують покупців після отримання такої посилки). Інший варіант: оплата біткоїнами роботи наркодилерів. У цьому випадку криптовалюта – додатковий елемент конспірації продавців наркотиків, «робота» яких виглядає приблизно так: охочих працювати наркокур`єром знаходять через відповідне оголошення у розсилці в месенджері. Потім майбутній кур’єр перераховує як заставу певну суму грошей на обумовлений електронний гаманець. З іншого месенджера йому надходить повідомлення про адресу схованки з наркотиком. Це може бути, наприклад, ямка під рекламним щитом на трасі. Кур'єр забирає товар, ділить його на менші частини і залишає в інших схованках – кінцевим споживачам. Опис цих місць із «закладками» або фотографії він відправляє за допомогою месенджера своїм кураторам. За цю роботу розповсюджувач отримує оплату в біткоїнах. Згодом, на свій ризик, він зможе обміняти їх на живу валюту через спеціалізовані біржі.

    Наркотрафік - не єдине темне місце, яке в поєднанні з можливостями криптовалюти напружує правоохоронців. Можна сприймати як параною, але рік тому російський суд на прохання прокуратури заборонив кілька статей в інтернеті, які розкривали механізми надання хабарів посадовим особам. З інтернету були видалені статті «Як треба давати хабарі?» та «Чому в Росії (не) заборонять біткоїни». Мовляв, тексти містять лікбез для корупціонерів. Російська влада заборонила доступ, оскільки інформація «сприяє формуванню в суспільстві думки про можливість безкарно здійснювати корупційні злочини».

    Насправді, перевага біткоїна як альтернативи звичній формі хабара не така вже й очевидна. «Фірмова» анонімність платіжної системи Bitcoin зберігається лише до моменту, поки власник криптовалюти не вирішить перевести її з власного віртуального гаманця на біржу для конвертації в долари, євро і т.п. У більшості випадків така процедура вимагає верифікації. Тому, коли компетентні органи зацікавляться хабарником і звернуться, наприклад, до біржі, таємне стане явним.

    Щоправда, просунутим чиновникам-хабарникам з України поки що не варто турбуватися з цього приводу. Адже, доки держава не визнала біткоїн товаром, грошима або іншим видом матеріального активу, його набуття буде важко кваліфікувати як «неправомірну вигоду».

    З іншого боку, вже з`явився прецедент, коли наявність у народного депутата біткоїнів вартістю в десятки мільйонів гривень, зацікавила Генпрокуратуру. Мова йде про перевірку Олександра Урбанського в рамках кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків. Так, слідчі з посиланням на ДФС встановили, що за останні 10 років нардеп заробив не більше 3 млн грн, з яких сплатив податки. А в електронній декларації про доходи за 2015 рік вписав зовсім інші цифри. Готівку на 25 млн грн, а також дорогу нерухомість і престижне авто. Найдорожчу вартість має інший його актив – 5328 біткоїнів. Наприкінці 2015 року їх можна було конвертувати у 54 млн грн. Станом на минулий четвер – майже в 600 млн грн.

    Нестор Дубневич впевнений, що «токсичність» криптовалюти, яку так побоюються силовики, є не більшою, ніж традиційних валют – гривні, долара, євро.. Він згадує результати міжнародного дослідження, згідно з яким у 2015–2016 роках частка криптовалют у розрахункових операціях із торгівлі зброєю, наркотиками, людьми не перевищила 5% відносно інших валют.

    Легалізація

    З огляду на позицію Нацбанка трирічної давнини та позицію інших органів влади, держава взяла паузу, віддавши незрозумілу їй галузь на поталу правоохоронним органам.

    Яскравий приклад – звернення компанії «Єдинаркоін» до ДФС у Харківській області, в яких фірма просила про індивідуальну податкову консультацію щодо питань оподатковування операцій з криптовалютою в Україні.

    На один із листів (щодо криптовалюти Aitibicoin) фіскальна служба відмовилась відповідати, оскільки «запитувач не є платником податку на додану вартість». У відповіді на інший лист (щодо криптовалюти E-dinar ) ДФС надала податкову консультацію наступного змісту: «Якщо операції, що проводяться платником податків, не віднесені до операцій, що не є об'єктом оподаткування, не звільнені від оподаткування, або не є операціями, до яких застосовується нульова ставка та 7%, то вони підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою згідно ПКУ. У разі відповідності віртуальних валют ст. 185  ПКУ, операції з постачання криптовалюти E-dinar  та інших віртуальних валют, відповідно до ПКУ підлягають оподаткуванню ПДВ».

    Іншими словами, у так званій консультації від ДФС самої відповіді не було. Це визнали навіть всі судові інстанції, зазначаючи, що замість надання роз`яснення та рекомендацій податковий орган посилався лише на умови, у разі настання яких операції з віртуальною криптовалютою в Україні оподатковуватимуться. Фіскальна служба тепер має написати нову відповідь.

    Визначена позиція щодо криптовалюти в органів влади з`являється лише тоді, коли ви на власний ризик все ж таки спробуєте використати свої цифрові монети. Це наочно ілюструє минулорічній судовий процес навколо договору між замовником і розробником програмного продукту. Сторони узгодили «обмін товару на роботи» – створення програмного забезпечення за «оплату» у вигляді біткоїнів на суму 10 тис. гривень. Замовник не оплатив роботу, але суд не знайшов у цьому порушень із таким поясненням: «цифрова продукція Вitcoin не є предметом матеріального світу, не має індивідуальних ознак, а тому не може бути об'єктом судового захисту».

    Цього тижня на тлі стрімкого зростання курсу біткоїну, а також скандалу навколо арешту потужного обладнання «ферми» з генерації криптовалюти, яку поліція та СБУ виявили у київському басейні, В таких умовах ринок стало важко не помічати і Нацбанк вирішив врешті дещо оформити своє бачення.

    У свіжій офіційній заяві НБУ повідомляється, що для вироблення спільної позиції щодо правового статусу Bitcoin та його регулювання започатковано діалог із Мінфіном, фіскальною службою, службою фінмоніторингу. Щоправда, більш важливим у цій заяві були не плани, а виправлення старих помилок: НБУ відмовився від застосування до біткоїну терміну «грошовий сурогат».

    Доки Нацбанк шукатиме статус для криптовалюти, ринок рушив далі. До осені в українській столиці можуть з’явитисья понад 20 Bitcoin-банкоматів - Cryptomat для купівлі біткоїнів за гривні, обіцяв напередодні Михайло Чобанян. А 15 серпня у ресторані «Гіві Рубінштейн» вперше в Україні запустили систему, що дозволяє приймати як оплату за рахунком криптовалюту - біткоїни, лайткоїн та деш. Пізніше обіцяють розширити список. Систему оплату впроваджували компанії Cryptogroup спільно з Profit Solutions.

    Федір Орищук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ