Голова Ради Нацбанку розповів, як приборкати інфляцію

Рада Національного банку України ще влітку 2017 року наголосила на необхідності активного застосування наявних інструментів грошово-кредитної (монетарної) політики з метою стримування інфляції в межах 8 ±2%. Однак, Національний банк не почав проводити більш жорстку грошово-кредитну (монетарну) політику з огляду на необхідність балансування між нівелюванням інфляційних ризиків і підтримкою економічного зростання, а лише утримався від пом’якшення політики. Про це повідомив голова Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook, коментуючи те, що фактична інфляція в 2017 році (13,7%) перевищила цільові показники по інфляції Нацбанку (8% з допустимим діапазоном відхилення ± 2 п. п.).

Він нагадав, що лише в кінці жовтня Національний банк підвищив облікову ставку до 13,5% річних.

«Для поліпшення інфляційної ситуації лише підвищення ставки центрального банку, що є стандартною центробанківською практикою боротьби з інфляцією, однозначно недостатньо. Більш того, не можна відкидати той факт, що за інфляції пропозиції зростання банківських ставок по кредитах, яке може відбутися внаслідок підвищення облікової ставки НБУ, вітчизняні виробники закладуть у вартість продукції, що, в свою чергу, може стимулювати зростання цін. Зважаючи на це, Національний банк України вимушений з обґрунтованою обережністю ставиться до використання облікової ставки в якості інструмента боротьби з інфляцією. Це дещо обмежує можливості Національного банку в боротьбі із інфляцією (з урахуванням того, що облікова ставка є основним інструментом політики НБУ)», - зазначив Данилишин.

Він звертає увагу на вплив на інфляцію зміни обсягів коштів в обігу. «Для забезпечення стабільності національної грошової одиниці, в Україні не можна допускати навіть короткострокове свавілля в регулювання пропозиції гривні, адже це залишається вагомим чинником інфляції, як і обмінний курс національної валюти до інших валют», - сказав Данилишин.

«Водночас вбачається необхідність подальшого посилення координації державної політики та різних органів державної влади в подоланні інфляції. Зокрема факт здійснення значних обсягів бюджетних видатків у грудні, відповідно переливання гривні з казначейського рахунку в Національному банку на грошово-кредитний ринок, продемонстрував необхідність жорсткої тактичної координації грошово-кредитної (монетарної) та бюджетної політики», - зазначив глава Ради НБУ.

За його словами, ситуація ускладнилася тим, що з 1 липня відповідно до рішення Кабміну скасовано регулювання цін на продукти харчування. «Оскільки в нашій країні в структурі споживчого кошика висока питома вага витрат на продукти харчування, то скасування регулювання цін на продовольство зробило істотний внесок в інфляцію. Для зниження інфляції необхідна координація діяльності НБУ, Кабміну і Антимонопольного комітету. Але АМКУ не досяг успіху в демонополізації ринків. Станом середину 2017 року більше 40% ринків в нашій країні були монополізовані, 11% ринків працювали в умовах адміністративної чи природної монополії. Монополії і олігополії склалися в ПЕК (65%), у сфері транспорту і зв'язку (82%). Монополісти зловживають своїм становищем, застосовують інструменти, що дозволяють максимізувати прибуток шляхом завищення цін і тарифів. Це відбивається на інфляції», - зазначив Данилишин.

На його думку, потрібно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростанню тарифів, що не обумовлені підвищенням якості послуг, структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків. «Такі заходи спрямовані не тільки на зниження інфляції, але і на забезпечення умов для довгострокового зростання економіки», - підкреслив він.

Данилишин додав, що вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення. «Не знімаючи відповідальності з Нацбанку щодо інфляційної динаміки, закликаю бути більш коректними в оцінках причин зростання цін в Україні», - заявив він.

«Сильний вплив на зростання споживчих цін мають фактори, які не підконтрольні НБУ. Серед них, разом зі скасуванням регулювання цін на продукти харчування - зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової і сільськогосподарської продукції. Ці фактори діють на стороні витрат, тому НБУ обмежений у протидії зростанню цін. Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це може мати наслідком зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного вплив збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції є обмеженим», - підсумував Данилишин.

Як повідомлялося, за підсумками 2017 року в Україні споживчі ціни підвищилися на 13,7%. У грудні 2017 року у порівнянні з листопадом того ж року інфляція становила 1%.