Київську поліцію просять розібратись, чи покриває Петрашко корупційні схеми на ринку сірчаної кислоти

Мінекономіки не реагує на порушення, що відбуваються на держпідприємстві «Східний ГЗК», внаслідок яких державі завдано збитків на 137 млн грн. Про це йдеться у зверненні народного депутата Сергія Магери до керівника Головного управління Нацполіції у м.Києві.

Депутат зазначив, що держпідприємство «Східний ГЗК», яке є одним з найбільших виробників сірчаної кислоти, отримує збитки внаслідок того, що продає свою продукцію не кінцевим споживачам, а посередникам. Зокрема, «ексклюзивним посередником» держпідприємства є ТОВ «Фірма Торгсервіс», яка не є виробником цього ресурсу.

«Внаслідок дій «ексклюзивного посередника» ТОВ «Фірма Торгсервіс» держпідприємство недоотримало потенційно бюджетних коштів на суму 137 мільйонів гривень», - зазначається в зверненні.

Окрім того, депутат звертає увагу на те, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, головою якої є міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, опосередковано сприяє вчиненню таких кримінальних порушень. Зокрема тим, що не вживає заходів щодо перегляду квот на імпорт сірчаної кислоти. Та просить поліцію розібратись в ситуації.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає - купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.