Кому потрібна дорога гривня?

Національний банк України уже більше місяця день за днем знижує котування іноземних валют до по відношенню до гривні. 

Частина українців радіє: в євровому та доларовому еквівалентах зарплати і пенсії зростають. Інші (особливо ті, хто привозить валюту з заробітків) скаржаться: якщо ще влітку за три тисячі євро можна було отримати 90 тисяч гривень, то нині – 78. І це навряд чи може подобатися.

Більшість опитаних «Главкомом»  експертів стверджують: сьогоднішній курс гривні - шкідливий для країни. Користувачі соцмереж вже звинуватили уряд у том, що він йде протореною експрем’єром Юлією Тимошенко у 2008 році стежкою, що веде до обвалу гривні і масштабної кризи.

То кому ж потрібне укріплення гривні і до чого воно може призвести?

Якщо гривня укріплюється, значить, це комусь потрібно?

Експерти пояснюють укріплення гривні тим, що Міністерство фінансів активно оголошує аукціони з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які охоче скуповують іноземні інвестори. «ОВДП деноміновані у гривні. Українські інвестори не мають грошей на те, щоб вкладати їх у ОВДП. Власники компаній орієнтовані на пошук грошей не для інвестування, а для себе. А от у іноземців гроші є. Вони приходять на наш ринок ОВДП, але не з гривнями, а з доларами. Вони починають продавати їх за гривні», - пояснив «Главкому» економічний експерт Олег Устенко.

Головний експерт Ради Нацбанку Віталій Шапран підтвердив, що українські ОВДП є дуже привабливими у регіоні. «Я не знаю іншої країни у регіоні, окрім хіба що Туреччини, яка б під урядові гарантії розміщувала позики із такими (високими) відсотковими ставками. На тлі зниження відсоткових ставок у РФ, Туреччині та інших країнах, українські ОВДП виглядають дуже привабливо», - сказав він «Главкому».

Додатковим фактором, що обумовлює активне скуповування іноземцями ОВДП, експерти називають ефект «розумних грошей». Працює він приблизно так: один інвестор бачить, що інші починають активно щось купувати. Логіку такого рішення він до кінця не розуміє, однак, побоюючись прогадати, керований думкою «інші ж чомусь це роблять», він теж вкладає гроші у ці папери.

Надлишки ж доларів скуповує НБУ, таким чином поповнюючи свої резерви. Станом на 11 вересня резерви НБУ перевищували $22 млрд, однак Мінфін вважає, що це замало і дорікає НБУ у пасивності. Так, міністр фінансів Маркарова розкритикувала фінрегулятора за те, що він не робить достатньо зусиль для стримування зміцнення курсу гривні. «Мінфін про це говорить вже пару місяців. Але ми на політику НБУ не впливаємо», — повідомила Маркарова. На її думку, зміцнення гривні можна було використати для того, аби накопичити резерви, знизити відсоткові ставки (зокрема облікову) та скасувати всі обмеження на рух капіталу в країні.

Чому ж при зміцненій гривні не падають ціни? За даними ЗМІ, ринок чекає на «відкат» назад, бо  невдовзі тренд зміниться: ОВДП доведеться викупати, і гривня почне слабшати. Як відомо, проект бюджету 2020 року розраховувався, виходячи з курсу 28,2 грн/$1.

Чи повернеться «криза Тимошенко»?

Для чого відомству Оксани Маркарової зараз активно продавати ОВДП? За словами Устенка, логіка наступна: «Мінфін намагається, наскільки це можливо, перевести наші  попередні боргові розписки у гривневі - бо структура боргових зобов’язань така, що більша частина з них у доларі, а це погано. По великому рахунку, Мінфін намагається збільшити термін  цих розписок».

У свою чергу головний експерт Ради Нацбанку Шапран критикує дії Міністерства. «На мою думку, концентрація аукціонів з розміщення ОВДП дуже висока, і коли Мінфін залучає більше 10 млрд грн на день, то звісно, це відбивається на ринку», - зазначив він.

Аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко вважає, що сьогоднішня ситуація на валютному ринку України схожа на ту, що мала місце у 2008-у. Нагадаємо, тоді влітку курс гривні стрибнув з 5,05 до 4,70 грн за долар, після чого восени вдвічі обвалився. «Проблема в тому, що поточна надлишкова пропозиція іноземної валюти переважно пов’язана лише з одним джерелом (тобто ОВДП)», - зазначив аналітик і  уточнив, що це джерело може швидко зникнути, і ситуація швидко розвернеться. «Якщо розворот буде стрімкими, це може викликати панічну реакцію ринку, що призведе до ще більших темпів девальвації», — побоюється експерт.

У свою чергу Олег Устенко вважає, що порівнювати ситуацію 2008 року із нинішньої не дуже коректно. «Тоді була інша ситуація: на той час НБУ не мав такого незалежного мандату», - зазначив він.

На його думку, ризик обвалу гривні найближчим часом не є високим. «Для того, щоб це відбулося, має статися якась виключна подія. До прикладу, різкий обвал на зовнішніх ринках. Інший варіант - світова фінансова криза. Вона справді можлива, але наскільки скоро – важко сказати. Ще одним прикладом можуть послугувати широкомасштабні воєнні дії чи повна відмова від реформ», - зазначив Устенко. Водночас він погодився із Шапраном у тому, що Мінфін занадто поспішає: «Наскільки це можливо, поки нам сприяє ринок, Мінфін намагається міняти доларові борги на гривневі, вони очевидно поспішають. Але все справді має свій зворотній бік».

Економіст Сергій Фурса також вважає, що порівнювати ситуацію з 2008-м роком навряд чи можна. Разом з тим він зазначає: «Після 2008 року гривня впала, бо відбулася світова фінансова криза. Якщо завтра настане світова фінансова криза, то гривня впаде. Але ми не може на це впливати. Тож, якщо це не відбудеться, то казати, що гривня різко впаде – нісенітниці».

Тим часом, поки Мінфін активно розпродає ОВДП, укріплена гривня вже почала шкодити українській економіці. Україна – країна експортно залежна. У структурі її виручки від експорту третина надходить від сільгоспвиробників. «Звісно, вони почуваються приниженими, бо вони продали свій товар за долари на іноземному ринку, а тут повинні міняти за заниженим курсом. Більша частина наших експортерів буде незадоволена таким курсом», - зазначає Олег Устенко.

Водночас експерт прогнозує, що за кілька місяців гривня повернеться на попередні позиції - «дійде до нової зони комфорту» - близько 27 грн за долар. «Я думаю, що ми будемо бачити зміни досить швидко. НБУ йде у фарватері пом’якшенням монетарної політики, вони знижують свою ключову ставку, і поступово це робитиме кредитний ресурс дешевшим, а отже, робити покупку наших цінних паперів менш цікавим», - додав він.

Понад те, за словами експертів, укріплення валюти в експортно орієнтованій економіці негативно впливає на державний бюджет: дохідність бюджету потенційно знижується. «У нашому випадку це теж становить небезпеку. Та курсова зона, яку ми бачимо, є не дуже правильною. Я думаю, що через невеликий період часу ми побачимо збільшення курсу», - резюмував Устенко.

Наталія Сокирчук, «Главком»