Куди зникають мільярди з енергоринку України?

Тарифи на електроенергію в 2018 році знову поповзуть вгору. І станеться це всупереч обіцянкам  влади, яка гарантувала, що дворічний тарифний марафон, розпочатий навесні 2015 року, завершиться 1 березня 2017 року. Саме тоді ціни на електрику мали сягнути економічно обґрунтованого рівня і припинити ситуацію, коли за низькі тарифи для населення платила промисловість. Також, споживачів тішили розмовами про те, що завдяки вищим тарифам енергоринок наповнюватиметься додатковими мільярдами, які спрямують на модернізацію зношених енергетичних об’єктів.

Що ж маємо у підсумку після дворічної програми росту тарифів на електроенергію? Енергетика продовжує деградувати, а споживачі, навіть у мегаполісах, страждають від постійних  знеструмлень і платять за неякісні послуги.

Куди ж зникли сплачені кошти? Відповідь на це питання – таємниця, яку не розкриває влада, влаштувавши надійну кругову поруку з власниками енергетичних холдингів. Свідчення цьому – цинічне ігнорування державними регуляторами більшості інформаційних запитів «Главкому». Хоча закон про доступ до публічної інформації зобов’язує чиновників відповідати протягом п’яти робочих днів. Більше того, тепер від громадськості приховали навіть ту інформацію про діяльність енергоринку, яка десятиліттями була у вільному доступі.

Попередження про ймовірне зростання тарифів на електроенергію в 2018 році  оприлюднив керівник Нацкомісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк. «Протягом останніх місяців лунали «батьківські» заяви від різних членів уряду про наявність підстав для зниження чи не підвищення тарифів….  Але ми отримали прогнозний баланс електроенергії на 2018 рік, затверджений Міненерговугілля - він свідчить про протилежне», - написав Дмитро Вовк на своїй сторінці у соцмережі.

Подорожчання станеться нібито через те, що розроблений Міненерговугілля баланс на 2018 рік передбачає зменшення виробництва дешевої електроенергії на атомних  та гідроелектростанціях. Відповідно, зросте частка виробництва дорожчої електроенергії теплових електростанцій (ТЕС) та теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Крім того, тариф зростатиме ще й через інфляцію та зниження курсу гривні. Тому марафон підвищення цін на електроенергію триватиме й далі. А відтак, грошові обороти енергоринку й надалі множитимуться. Але чи почнеться нарешті розвиток галузі, основним атрибутом якого мала би стати системна модернізація енергетичних об’єктів?

Ретроспектива тарифних перегонів

Навіть незначне підвищення тарифу на електроенергію – на 5-7 копійок за кВт-годину - приносить додаткові мільярди доходів учасникам енергоринку. А коли тарифи зростають в рази, відповідно, в рази множаться і доходи. Цілком логічно припустити, що при такому різкому зростанні доходів галузь мала б розвиватися, наприклад, такими ж темпами, як це було сто років тому - за часів реалізації плану ГОЕЛРО.

Електроенергія в Україні за останніх чотири роки подорожчала майже у п’ять разів. Зокрема лише з квітня 2015 року, коли тариф складав 51,2 коп за кВт-год, по березень 2017 року середнє значення тарифу для побутового споживача зросло в 2,4 рази!

Деталізовану інформацію про поетапне підвищення тарифів для побутових споживачів можна прочитати на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

В результаті, наприклад, у 2016 році споживачі заплатили за електроенергію на 27 млрд грн. більше, ніж у 2015 році. Цілком логічно постає запитання: куди ж пішли додатково зібрані мільярди? Ні оновлення зношених енергетичних мереж, ні спорудження сучасних електростанцій, ні належних запасів вугілля на складах ТЕС немає.

«Ситуація у нас справді не радісна: за останні 10 років теплова генерація лише постаріла – їй було 40 років, а тепер 50. Але жодного нового енергоблоку не збудували. За останні 10 років зі ста існуючих теплових енергоблоків косметичну модернізацію зробили приблизно п’ятій частині з них. Яка перспектива? Лише погіршення, - констатує в розмові з «Главкомом» колишній член НКРЕ Василь Котко. - Теплова генерація вже двічі відпрацювала свій проектний ресурс. Енергомережі зношені на 50-60%, то ж не дивно, що в Київській області, там де я живу, по кілька разів на місяць знеструмлюють споживачів».

До прикладу, двічі міністр енергетики Іван Плачков наприкінці жовтня відверто розповів учасникам міжнародного енергетичного форуму «Тиждень Відкритої Енергетики 2017» про невтішну ситуацію в Обухівському районі на Київщині. У селі Безрадичі (де, до речі, поруч з Плачковим проживає колишній президент Віктор Ющенко) десятки разів на місяць відключають світло на 3-5 годин. І це мова про енергопостачання в елітному районі столичної області, що ж говорити про глибинку. Цілком очевидно, що галузь занепадає, а споживач сплачує високі тарифи за неякісні послуги.

«Бориспіль занурився в темноту та холод. Немає світла вже 12 годин. Оператор Тетяна на гарячій лінії «Київобленерго» приємним голосом повідомила, що ліквідація причин аварійного відключення займе 24 години. Добре, що на вулиці ще не –24 градуси», - днями написала у Фейсбуці відома журналістка Світлана Коляда.

Знеструмлення стало звичним явищем навіть у столиці, особливо з  настанням опалювального сезону. Особливо потерпають мешканці Солом`янського району: там відразу вимикають ще й холодну та гарячу воду,  а у деяких будинках станом на середину листопада не ввімкнули опалення. Та на сайті «Київенерго» про це ні слова. Столичні енергетики лише нагадують, що у киян перед ними мільярд боргу за світло.

Структура виробництва  в млн грн. (без ПДВ)

Фінансовий дефолт «Енергоринку»

Чому ж не вирішуються проблеми галузі і куди витрачається додаткова виручка?  Схоже, що причетні до енергобізнесу сторони не виказують бажання давати пояснення. Вперше за багато років на сайті ДП «Енергоринок» і досі не оприлюднено інформацію щорічних загальних зборів членів оптового ринку (ОРЕ) за 2016 рік (збори відбулися 27 лютого 2017 року) – від громадськості приховали Звіт ради ОРЕ, немає й «Звіту Розпорядника коштів ОРЕ», «Звіту банкіра», «Звіту аудитора ОРЕ». До 2017 року ці документи були у вільному доступі.

І це не дивина: у такий спосіб приховуються схеми перерозподілу фінансових потоків “Енергоринку”, обсяги яких цьогоріч прогнозуються на рівні 160 млрд грн. Величезне занепокоєння викликають боргові проблеми: заборгованість постачальників за придбану на оптовому ринку електричну енергію на кінець 2016 року перевищила 29,8 млрд грн. А це вже реальна загроза національній безпеці держави. «Накопичення та мультиплікація простроченої заборгованості на усіх ланках ринку призвела до того, що борги перед генерацією за три роки зросли удвічі. Їх більша частина не має джерела погашення», - стверджує колишній директор ДП «Енергоринок», екс-заступник міністра енергетики  Юрій Саква. Він наголошує, що «виробники, в свою чергу, вимушено мають дзеркальну заборгованість з оплати палива, погашення кредитів, податкових, інших зобов’язань». 

Хто ж не платить за електроенергію? Головні борги генерують шахти, водоканали, теплопостачальні підприємства та бюджетні організації – їх заборгованість сягає майже 80% від загальних боргів споживачів. За даними ДП «Енергоринок», лише за 9 місяців 2017 року енергопостачальні компанії наростили сумарну заборгованість майже на 1,5 млрд грн., серед них:

• ДП «Регіональні електричні мережі» − 959 млн грн.;
• ПрАТ «ДТЕК ПЕМ – Енерговугілля» − 498 млн грн.;
• ПАТ «Черкасиобленерго» − 11 млн грн.;
• ВАТ «Тернопільобленерго» − 4,4  млн грн.;
• ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» − 101,5 тис. грн.

Практично безнадійною стала заборгованість підприємств, розташованих на неконтрольованій території – майже 11  млрд грн. З 25 квітня цього року постачання електроенергії туди повністю припинено – раніше  таке постачання здійснювали дві компанії: «ДТЕК Донецькобленерго» (власник - холдинг Рината Ахметова) та ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» («ЛЕО», власник - компанії, які пов’язують з Костянтином Григоришиним). «З початком антитерористичної операції у «ЛЕО» була відсутня можливість отримувати оплату в повному обсязі… Це зумовлено тим, що на непідконтрольній території Луганської області не діють платіжні системи…», - повідомив «Главкому» керівник ТОВ Володимир Грицай. Менеджер відмічає, що борги сягають 5 млрд грн, а тому це спричинило неготовність енергомереж Луганщини до осінньо-зимового максимуму навантажень, тому взимку аварій в мережах не уникнути.

ТОВ «ЛЕО» також надало редакції свою версію того, хто і як довів до повного фінансового краху енергомережі Луганщини.

Проте зростання заборгованості «Енергоринку» відбувається ще й через численні махінації енергетичних підприємств, інформація про які не завжди стає відома громадськості. «Колись успішні державні енергопостачальні  компанії «Запоріжжяобленерго» та «Черкасиобленерго» були втягнуті в сумнівні фінансові схеми, тому протягом 2015-2016 років вони додатково заборгували за електроенергію понад 1,3 млрд грн», - навів приклад Юрій Саква. Енергопостачальним компаніям законодавчо обмежили можливість відключення водоканалів та екологічно небезпечних підприємств. Обмеження були сприйняті ними як дозвіл не платити.

Невпинне щорічне зростання заборгованості «Енергоринку» підтвердила «Главкому» й НКРЕКП – з  посиланням на  інформацію ДП «Енергоринок»:

Основні причини накопичення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії:

• неналежні розрахунки на території проведення АТО.
• неналежне фінансування державних шахт, які не оплачують спожиту електроенергію,
• неналежне фінансування пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, газу, тепло-, водопостачання;
• неврегульоване питання розрахунків за спожиту електричну енергію захищеними споживачами (відключення яких матиме наслідки техногенного характеру) – уряд та Міненерго затвердили «Порядок забезпечення постачання електроенергії захищеним споживачам», а також Правила безпечного постачання електроенергії згідно з Законом «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності 11.06.2017;
• невиконання менеджментом компаній обов'язків зі стягнення заборгованості з боржників та обмеження електропостачання (перегляд рівня екологічної броні) цим споживачам.

Міненерговугілля обіцяє розчистити борги

Через неплатежі енергопостачальних компаній, «Енергоринок» множить борги перед виробниками електроенергії (майже 28 млрд грн). Зокрема, «заборгованість ДП «Енергоринок» перед генеруючими підприємствами ДТЕК на 1 вересня 2017 року складає 7,3 млрд грн., а заборгованість «ДТЕК Донецькобленерго» перед  «Енергоринком» -  5,3 млрд грн», - повідомили «Главкому» в ДТЕК.

«Причин заборгованості декілька. По-перше, це недоплата з боку НКРЕКП дотаційних сертифікатів для поставки електроенергії населенню на тимчасово непідконтрольну територію за період з вересня 2014  по квітень 2015-го (НКРЕКП щомісячно приймає постанови  про врахування суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни – «Главком»). По-друге, заборгованість споживачів на непідконтрольній Україні території, яка була сформована до 1 травня 2015 р. І по-третє, заборгованість за сальдо-перетоки, які здійснювалися згідно з постановою уряду №263 від 7 травня 2015 року (до цього діяло рішення Кабінету Міністрів №595 від 7 листопада 2014 р.).  Саме ця постанова визначила особливість діяльності на непідконтрольних територіях та регулювала створення окремого ринку електроенергії, на який ми поставляли лише різницю в перетоках електроенергії. З 26 липня 2017-го припинені перетоки електроенергії на непідконтрольну територію Донецької області», - розповіли у ДТЕК.

До виходу постанови №263, ДТЕК Донецькобленерго здійснював постачання електроенергії на підставі рішення РНБО від 2 грудня 2014 р. та урядового N595 від 7 листопада 2014 р.

З метою подолання боргових проблем Міністерство енергетики та вугільної промисловості розробило проект Закону «Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії».  «В міністерстві створена міжвідомча робоча група, покликана узгодити всі проблемні питання цього законопроекту – там є концептуальні зауваження Мінфіну. Найближчим часом документ буде доопрацьовано і подано до Кабміну», - повідомила «Главкому» директор департаменту електроенергетичного комплексу міністерства Ольга Буславець.

Відсутність повних розрахунків за спожиту електроенергію ставить під загрозу стабільну роботу енергосистеми. Тому «Енергоринок» залучає  кредитні кошти в «Ощадбанку» та «Укргазбанку» для оплати виробниками електроенергії за вугілля, а також для ремонтних робіт і накопичення палива на складах теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей.

У підсумку підприємствам галузі доводиться віддавати мільярди гривень відсотків фінансовим установам, зокрема “Ощадбанку”, який багато років поспіль виконує роль головного фінансиста “Енергоринку”. І цьогоріч для потреб ДП «Енергоринок» відкрито кредитні лінії в АТ «Ощадбанк» та АБ «Укргазбанк» на суму 3,4 млрд грн. «НКРЕКП в рамках цього кредитного портфеля відповідними постановами щомісяця погоджує рішення Ради ОРЕ щодо залучення кредитних коштів у цих банків, а також затверджує перерахування їх виробникам електричної енергії як оплату товарної продукції майбутніх розрахункових періодів», - повідомив «Главкому» державний регулятор. 

Плата за кредити лягає додатковим тягарем на усіх споживачів. До прикладу: у  2016 році «Енергоринок» залучив 10,8 млрд грн кредитів Ощадбанку під 22% річних. За рік користування цією позикою довелося заплатити майже 2 млрд грн.

За даними ДП «Енергоринок», загальна заборгованість енергоринку перед кредиторами за придбану на ринку електроенергію на кінець 2016 року склала понад 28,1 млрд. Більш детально про поточні зобов’язання енергоринку, обсяг яких за минулий рік зріс з 32,4 млрд грн. до 37,3 млрд, - у Звіті про фінансовий стан ДП «Енергоринок» на кінець 2016 року .

Додаткові доходи енергоринку також ідуть на погашення доларових кредитів приватної генерації - йдеться про ДТЕК Рината Ахметова.

Бенефіціари тарифного марафону

Після різкого трикратного знецінення національної валюти у 2014-2015 роках, перспективи компанії  ДТЕК – а їй належить понад 70% теплових електростанцій – були невтішними. На 2014 рік в ДТЕК залишився борг на $3 млрд, до девальвації це складало 24 млрд грн, а після неї – понад 70 млрд. І цю суму потрібно було віддавати міжнародним ING Bank, Barclays, Deutsche Bank, Erste Bank, UniCredit Bank, а також російським Cбербанк, ВТБ «Капитал», Газпромбанк та іншим структурам в доларах. Тому необхідність піднімати  тарифи на електроенергію була життєво необхідною саме для енергетичного бізнесу Ахметова.

В результаті домовленостей на найвищому рівні, державний регулятор у квітні 2016 року запровадив методику розрахунків ціни на електроенергію, у якій ціна вугілля для теплоелектростанцій вираховувались за формулою «Роттердам плюс» з прив’язкою до індексу AP12. Це дало змогу стрімко нарощувати тариф для теплової генерації (в інтересах ДТЕК) – протягом року він зріс з 0,8 грн до 1,4–1,8 грн за кВт-год. Але при цьому уряд стримував ціну на вугілля державних шахт.

Колишній член НКРЕКП Андрій Герус відразу ж подав позовну заяву до Окружного адміністративного суду Києва про визнання недійсною постанову регулятора №721 – з метою скасування введеної в дію оптової ціни електроенергії на базі формули «Роттердам плюс» і, відповідно, скасування підвищення тарифів для непобутових споживачів. Безуспішно пройшовши всі судові інстанції в Україні, в жовтні Герус подав позов до Європейського суду з прав людини, заявивши, що «всі українські споживачі позбавлені права на справедливе та законне тарифоутворення».

З ким у змові ДТЕК?

На думку експертів, переконливим фактом, що підтверджує ймовірну змову на верхніх щаблях влади щодо запровадження «Роттердам плюс»,  стало різке зростання вартості боргових облігації ДТЕК. У 2015 році на біржах вони коштували 35–40% від номіналу, а до кінця 2016-го зросли до 90% від номіналу, тобто за рік їх ціна зросла у 2,5 рази.

Коли облігації  були дешевими їх скупкою займалась компанія ICU, яка є фінансовим радником бізнесу, пов’язаного з президентом Петром Порошенком. Коли ж облігації подорожчали,  ICU отримала надприбутки. Співвласником ICU був раніше звільнений міністр енергетики і  вугільної промисловості Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював нинішній очільник НКРЕКП Дмитро Вовк. За підрахунками Геруса, кожен місяць 2016-го приносив ДТЕКу близько одного  мільярда гривень  прибутків.

З огляду на те, що формула «Роттердам плюс» не виконала свого основного призначення – забезпечити вугільну незалежність від зони АТО, вже у квітні 2017-го НАБУ повідомило про початок  досудового розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу «Роттердам плюс». Також корупційною назвав схему «Роттердам плюс» генпрокурор  Юрій Луценко.

Тим часом маніпуляції з тарифами зумовили різке погіршення ситуації на енергоринку: неплатежі виробникам електроенергії різко поповзли вгору. Невиправдане зростання тарифу на електроенергію ТЕС зумовило підвищення тарифу для промислових споживачів на 27%, а це зумовлює необхідність підвищення тарифу для населення – задля скорочення обсягів перехресного субсидіювання, які цього року, схоже,  сягнуть 60 млрд грн. У жовтні-2016 тариф на електроенергію теплової генерації регулятор підвищив до майже 1,7 грн за кВт-год (в березні-2016  – 0,8 грн).  Тариф такого рівня передбачав закупівлю вугілля за ціною 2200–2300 грн, але насправді ТЕС купували його в державних шахтах по 1330 грн, а тому теплова генерація отримувала надприбутки.

За розрахунками Геруса, «якщо тариф для ТЕС встановлено на рівні 0,95 грн за кВт-год, то він покриває ціну вугілля 1100 грн; тариф 1,2 грн покриває ціну вугілля 1500 грн, тариф 1,6 покриває 2200 грн». Одразу ж постає питання: якщо ТЕС не купували  вугілля по 2200 грн, то хто і з ким ділить колосальні надприбутки? За оцінками експертів, додаткові надходження в 2016 році склали 14 млрд грн. Але цього року ціни в Роттердамі поповзли вгору, тоді як українська формула передбачає використання минулорічних роттердамських цін, тому нині ситуація змінилася з точністю до навпаки.

І знову про  Роттердам

«В мене зовсім інша позиція щодо формули «Роттердам плюс», яку, до речі, зараз легко відстоювати. Там є певні погрішності, але в цілому такий підхід правильний. Коли її запровадили,  дійсно, наші вугільні підприємства мали б високу рентабельність, якби продавали вугілля за ціною «Роттердам плюс». А оскільки вони за такою ціною не продавали, то високу рентабельність почала отримувати теплова генерація», - пояснює колишній член НКРЕ Василь Котко.

«Але ж ситуація зараз змінилася, адже цього року у нас формула «Роттердам плюс» рахується за минулорічними цінами вугілля в Роттердамі - $66-80 за тонну. Виходить, що в минулому році  зросла рентабельність ТЕС, але цього року генерація знову стала збитковою, тому що нині станції реально закуповують вугілля за ціною «Роттердам плюс» по $100-110. До  мене вже зверталися енергетики із запитанням: так тепер, може, треба відмовитися від «Роттердаму плюс»? Ні, кажу, вибачте. В цьому ж і є сенс – нехай генерація шукає дешевше вугілля, треба було закуповувати його влітку, коли воно було дешевше. Розумієте, крутитися треба. «Роттердам плюс» дав тобі напрямок: якщо спрацюєш краще – буде прибуток, спрацюєш гірше, як наша генерація спрацювала – прогавила той момент, коли вугілля було дешеве (весною – Главком), тепер у неї збитки», - каже Василь Котко.

«Коли формула Роттердам приносила високі прибутки тепловій генерації,  її  всі критикували, а тепер всі мовчать.  Якщо зараз відмінити Роттердам, а закласти в оптовий тариф електроенергії для теплової генерації вартість вугілля по $113 за тонну, то ціни на електроенергію злетять ще більше. Тобто, в принципі вибрано правильний підхід. Якби ми були експортерами, тоді у нас формувався би власний рівень цін -  якщо енергоресурс дешевший, то ми б на експорті заробляли. Така схема в усьому світі працює», - підсумував Котко. Але Андрій Герус стверджує, що в 2016 році зі споживачів додатково зібрали 10 млрд грн., а за 9 місяців 2017-го – ще 9 млрд грн. Державні органи відмовчуються. 

ДТЕК заявляє про мільярдні збитки

Як компанія ДТЕК використала додаткову виручку від «Роттердам плюс»?  З таким запитанням Главком звернувся у енергетичну корпорацію Ріната Ахметова:

«За підсумками 2016 року ДТЕК Енерго отримало чистий збиток у розмірі 6,7 млрд грн. Окремі підприємства завершили минулий рік з прибутком. Однак, відповідно до умов реструктуризації банківської заборгованості ДТЕК Енерго, дивіденди акціонерам компанії не виплачувалися.

Прибуток було реінвестовано в заходи зі зниження імпортної залежності України від вугілля марки «А» (антрацит – Главком), дефіцит якого країна відчуває внаслідок торгової блокади.

Перший напрямок інвестицій – це нарощування видобутку вугілля марки «Г» (газове  – Главком), потреба в якому збільшилася. Інвестиції у видобувні підприємства «ДТЕК Павлоградвугілля» і «ДТЕК Добропіллявугілля» за 8 місяців (2017 року – Главком) зросли на 80% і становили 2,9 млрд грн. З початку 2017 року на вугледобувних підприємствах холдингу було введено в експлуатацію 20 очисних вибоїв. Сумарний видобуток з початку року – 15,2 млн тон вугілля марки «Г», - повідомили Главкому в ДТЕК.

«Другий напрямок інвестицій – переведення енергоблоків ТЕС з вугілля марки «А» на марку «Г». Триває робота з переобладнання двох блоків Придніпровської ТЕС. Також компанія здійснює реконструкцію блоку №10 Бурштинської ТЕС і блоку №1 Криворізької ТЕС. Ці роботи дозволять продовжити термін експлуатації блоків мінімум на 15 років, підвищити їх ефективність і знизити викиди в атмосферу до європейських норм», - переконують в ДТЕК.

«Внаслідок торгової блокади Донбасу в 2017 році ми змушені імпортувати більше 26% енергетичного вугілля - ціна визначається за принципом імпортного паритету, вона закладається в тариф на електроенергію теплових станцій відповідно до введеного регулятором формульного ціноутворення. З одного боку,  це крок вперед в порівнянні з колишньою ситуацією – коли тарифи визначалися в ручному режимі, а не ринком. Але сьогодні такий механізм не враховує ситуацію на ринку вугілля. Поточна формула базується на середній ціні ресурсу за попередні 12 місяців. Сьогодні в ній (в формулі визначення ціни на електроенергію – Главком) закладено ціну вугілля 1,8 тис грн за тонну, тоді як реально поставки здійснюються за ціною 2,5 тис грн., - повідомили в ДТЕК.

В компанії покладають надії на майбутні біржові торги вугіллям, де визначаться реальні цінові індикатори. Крім того, через два роки запрацює конкурентний ринок електроенергії, де ціна складатиметься в залежності від попиту і пропозиції, що остаточно зніме всі питання  ціноутворення. Це логічно, а от щодо збитків ДТЕК та заявлену не виплату дивідендів своїм акціонерам, Андрій Герус піддав сумніву розтиражовану інформацію ДТЕК:

«Нещодавно група СКМ Рината Ахметова випустила прес-реліз про свої інвестиції та податки… З особливою гордістю повідомляється про віру в країну, про інвестиції на суму 3,6 млрд грн. А фактично ситуація не зовсім така. Не зважаючи на заявлені потреби вугільної галузі в інвестиціях, найпотужніше вугільне підприємство «Павлоградвугілля» всі 100% чистого прибутку – 1 млрд грн. – виплатило акціонерам як дивіденди. Враховуючи, що 60% компанії належить голландській DTEK B.V., то гроші конвертувалися у валюту і втекли в Нідерланди, попутно ще трохи девальвувавши гривну… І якщо інвестиції й будуть, то вже у вигляді кредитів від нерезидента ДТЕК, які, звичайно, потрібно буде віддавати з відсотками та ще й у твердій валюті», - стверджує Герус.   

Він назвав обманом заявлені інвестиції ДТЕК в реконструкцію теплової генерації, адже в тарифі для ТЕС закладена цільова надбавка на реконструкцію енергоблоків – і це включено в тариф всім споживачам.

Наталка Прудка, «Главком»